Міністерство агарової політики і продовольства України (Мінагропрод) має намір ініціювати зміну законодавства щодо діяльності агрохолдингів. Як повідомив днями галузевий міністр Ігор Швайка, «потрібне прозоре регулювання ринку в цьому питанні». При цьому він зазначив, що всі зміни ухвалюватимуться лише після попередньої роботи з бізнесом. «У діяльності агрохолдингів треба навести лад, навіть якщо це комусь дуже не хочеться. Моє завдання як міністра разом з учасниками ринку розробити концепцію, в якій буде відповідь і на це питання», — повідомив він. Підсумком цієї роботи і стануть законодавчі обмеження діяльності агрохолдингів в Україні. «Розміри холдингів мають бути меншими. Адже холдинг, що має понад 500 тис. га, — це ознака явного порушення нормального антимонопольного законодавства», — пояснив свою позицію міністр аграрної політики і продовольства України. Він також висловив упевненість в тому, що такий крок не вплине на міжнародне сприйняття українських агарових компаній і ставлення інвесторів до сектора АПК. «Агрохолдинги — учасники міжнародних відносин, але їх діяльність не регулюється міжнародним правом», — наголосив він. Щоправда, як у даній ситуації юридично правильно діяти, аби не отримати міжнародний скандал, він не відповів. Лише наголосив, що до цього питання є різні підходи, але вони поки що не обговорювалися.
Навести лад із агрохолдингами — серйозна заявка на реформування сектора. Але чи потрібно робити це прямо зараз, коли міжнародні рейтинги України і так під пильною увагою глобальних інвесторів і кредиторів? І якщо таки гряне великий переділ земельного ринку серед великих агрохолдингів, то як на нього відреагують міжнародні утримувачі акцій тих же українських агрокомпаній? А як перебудовувати земельні відносини в умовах відсутності стабільного джерела фінансування для дрібних і середніх сільгоспвиробників? Адже не таємниця, що брак банківських кредитів — це проблема мало не кожного другого українського дрібного виробника. Відповіді на ці запитання «День» дізнавався в учасників аграрного ринку та експертів.
• Керівники великих агрохолдингів поки що відмочуються. Офіційно прокоментувати пропозицію міністра із великої «аграрної десятки» поки що не погодився ніхто. Як пояснив у довірчій розмові «Дню» один з її учасників, «ще треба подивитися, чи дійде справа до конкретних дій». Адже поки що створюється враження, каже співрозмовник видання, що нове керівництво Мінагропроду не дуже розуміє значення і роль холдингів для розвитку сільської місцевості в Україні.
Більш багатослівним виявився аграрний бізнесмен Аркадій Корнацький. «І чим вони йому не догодили? Тим, що забезпечують продовольчу безпеку держави? Що створили сотні тисяч робочих місць, тримають на собі соціальну сферу села, платять високі зарплати, податки, орендну плату?» — резюмував у відповідь на появу такої заяви Корнацький на своїй сторінці у Фейсбуці.
• Ламати — не будувати, також кажуть експерти. Діяльність і реформування агрохолдингів сьогодні — досить неоднозначне питання. З одного боку, в Україні вже не перший рік негативно кажуть про надмірну концентрацію земель в руках кількох латифундистів. З другого боку, не можна всіх чесати під один гребінець, тому окремі холдинги непогано працюють і користуються повагою орендодавців, активно інвестують у розвиток сільської місцевості.
• «Розмір фермерських чи сільськогосподарських підприємств збільшується скрізь: у ЄС, США, Бразилії і Росії. Ми розуміємо, що світ дуже швидко глобалізується, а це означає, що якщо оперувати лише дрібними й середніми підприємствами, то не зовсім зрозуміло, як вони впишуться у глобальну структуру?» — озвучує свій погляд «Дню» генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. Він також наголосив, що без відповіді залишається ще одне запитання: економічні наслідки для існуючої структури сільської місцевості і виробництва. Адже з погляду глобального інвестора, продовжує Лапа, не вигідно і не цікаво вкладати кошти в компанію, яка обробляє менш ніж 50 тисяч га землі. За рахунок яких джерел компенсуватимуть втрату солідних міжнародних інвестицій? — запитує він. «Пригадаймо 90-і роки, коли не було холдингів в Україні. Тоді великі наділи земель не оброблялися. Зараз що ми бачимо? Банківська система фактично не кредитує, державних грошей — катма. І лише холдинги примудряються виходити на зовнішні ринки і залучати необхідні для розвитку агросектора інвестиції», — пояснив Лапа. Тому в питанні пертурбації агрохолдингів, зазначає він, треба поспішати неквапливо.
• Інакше, прогнозує Лапа, потерпатимуть публічні компанії, які чесно відкрили свою структуру і по-білому працюють на міжнародному та українському ринках. При цьому, застерігає експерт, боротьба з надмірною концентрацією земель в одних руках жодним чином не завадить колишньому власникові агрохолдингу розбити свій бізнес на кілька частин і зареєструвати дрібні компанії в кількох офшорах. Але в такому разі, каже Лапа, Україна має бути готовою до подальшої тінізації земельного ринку, зменшення припливу інвестицій і зниження інтересу великих міжнародних інвесторів.
