Більшість людей хоче жити у великих містах. Основна причина цього — природне бажання мати у квартирі опалення, у трубах — воду і на вулиці — світло. Практично ж у всіх периферійних містах та містечках ці умови здаються забутою розкішшю. Теплоцентралі, ліхтарі та водопроводи будували дуже давно, щоб забезпечити їм належне обслуговування, а грошей у міст на відновлення міських комунікацій постійно не вистачає. Дотації з державного бюджету, як показав нещодавній приклад Алчевська, також не завжди здатні зарадити ситуації. Тим часом, як відзначають експерти, зараз ми стоїмо на порозі початку епохи техногенних катастроф, до яких міста повинні бути готові.
Альтернативний варіант фінансування, який допоміг би малим та середнім містам, запропонували учасники першої міжнародної конференції «Створення установи об’єднаного фінансування міських бюджетів України». На їхню думку, для залучення коштів у модернізацію інфраструктури треба створити спеціальну структуру. За словами заступника міністра фінансів Віталія Лисовенка, досвід залучення кредитів та розміщення облігацій українських міст показує, що малі та середні міста позбавлені можливості залучати капітал таким чином. «Ринок любить великих позичальників. Тому умови залучення капіталу для малих міст стають досить жорсткими, кредити даються на короткий строк під високі відсотки, оскільки в розумінні кредиторів малі міста мають високий ризик неповернення», — заявив Лисовенко, підкресливши, що «необхідна структура, яка дозволить малим містам залучати ресурси на тих самих умовах, що й великі міста». Тим часом, для того, щоб за десять років привести в порядок міське господарство всіх міст України, треба 40 мільярдів гривень.
У свою чергу, заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Орест Лотоцький заявив, що зараз в Україні відсутній механізм залучення довгострокових ресурсів на розвиток населених пунктів та модернізацію їхньої інженерної інфраструктури: «Було кілька спроб залучення ресурсів, у тому числі за участі Світового банку та ЄБРР, але це — не система кредитування муніципалітетів, а окремі експерименти». Мінбудівництва має напрацювання зі створення фонду, який міг би кредитувати муніципалітети на 10—15 років, пропонуючи «умови кращі, ніж банки». Але, судячи з усього, чиновники на цей фонд не дуже й розраховують, пропонуючи створити фінансову установу, яка б від імені міст залучала кошти на дешеві довгострокові кредити.
Варто відзначити, що крім банківського кредитування, існує ще один механізм залучення коштів на модернізацію міст — випуск муніципальних облігацій. Однак, як відзначив директор офісу економічного зростання місії USAID, яка брала участь у конференції, Гаррі Лінден, таким інструментом легко можуть скористатися лише великі міста. У решти на випуск цінних паперів не вистачає коштів, і вони не можуть надати покупцям достатні гарантії.
Установа, яка створюється, також збирається для накопичення коштів і для видачі кредитів (планується зібрати близько одного мільярда гривень) випускати облігації, гарантовані державою, під проекти модернізації і продавати їх на ринку цінних паперів. Як заявив «Дню» керівник групи радників голови Національного банку Валерій Литвицький, гарантовані державою високоліквідні муніципальні облігації можуть стати прекрасним інструментом для заборони інфляції, оскільки переключать частину грошей, що є в країні, зі споживчих ринків на боргові зобов’язання. «У нас минулого року досить багато випускали облігацій. І це було одним із чинників зміцнення фінансового рахунку, профіцит якого минулого року становив 8 млрд. доларів, і це допомогло урівноважити ослаблення балансу поточного рахунку», — зазначив експерт, підкресливши, що в умовах, коли державний борг країни набагато вищий за ВВП, економіка розвивається дуже повільними темпами, а у населення є гроші (близько 50 мільярдів, окрім депозитних вкладень), необхідно шукати різноманітні інструменти розміщення коштів.
Однак, незважаючи на те, що подібні папери потенційно здатні підтримати міста й стримати інфляцію у країні, чи може це реалізуватися на практиці? Експерти фондового ринку ставляться до цього позитивно. Як підкреслив віце-президент компанії «Кінто» Віталій Мельничук, приклад великих міст показує, що муніципальні облігації на ринку запитані, їх охоче купують фінансові установи і, якщо облігації малих міст будуть ринковими, з нормальними відсотками і термінами, то вдасться продати і їх. Із цим згоден і Литвицький. На його думку, «банки не всі гроші, отримані після емісії на купівлю валюти, вклали в реальний сектор... Вони будуть зацікавлені збільшувати ті сегменти своєї роботи, які пов’язані з реальним сектором, у тому числі із замовниками, які представляють державу чи органи, гарантовані Мінфіном».
Однак тут є одне але: як містам, які знаходяться зараз у такому важкому становищі, вдасться повернути кредити? За словами Мельничука, «легко». «Все залежить від установи, що створюється, наскільки вона зможе обирати правильні проекти, що окупаються, у які вкладатимуться гроші, — зазначив експерт. — Наприклад, за опалення платять усі міста. Встановивши за кошти від отриманого кредиту кожному будинку окрему котельну, місто зекономить на ремонті теплоцентралі та витоках газу достатньо грошей, щоб за кілька років повернути борг». Тим більше, як заявив «Дню» Лисовенко, отримати кредит зможе далеко не кожне місто, а лише те, яке доведе, що його проекти рентабельні. Установа розробить критерії, згідно з якими й вирішуватиме, хто може отримати гроші, а хто ні.
Однак тут є кілька небезпек. По-перше, установа працюватиме під крилом уряду, який має загрозливу звичку часто змінюватися. І невідомо, чи займатиметься наступний уряд проблемами муніципалітетів у цьому ключі. Втім, тут усе залежить від того, як буде зроблено саму установу. Як зазначив Мельничук, «якщо це робитимуть під конкретну людину, вийде такий собі чорнобильський мутант. Створювати треба без прив’язки до певної особи».
Але якщо навіть нову структуру й буде створено для справи, то працювати почне не скоро, оскільки треба ще внести безліч змін до законодавства, без яких ринок не піде на ризик купівлі таких цінних паперів. Як заявив у розмові з «Днем» начальник відділу випуску фінансових інструментів «Укрсоцбанку» Ерік Найман, у принципі, фондовий ринок гарантіям держави Україна довіряє, але ці «гарантії держави і Міністерства фінансів повинні бути прописані в держбюджеті. У бюджеті цього року їх немає, і вони можуть з’явитися тільки в бюджеті наступного року. Поки що це слизьке питання, яке несе за собою багато юридичних ризиків. Поки ці ризики не проясняться, ніхто не купуватиме ці акції».
Крім того, тут криється певна небезпека і для самої держави — якщо проекти виявляться неліквідними, оплачуватиме збитки держателям облігацій гарант, тобто сама держава. Аналогічна ситуація вже була з облігаціями Одеси. Тепер же, якщо до цього проекту підключиться багато міст, збиток може бути неспівмірно вищим. Чи підуть народні депутати на подібний крок, невідомо. Як заявив «Дню» заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності Віталій Хомутинник, «це буде дуже дискусійне питання, що вимагає багатьох обговорень. Якщо є такі плани, ми їх повинні будемо дуже серйозно вивчити, в тому числі у профільному комітеті з питань фінансів та банків, щоб у жодному разі не поставити під загрозу гарантії держави, тому що розраховуватися все одно прийдеться. Але чи є перспектива, що підуть на це депутати, я поки не можу сказати».
