Днями голова Держенергоефективності Сергій Савчук колегії відомства анонсував велику всеукраїнську конференцію із забезпечення енергоефективності житлових будинків, яку буде проведено цієї п’ятниці. Участь у ній братимуть голови всіх облдержадміністрацій, представники місцевих органів самоврядування, а також банки, які надаватимуть кредити під відповідні проекти. Він наголошує, що на форумі також будуть активісти з Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і різних громадських організацій. Так, зазначає чиновник, ми зможемо сфокусуватися на підготовці до майбутнього опалювального сезону, на проектах з утеплення будинків і домогосподарств, а це саме те, чого сьогодні не вистачає в інформаційному просторі.
І справді, мало хто, наприклад, знає, що сьогодні на узгодженні в Мін’юсті (це останній бюрократичний етап перед поданням до парламенту) перебуває проект закону «Про економічну ефективність будівель», розроблений Держенергоефективністю і Мінрегіобудом на виконання однойменної Директиви 2010/31/ЄС. У понеділок, після засідання колегії «Держенергоефективності», в якій брали участь народні депутати, представники громадських організацій і бізнес-асоціацій, відбулося обговорення цього важливого документа. Мета законопроекту — порядок і умови визначення енергетичної ефективності будівель і мінімальних вимог до них, організаційно-правових сертифікацій енергоефективності будинків і механізмів залучення коштів для впровадження заходів щодо підвищення енергоефективності. Але голова Держенергоефективності Сергій Савчук дав ще одне, узагальнююче і, мабуть, головне визначення: закон має змінити ставлення людей до будинків, в яких вони мешкають.
Голова Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха зазначає, що без цього законопроекту ринок поновлюваної енергетики зупинився: «Ніхто нічого не будує, ні сонячних, ні гідро-, ні біомасових електростанцій, тому що нині чинний закон, який фактично заблокував поновлювану енергетику. Після того, як новий закон буде ухвалено, ми сподіваємося, що почнуть будуватися біомасові ТЕС, які, окрім електроенергії, даватимуть ще й тепло». Гелетуха пропонує також передбачити в цьому законі механізм для інвесторів, що будують такі електростанції, аналогічний тому, який запроваджується для громадян, що встановлюють у своїх будинках котли, які економлять газ. «Слід було б прив’язатися до економії газу і передбачити для компаній премію за газ, який було заміщено альтернативним паливом», — пропонує експерт.
«Люди зараз масово цікавляться енергоощадними технологіями», — наголошує голова ГО «Всеукраїнська громадська рада енергоаудиторів і енергоменеджерів» Юрій Уліда, кажучи про актуальність закону про енергоефективність будинків у ситуації, в якій опинилася наша країна. Він пов’язує це з тим, що держава вперше почала використовувати реальні механізми підтримки громадян, що встановлюють відповідне обладнання у своїх будинках. Та все ж він ділиться враженнями від своєї нещодавньої поїздки до Черкас, де зустрівся з недовірою людей до держави і її обіцянок. Уліда вважає: необхідно, щоб розроблений в законі про енергоефективність будівель прозорий європейський механізм чітко виконувався, суспільство не повинно отримувати сигналів, що це щось тимчасове. Він вражений тим, що закон передбачає створення спеціального Фонду підвищення енергоефективності будинків і залучення до відповідних заходів недержавного фінансування.
Експерт також закликає створити в країні мережу ресурсно-демонстраційних центрів, за допомогою яких можна було б інформувати населення про сучасні методи й обладнання, що дають змогу економити в побуті енергоресурси, і продавати відповідну апаратуру. «Тому що потрібної людям інформації сьогодні дуже мало», — наголошує він.
Цю тему підхоплює і президент Українського пелетного союзу Микола Коломийченко. Він розповідає, що під час навчання в Німеччині неодноразово відвідував ресурсно-демонстраційні центри. Їх персонал проводить навчання як населення, так чиновників і бізнесменів, для чого є спільна програма, що дає змогу всім охочим отримати необхідні знання для запровадження заходів щодо підвищення енергоефективності. Коломийченко розповідає, що таку програму вже розроблено і в його громадській організації. За прикладом Німеччини і Сполучених Штатів, створюється і сам центр, який матиме представництва у всіх регіонах України. Коломийченко нагадує про губернатора Каліфорнії Шварценеггера, який завдяки інформаційним програмам свого часу всього лише за рік скоротив на 12% споживання енергоресурсів у штаті.
Тим часом європейські фахівці пильно стежать за роботою України над підвищенням енергоефективності економіки і, зокрема, сектора ЖКГ. Виступаючи на колегії Держенергоефективності, працівник секретаріату Енергетичного співтовариства Борко Райчевич зазначив, що «в Україні є дуже багато проектів первинного і вторинного законодавства, які все ще не прийнято». Він закликав працювати над імплементацією директиви ЄС з енергоефективності, в якій є багато нового для Енергоспівтовариства і особливо для України, в якої найвища енергоінтенсивність в регіоні.
Представник групи підтримки України, створеної Європейською Комісією, Кшиштоф Герульський наголосив, що деякі положення законопроекту про ефективність будівель мають регулюватися не лише цим документом, а й регуляторними актами — доповненнями до євродиректив. Вони визначають, що повинні робити міністерства. А цей документ не відповідає цій вимозі: не зрозуміло, що повинно робити міністерство. За словами Герульського, поки що незрозуміло, які вимоги щодо мінімальної енергоефективності висуваються до будинків після капітального ремонту. «Якщо закон буде точним, то пізніше міністерствам буде легко його виконувати», — радить експерт Єврокомісії.
Аналогічну думку висловив під час обговорення законопроекту і заступник голови парламентського комітету з ПЕК Олександр Домбровський. «Ми працюємо в реальній державній системі, і її проблема полягає в тому, що хтось хоче бюрократизувати цей процес, а завтра захоче заробляти на цьому ще й за якісь адміністративні послуги». Він порушує питання про те, як технічно, на рівні міністерств, міст, сіл і селищ імплементуватиметься і працюватиме цей закон. Він навіть розповідає випадок з особистої практики, коли для заповнення декларації йому було потрібно довідку про житло. І його повідомили, що він не має ніякого помешкання. А коли він почав вимагати пояснень, то йому сказали: помешкання у вас є, але воно в паперовому вигляді, а в електронному його немає. «І враховуючи, що в нас немає не лише електронного уряду, а й великі проблеми із загальними базами даних, — каже народний депутат, — нам потрібно ще дуже багато зробити на рівні вторинного законодавства, аби цей закон, після його прийняття, почав працювати так чітко, як працюють євродирективи».
