В Україні вперше почали готувати професійних управителів для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Цікаво, що відповідна ініціатива належить не державним органам, а громадським організаціям.
Як розповів журналістам голова правління громадської організації «Центр дослідження місцевого самоврядування» (Львів) Володимир Брагилевич, в Україні до цього часу не створена цілісна система підготовки управителів і голів ОСББ. Не зважаючи на те, що в національному класифікаторі така графа передбачена (менеджер-управитель житловим будинком), за словами експерта, зараз в Україні ще немає ні фахової підготовки, ні самої цієї фаху, що має всі підстави стати масовим, «тому що це — шалено привабливий бізнес».
Як зауважує Брагилевич, його організація у співдружності з Міністерством регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства та Фондом «Відродження» витратили чотири роки на створення методичної бази навчання, 72-годинної комплексної програми, видали два посібники з управління житловою нерухомістю та дійшли до сертифікації випускників на право працювати за відповідним фахом. У цьому громадським ентузіастам-діячам допомагали також «Львівська політехніка», Курси підвищення кваліфікації працівників ЖКГ і Харківська асоціація управителів нерухомістю.
Прототипом української програми навчання став документ, за яким управителів готують у Польщі. Ця програма розрахована на 180 навчальних годин і піврічну практику, але не на п’ятиденну, як у нас (вона проходить у Кракові). «Ми ще дуже далеко від того жаданого рівня фахової підготовки, який забезпечують наші сусіди», — говорить львів’янин. За його словами, відповідний курс вже пройшли перші майбутні управителі. Це в основному молоді працівники житлово-комунальних організацій Західної України (Львів, Рівне, Коломия, Долина, Трускавець), а також із Києва.
ОСББ набули в Україні такого розмаху, що вимагає власної системи підготовки кадрів? Ствердну відповідь на це питання дає заступник директора департаменту житлової політики Мінрегіонбуду Віра Радченко. За її словами, в Україні створено майже 15 тисяч таких об’єднань. Вони обслуговують 17,4 тисячі житлових будинків. Радченко стверджує, що ОСББ і житлово-будівельні кооперативи охоплюють 25% житлового фонду країни. Чиновник бачить негатив такої системи відповідальності за житловий фонд країни в тому, що ще не вистачає управляючих компаній і менеджерів-управителів. Це одна з причин того, що в житлово-комунальному господарстві все ще зберігається монополізм ЖЕКів. Але, мабуть, ситуація скоро зміниться. Мінрегіон і Міносвіти затвердили 12 вузів, у яких передбачається налагодити навчання з цього фаху. Проте, як сказав Брагилевич, фахівці нам потрібні не через 4—5 років, а зараз. І сьогодні житлова галузь розпочала готувати фахівців-управителів будинками.
Представник Фонду «Відродження» Олексій Орловський підкреслює, що успіх реформування ЖКГ можуть забезпечити лише фахівці — «аматорський підхід до реформи повинен закінчитися». Він розповідає, що його організація підтримує всілякі громадські ініціативи у сфері реформування ЖКГ ще з 2007 року. «Ми розуміємо, що це одна з болісних проблем, що стоять перед українським суспільством. І органам влади без громадських організацій її не вирішити». Фонд за останні чотири роки підтримав 70 ініціатив і проектів у різних регіонах України, говорить Орловський. Підтримку Фонду отримали також близько 30 ресурсних центрів, що допомагають ОСББ стати на ноги. Фондом створений ще і сайт ОСББ-інфо, який сьогодні «живе своїм професійним життям», збираючи довкола себе співтовариство фахівців і всіх, хто цікавиться тематикою реформування ЖКГ. На сайті люди обмінюються досвідом, повідомляють про кращі практики і свої проблеми.
«Але є сили, що борються проти ОСББ, — зауважує заступник голови правління громадської організації «Спілка власників житла Києва» і головний редактор газети «Твоє житло» Михайло Березовчук, — вони поводяться досить хитро». Колега розповідає, що в період роботи над законопроектом, «який стовідсотково не вирішував усі проблеми ОСББ, але був усе ж непоганим і вже був підписаний головою Верховної Ради як закон, хтось подіяв на пана Президента, і він на нього наклав вето». Тепер, за словами Березовчука, створений новий законопроект, де записано близько 20 дуже важливих позицій, що поліпшують умови роботи ОСББ. «На жаль, через складні та незрозумілі процеси, що проходять у правлячій партії, — констатує громадський діяч, — законопроект, під яким стоїть підпис глави уряду Миколи Азарова, не був розглянутий цим складом Ради, і тепер утрачає свій номер». Березовчук упевнений, що, не дивлячись ні на що, в парламент буде направлений законопроект під новим номером, і через два-три місяці він буде прийнятий.
«День» звернув увагу спікерів на те, що проблеми в роботі ОСББ можна було б успішно вирішити, якби держава визначила порядок закріплення за ними землі, на якій розташовані будинки, та прибудинкових територій. Відповідаючи, Брагилевич погоджується з тим, що без землі будинок немов би висить у повітрі. Він наводить вислів польських колег, які впевнені, що земля є останнім козирем української реформи ЖКГ. «Якщо ми правильно проведемо її приватизацію, — наголошує експерт, — Україна ще має шанс прискорити розвиток ОСББ, тому що для багатьох це справді ключове питання. Інколи земля коштує на порядок більше, ніж будинки, які на ній розташовані, особливо в центральних районах великих міст». У той же час дослідник місцевого самоврядування посилається на досвід Польщі, де при приватизації землі в житловому секторі припустилися помилки — межі ділянок окреслили по контуру будівель. «Тепер вони вже 20 років не можуть вирішити цю проблему, — говорить він і пояснює, — тому що є ще й обслуговування будинку: прибирання прилеглої території, вивіз сміття, наприклад, а без землі у власності ОСББ із приводу цього виникають труднощі». Окреслити прибудинкову територію дуже важко і дуже дорого — ОСББ цю проблему самостійно не вирішити. «Тому питання щодо землі поки відклали», — зітхає експерт. Проте розповідає, що є можливість здешевити цей процес, якщо знайти в архівах радянських часів рішення, у яких зазначені обриси прибудинкових територій.
Цю думку підхоплює і Березовчук. За його словами, наполегливі голови ОСББ у столиці вже домоглися виділення землі. «Невже їх більше одного-двох?», — сумнівається «День». Громадський діяч називає цифру — 5—7%.
