Призначені на початок цього тижня збори акціонерів «Укртатнафти» не відбулися через відсутність кворуму. У ньому не взяли участі російські акціонери. Напередодні російська «Татнефть» заявила про намір подати в суд на Україну за порушення Міжнародної угоди про захист інвестицій. Судовий розгляд в міжнародних судах може мати для України серйозні наслідки.
Про намір утриматися від участі в зборах акціонерів російські акціонери заявили заздалегідь. Вони наголошували, що вважають неприйнятним брати участь у зборах, коли ситуація на підприємстві знаходиться поза правовим полем.
Зрив зборів не дозволив де-юре оформити захоплення «Укртатнафти» й узаконити нині діючий на підприємстві менеджмент, що виступає в інтересах групи «Приват». Нагадаємо, що 19 жовтня представники охоронної фірми «Бука» (Дніпропетровськ) штурмували будівлю заводоуправління ЗАТ «Укртатнафта» та провели до кабінету керівника Павла Овчаренка. Він заздалегідь зумів заручитися рішенням Сумського апеляційного суду про своє поновлення в посаді, яке було проведене з порушеннями законодавства та процесуальних норм. Жодного великого акціонера та керівника підприємства навіть не повідомили про судове засідання.
Нагадаємо, що Овчаренко був звільнений з цієї посади три роки тому, за ініціативи голови спостережної ради «Укртатнафти», віце-прем’єр-міністра Республіки Татарстан Равіля Муратова та тогочасного голови правління НАК «Нафтогаз України» Юрія Бойко на законних підставах. Після відставки Овчаренка, головою правління «Укртатнафти» був призначений Сергій Глушко, кандидатура якого влаштувала основного українського акціонера компанії — НАК «Нафтогаз України», а також російських акціонерів.
Однак на початок 2006 року ситуація на «Укртатнафті» кардинально змінилася. У жовтні 2006 року Юрій Бойко, який очолив на той час Мінпаливенерго, звернувся до Глушка за допомогою щодо переробки нафти, яка поставляється «УкрГазЕнерго» на невигідних для Кременчуцького НПЗ умовах, Глушко був змушений йому відмовити. Відтоді почався затяжний конфлікт між головою Мінпаливенерго Юрієм Бойко, з одного боку, і російськими акціонерами та менеджментом підприємства — з іншого.
У травні в конфлікт втрутилася група «Приват» підприємця Ігоря Коломойського. Через компанію «Корсан» він є міноритарним акціонером «Укртатнафти» (1,2% акцій). Представники групи провели рейдерську атаку на підприємство — списали 18,6% акцій із рахунків компаній Am Ruz і Sea Group на користь НАК «Нафтогаз України».
Унаслідок судового розгляду, ініційованого Мінпаливенерго, українські суди винесли рішення щодо застосування односторонніх (ex parte) «забезпечувальних заходів», розпорядившись передати акції, які належали Am Ruz і Sea Group, «на зберігання» компанії «Нафтогаз». Це рішення, винесене в порушення українського законодавства, фактично дозволило «Нафтогазу» повністю заволодіти цими акціями. У результаті він отримав можливість розпоряджатися контрольним пакетом акцій «Укртатнафти» і фактично вдаватися на підприємстві до будь-яких рішень. В умовах, що склалися, пряме підпорядкування державного «Нафтогазу» Міністерству палива та енергетики фактично забезпечувало Коломойському більшість при голосуванні практично з будь-якого питання. І, якби збори відбулися, ситуація, що склалася внаслідок силового захоплення, була б «легалізована», а повноваження Овчаренка були б уже підтверджені не сумнівним рішенням периферійного суду, а більшістю акціонерів. По суті, рейдери змогли б отримати прекрасний шанс на тривалий термін затягнути судові розгляди, що давало їм величезну фору та багато часу для контролю над фінансовими потоками підприємства, яке їм не належить.
Саме з цієї причини російські акціонери «Укртатнафти» розсудливо «прокотили» збори. Проте, зривом зборів вони не обмежилися. Тиждень тому генеральний директор «Татнефти» Шафгат Тахаутдінов звернувся з офіційним листом до Президента України Віктора Ющенка, в якому нагадав про зобов’язання Української держави щодо Угоди між урядом РФ і Кабінетом Міністрів України про заохочення і взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року. Копії листа також були направлені прем’єр-міністру та міністру закордонних справ України.
У листі, зокрема, вказується, що «Татнефть» істотно обмежена в правах як акціонер «Укртатнафти», а також несе значні збитки внаслідок серйозних порушень Угоди про взаємний захист інвестицій (у листі вказано щонайменше чотири статті міжурядової угоди, які було порушено). Крім того, в конфлікті навколо «Укртатнафти» порушується ряд положень Угоди між урядом Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та урядом України від 10 лютого 1993 року. Ці порушення можуть мати серйозні наслідки вже для української влади. Вони зумовлюють застосування норм міжнародного права вже не тільки до рейдерів й інших господарюючих суб’єктів, але й по відношенню до України як держави. На цю перспективу недвозначно вказує голова «Татнефти», повідомляючи Президенту України, що всі подальші перемовини з врегулювання конфлікту навколо «Укртатнафти» з українською владою російські акціонери вестимуть через своїх адвокатів — одну з найбільших міжнародних юридичних фірм Cleary, Gottlieb, Steen&Hamilton.
