Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Акциз європейського зразка

Кого захистить, а кого образить?
6 липня, 2005 - 00:00
МАЛЮНОК ІГОРЯ ЛУК’ЯНЧЕНКА

Хвиля реформування, що захопила оподаткування, докотилася й до акцизів. Під егідою Українського національного комітету Міжнародної торгової палати представники Кабміну, Секретаріату Президента, інші зацікавлені в цьому питанні відомства та декілька бізнесменів вирішили, грубо кажучи, обговорити подальшу долю акцизної марки. Й ухвалили рішення: європеїзувати державну акцизну політику.

Власне, це цілком збігається з програмою адаптації законодавства України до права ЄС, що планувала вже до 2007 року переглянути непрямі податки. Утім, це завдання — не з легких. Як заявила заступник начальника управління фінансовою політикою Кабміну Інна Дмитренко, переглядаючи акцизи, не можна випускати з уваги їхню поліфункціональність: вони наповнюють бюджет, захищають інтереси споживача і, в ідеалі, повинні захищати інтереси виробника. Однак з останнім твердженням можна посперечатися. Як заявила генеральний директор ЗАТ «Укрпиво» Галина Коренькова, попри те, що в роки незалежності пивна галузь щороку збільшувала обсяги виробництва на 15-22%, протягом двох останніх темп значно знизився. Причину вона вбачає в тому, що за цей час акцизний збір підвищився вдвічі, і це при тому, що, за її інформацією, «тіньового» продукту на ринку практично немає.

Проте саме ці підвищення директор науково-дослідного фінансового інституту Міністерства фінансів Ігор Чугунов назвав серед кроків, які вже були зроблені для європеїзації акцизів. Це змішана система оподаткування тютюну, введення акцизних складів, підакцизність нафтопродуктів, збільшення ставок на спиртне, перегляд обсягів збору акцизу. За його словами, останнє має особливе значення для України, оскільки саме акциз займає друге місце за сумами вкладу до бюджету (2— 2,5% ВВП), поступаючись у цьому лише ПДВ. Чугунов визнає, що на шляху реформування акцизів ще чимало проблем. Основна — формування акцизної політики як такої. Ставки мають бути наближені до європейських стандартів, що дозволить уряду за цей рахунок збільшити доходну частину бюджету. Але при цьому виробники підакцизних товарів не повинні думати, що держава знову хоче заробити за їхнiй рахунок. Тому Чугунов пропонує ввести специфічні акцизи, якими оподатковуватимуть алкоголь, тютюн, нафтопродукти, автомобілі та запчастини до них. Це, на його думку, буде і додатковим внеском у держбюджет, і дозволить відновити справедливість, яку він розуміє, як обов’язок виробників компенсувати негативний вплив усього вищезазначеного на здоров’я людей. За його словами, навіть якщо виробники з підвищенням акцизу піднімуть ціни на товари, нічого жахливого не станеться: споживачі цих товарів — люди забезпечені та здатні платити більше. А ось на товари, які орієнтовані також і на малозабезпечених, підвищувати акциз недобре. А ось на дорожчі та якісніші товари всіх категорій акциз пропонується збільшити. Таким чином, якщо ви, навіть належачи до малозабезпеченого прошарку суспільства, колись отримаєте можливість порадувати своїх близьких нормальною ковбасою або йогуртом, а не сосисками сумнівного походження, то за це доведеться заплатити (компенсуючи виробникам цих чудових продуктів підвищений акцизний збір). Що вже тут казати про дрібного фермера, який періодично заправляє свою машину та трактор...

Безперечно, до бюджету доходитимуть значно більше грошей, і зарплати бюджетникам, а також пенсії, можливо, ще виростуть, та лише чи компенсує це громадянам підвищення цін, що не забариться після збільшення акцизних зборів? Великий бізнес, можливо, і витримає такі стрибки, а ось для середнього та малого, кого Президент під час передвиборної кампанії обіцяв захищати від чиновницького свавілля, це може стати якщо не останнім цвяхом у домовину, то дуже виразним дзвінком. Тим паче, що до завдання європеїзації акцизу підвищення ставок насправді жодного стосунку не має. Як зазначила Коренькова, практично скрізь у ЄС малий і середній бізнес за визначення акцизної політики користується певними перевагами. У нас така традиція поки що відсутня.

Зате є активна позиція ДПАУ, про яку заступник директора департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю над виробництвом і обігом підакцизних товарів Наталія Глінська оголосила на «круглому столі». За її словами, створити однакові умови для всіх платників акцизного збору — завдання №1. Серед заходів, яких вживала і вживає ДПАУ для підвищення ефективності цього податку, були згадані й контрольно-облікові марки, що призвели до серйозних суперечок серед керівництва країни. Як розповів завідувач відділу зовнішньоекономічної політики економічної служби Секретаріату Президента Олександр Попов, у Кабміні вже виникли певні сумніви в доцільності введення додаткових марок на алкогольні напої та тютюнові вироби з вказівкою номера партії, назви товару. За його словами, це буде дуже обтяжливе для виробників і не принесе практично жодної віддачі. Але найбільше виробників непокоїть те, що уряд ніяк не може домовитися та вирішити, що, зрештою, буде з акцизами. Як заявив директор із корпоративних питань «GT Інтернешнл компані Україна» Дмитро Редько, виробники тютюнової продукції хочуть від уряду лише відпрацьованої політики та довгострокових проектів. А ось менеджер зі зв’язків із державними організаціями АТ «Філіп Морріс» Олег Воличек упевнений: прагнучи до ЄС, наші законодавці повинні пам’ятати про те, що ті правила — стійка система, і, якщо вже переймати, то переймати треба все, а не якийсь один елемент. Інакше, як це сталося після змін у тютюнових акцизах у травні цього року, прагнення наблизитися до Європи лише відкине нас від неї ще далі.

Наталія ГУЗЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: