Українська аграрна конфедерація спільно з Інститутом аграрного розвитку в Центральній та Східній Європі (Лейбніц, Німеччина) провели опитування випусників провідних аграрних вузів України. Мета дослідження — працевлаштування колишніх студентів, особливо в перші роки після закінчення вищих навчальних закладів. В опитуванні, яке проводилося у письмовій формі, брали участь 300 випускників трьох провідних університетів, віком від 21 до 32 років, в основному випускників економічних факультетів, а також факультетів аграрного менеджменту (загалом 70% респондентів). Отримано 89 (29,6%) заповнених анкет. На перший погляд, ця кількість є низькою. Та якщо звернутися до класичної теорії соціологічних і маркетингових досліджень, де зазвичай повертається 7—10% анкет, то, як вважають дослідники, ця кількість є достатньою для того, щоб зробити серйозні висновки.
Отже, українські студенти закінчують вуз у 21— 23 роки, тому наступні три- п’ять років досвід роботи у випусників незначний або взагалі відсутній. З одного боку, це є негативним показником для аналізу результатів опитування. Але, якщо подивитися з іншого боку, саме цей показник відображає реальну ситуацію в аграрній освіті й загалом в аграрному секторі України. Щодо освітньо-кваліфікаційного рівня випусників аграрних вузів, то значна частина (58%) отримала диплом «магістра»; 36% — диплом «спеціаліста». «Бакалаври» становлять лише 6%. Останнє легко пояснити статусом диплома «бакалавра» як свідоцтва про отримання базової вищої освіти, тобто неповної.
Сьогодні, здавалося б, аграрна освіта має забезпечувати отримання робочого місця після закінчення вузу, тим більше, що ситуація з робочою силою у сільському господарстві залишає бажати кращого. Однак результати опитування свідчать зовсім про інше: практично чверть випусників не можуть знайти роботу; п’ята частина зайнята на великих підприємствах (понад 1000 працівників); далі місця практично рівномірно розподілені між великими, середніми і малими підприємствами, а також приватним сектором і державною службою або громадською роботою.
На жаль, випусники аграрних вузів не поспішають пов’язувати свою роботу з сільськогосподарською діяльністю: кількість тих, хто влаштувався та не влаштувався на роботу, пов’язану з АПК, майже однакова: 39% і 36% відповідно. Попри те, що 39% пов’язують свою роботу з отриманою освітою, наступні дані свідчать: 62% вважають, що їхня професійна діяльність пов’язана з отриманою освітою, і лише 12% дотримуються протилежної думки. Втім, до цього питання варто підходити обережніше, тому що більшість студентів аграрних вузів вступають до закладу не з метою здобуття саме аграрної освіти, а з метою здобуття диплому економіста або менеджера, а тому вважають, що надалі їхня трудова діяльність пов’язана з отриманою освітою. Зазначимо, що більшість випускників розцінюють свої шанси під час влаштування на роботу середніми. І саме цей факт може свідчити про середній рівень освіти в аграрних вузах України.
Звичайно існують і труднощі, які потрібно подолати випускникам під час пошуку роботи, серед яких і те, що роботодавці надають перевагу претендентам із досвідом роботи. У цьому випадку керівникам аграрних вузів слід звернути увагу на досвід європейських практичних семестрів: практика є невід’ємною частиною аграрної освіти, яка проходить не «на папері», а на реальних підприємствах і триває мінімум один семестр.
Самі ж випусники вважають, що найважливішими критеріями під час прийому на роботу є знання комп’ютера, іноземних мов, практичні навики у професійній діяльності, отримання освіти за фахом. Несподіванкою є те, що знання комп’ютера та іноземних мов випускники ставлять вище за професійну освіту.
В анкеті, яку пропонувалося заповнити випускникам, були також і так звані факультативні запитання. З відповідей на них можна зробити висновки, що студенти під час навчання не докладають особливих зусиль для отримання високих оцінок або написання якісного диплому, оскільки не вважають ці чинники вирішальними під час прийому на роботу. На запитання: «Що найбільше сподобалося під час навчання?» значна частина респондентів відповіла, — «студентське життя». Це свідчить про неготовність юних студентів до прийнятя відповідальних рішень.
Крім того, варто було б звернути увагу і на критичні зауваження студентів. Опитування показало, що під час навчання значній частині респондентів не сподобалися умови навчання, можливість отримати оцінку за хабар, зайва інформація і непотрібні предмети. У своїх коментарях, автори дослідження відзначають, що в Україні можна передбачити поліпшення умов навчання, бо країна є активним учасником Болонського процесу. Щодо хабарів, то, на їхню думку, цей чинник, дійсно, є досить поширеним в українських вищих навчальних закладах, і не тільки в аграрних, а тому систему боротьби з корупцією потрібно впроваджувати на державному рівні. Що стосується зайвої інформації і непотрібних предметів, то це, як вважають автори, можна віднести до наслідків радянської системи освіти.
Висловили свою думку випускники і щодо можливих рекомендацій задля поліпшення учбового процесу. Значна частина респондентів змінила б учбову програму (23%), на другому місці — практична підготовка (14%). При цьому 71% респондентів готові порекомендувати свій університет друзям і тільки 28% відповіли «ні». Домінування позитивної відповіді може вказувати на вигідне місцерозташування аграрних університетів у великих містах (саме там проходило опитування). Отже, логічно було б припустити, що шансів працевлаштуватися у мегаполісі набагато більше, ніж у маленьких містах та селах.
Щодо безробіття серед вчорашніх студентів, які залишаються без роботи навіть після закінчення рейтингових факультетів економіки та аграрного менеджменту, то його високий рівень (25%), на перший погляд, шокує. Виходом із цієї ситуації можуть бути скорочення кількості студентів в аграрних вузах або їхнє перепрофілювання у суміжні області (екологія, природознавство тощо), вважають дослідники. Втім, є тут, на їхню думку, і позитив — відносно велика кількість випускників (40%) може знайти роботу, пов’язану із сільським господарством. Отже, є надія, що певна частина випускників повернеться у сільське господарство та допоможе його трансформації.
Підсумовуючи результати опитування, автори зазначають, що освітня система в аграрних вузах вимагає значного поліпшення і адаптації до сучасного ринку праці в Україні. І саме це є завданням не стільки керівництва аграрних вузів, скільки держави.
