Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Антикорупційний фільтр для приватизації

Цього тижня — перше засідання парламентської комісії з контролю за продажем державного майна
11 лютого, 2015 - 11:30

На цьому тижні парламент може затвердити склад контрольної комісії з питань приватизації. Про це «Дню» розповів керівник комісії позафракційний Борис Філатов. За його словами,  минулого тижня регламентний комітет ВРУ погодив 15 учасників у складі комісії (хоча бажаючих було  вдвічі більше). Після затвердження списку Радою відбудеться перше засідання. Його чекають з нетерпінням, бо в умовах оголошеної КМУ масової приватизації,  саме комісії відведена важлива роль — антикорупційного фільтра. 

За словами  Філатова,  порядок денний сформують на першому зібранні.  Але зараз дискусійними є три питання: приватизації у воєнний час — так або ні;  якщо приватизувати, то ще раз переглянути список об’єктів, які обов’язково мають лишитися у власності держави; чи потрібна реприватизація.

Чи під силу депутатам  контрольної комісії з питань приватизації зробити  все це?

«Комісія не розробляє плани з приватизації, — пояснює колишній голова Фонду держмайна України Олександр Рябченко. — Її головна мета — слідкувати за законністю приватизації.» Сьогодні, на його думку, це дуже актуально, бо в запасі держави ще майже 4 тисячі підприємств. Що комісія реально може робити для прозорого і ефективного їх продажу? За словами Рябченка, є кілька речей: розглянути перелік об’єктів, які готуються до приватизації, форму продажу, наприклад, план розміщення акцій тих підприємств, заслухати раз в рік звіт Фонду держмайна про проведену роботу і намічені плани на новий рік. І якщо комісія побачить порушення, в якійсь із цих ланок, то, за словами Рябченка,  вона має проінформувати про це суспільство. Тільки так можна зробити процес приватизації відкритим. Чи  вдасться це їй?

«Комісія завжди була віртуальною, бо ніяких реальних ініціатив законодавчого, або програмного характеру не здійснювала. Не проводила вона і належного контролю за операціями з продажу державних об’єктів. Це було всі роки і депутати, скоріше, розраховували на участь у цих оборудках. Чи буде по іншому? Важко сказати, бо парламент у своїй більшості підпорядкований президенту і прем’єру, а отже не є таким, що вчиняє  власні ініціатив та дії», — натомість говорить колишній в.о. голови Фонду держмайна України, екс-міністр  економіки, президент «Центру ринкових реформ  Володимир Лановий». Сьогодні, за його словами, ситуація з приватизацією в Україні дуже складна. І від комісії  в тому числі багато залежить,  в яке русло поверне цей процес.  «Знецінення гривні робить дуже дешевими об’єкти приватизації, що сприятиме можливості для різного роду оборудок під час продажу. Тому її завдання не допустити приватизацію державних об’єктів за безцінь», — вважає  Лановий. Проблема в тому,  каже експерт, що в країні триває процес вилучення у олігархів донецько-промислової бізнес групи фінансових потоків на користь груп,  які стоять вище до нової влади. «Це фактично виллється в перерозподіл виробничих активів між  олігархічними кланами  і зміцнення окремих  груп і загалом — олігархічного ладу», — пояснює він. Тому саме комісія контролю за приватизацією може або підштовхнути до нового перерозподілу ринку, або, навпаки, зробити прозорою заплановану приватизацію. На думку Ланового, уникнути нового витку тіньового перерозподілу держвласності може допомогти спрощення загальних умов участі в приватизації та допуск  до конкурсів іноземців.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: