У кризові часи майже кожна галузь зазнає вимушеної трансформації. Іноді ці зміни самі представники галузі оцінюють як позитивні, іноді говорять тільки про їхню користь у далекому майбутньому. На жаль, часто доводиться рахувати й збитки. «Солодка» галузь і до кризи була не в найкращому стані. А що ж чекає бджільництво цього року? На це опитані «Днем» експерти мають різні погляди.
До початку бджолярського сезону всі підходять оптимістично: зимівля пройшла нормально, без екстремальних обставин та суттєвих втрат, констатують бджолярі. Проте редактор спеціалізованого інтернет-видання «Бджільництво в Україні» та пасічник зі стажем Юрій Мирний побоюється невдалого з точки зору пасічництва літа: «Я припускаю, що може спрацювати правило «багато бджіл — мало меду». Таке буває, коли вдала зимівля, але невдале літо.
А бджіл у нашій країні справді багато, констатують пасічники. «За кількістю бджіл на одиницю площі ми, мабуть, на першому місці в світі. Тому й не варто дивуватися, що маємо так багато меду. При такому рівні його виробництва ціни завжди будуть низькими, отже, потрібно змінювати асортимент продукції пасіки — виробляти не лише мед, а й інші не менш цінні продукти бджільництва: бджолине обніжжя, прополіс, пергу, маточне молочко», — розповідає «Дню» голова Полтавської обласної організації «Бджола та людина» Юрій Сенчук.
«Україна входить до п’ятірки країн — найбільших виробників меду. Разом із цим, слід відзначити, що цей показник міг би, звичайно, бути вищим, якби у нас були мобільні пасіки, які могли б кочувати на 300—500 км. А таких пасік у нас одиниці, — йдеться в Програмі розвитку галузі бджільництва в Україні до 2011 року, яку було ухвалено ще 2005 року. — Але збільшення медової продукції потребує й відповідного його експорту. В Україні ринок організованого збуту продукції бджільництва не діє. В силу цих обставин пасічники мало зацікавлені у збільшенні обсягів. Потенційні можливості цих напрямів виробництва нині реалізуються на 10—15%».
Саме проблеми реалізації сьогодні найбільше турбують працівників медової галузі. «Так склалося, що після розпаду СРСР мед став продуктом, який подорожчав найменше. А засилля імпортних шоколадок та жуйок призвело до того, що малі діти майже не знають смаку меду. Хоча саме смак тих речей, які ми скуштували в дитинстві, залишається на все життя, — говорить Юрій Сенчук. — Мед сьогодні купують найчастіше пенсіонери, зате молодих мам біля меду майже не видно — їхні діти не знають меду й не хочуть його». Доказом цього, впевнений пасічник, є особисте спостереження: щороку він відвозить до однієї школи бідон меду. Проте працівники їдальні говорять, що булочки зі згущеним молоком діти їдять залюбки, а з медом — не хочуть.
Виходить, що нестаток споживачів призводить до значного надлишку меду на ринку, адже частка продукту, що постачається іноземним споживачам, надто низька.
Проте Юрій Мирний відзначає, що імпортовані «валютні» товари значно подорожчали, а це може змусити українців звернути увагу на більш дешеві аналоги вітчизняного виробництва. А мед належить до найчистіших і порівняно дешевих продуктів. «Так само з ліками — їх сьогодні або просто нема, або вони дорогі. І люди згадують про існування продуктів бджільництва, які є реальним джерелом здоров’я та містять лише природні компоненти», — стверджує Мирний. Ті пасічники, які це вже передбачили, переходять із виробництва меду на інші продукти бджільництва.
Інший варіант впливу кризи на галузь бачить пасічник Юрій Сенчук. На його думку, важкі часи збільшать кількість охочих придбати хоча б кілька вуликів і тим самим підзаробити копійчину. А збільшення гравців на ринку погіршуватиме й так не найкращу реалізацію цього товару. Хоча, як відзначають експерти, конкуренція сьогодні існує лише по меду, ринок інших продуктів бджільництва залишається незаповненим.
Хоч би якими були прогнози різних спеціалістів, вони одностайні в тому, що дії держави щодо галузі повністю відсутні. «Зараз держава б’ється над питанням, як наповнити бюджет. Візьміть і створіть умови для продажу меду за кордон — це практично нічого не коштуватиме, а прибутки обчислюватимуться мільйонами доларів», — переконаний Мирний. Проте поки держава не поспішає допомагати в експорті вітчизняного товару, пасічники радять українцям не зволікати й насолоджуватися дешевим і корисним медом.
