Спроби уряду обмежити коливання цін на нафтопродукти наштовхуються на апеляції учасників даного ринку. Нагадаймо, що в листі до Кабміну від 25 серпня поточного року Мінекономіки пропонує новий механізм ціноутворення на ринку нафтопродуктів, а також окремо розраховувати ціни на імпортні й вітчизняні нафтопродукти. Тобто на імпортні нафтопродукти запровадити мінімальні ціни, а на вітчизняні — максимальні.
Бізнес же на державне регулювання реагує, як чорт на ладан і всіляко доводить його шкідливість та руйнівний ризик для ринкового механізму. Мотиви, що спонукали міністерство до таких дій, нафтовикам незрозумілі, адже, як вони заявляють, це «найпрозоріший бізнес» в Україні. Мовляв, де ще можна побачити «магазин», біля якого на величезному стенді висить ціна продукту, що він продає.
Однак, Мінекономіки має сумніви щодо прозорості ціноутворення в даній галузі. Міністр економіки Богдан Данилишин повідомив, що на сьогодні, за наявними в міністерстві даними, із перевірених на предмет встановлення цін 132 суб’єктів господарювання, працюючих на роздрібному ринку нафтопродуктів, майже в 120 було виявлено безпідставні завищення роздрібних цін на бензин і дизельне паливо.
Тим часом генеральний директор «Укрнафтохімпереробки» Володимир Ємєлін сумнівається у наведених даних. Адже, як він стверджує, прикладів штрафування нафтотрейдерів за надприбутки в Україні за останній період немає. «Сьогодні надприбутків не існує в роздрібному бізнесі нафтопродуктів. Галузь ледь зводить кінці з кінцями», — бідкається Ємєлін. А можливість значної різниці в ціні нафтотрейдерів він пояснює так: «У когось кредитне навантаження присутнє. А в когось нафта в чотири рази дешевша».
А от директору Консалтингової групи А-95 Сергію Куюну взагалі незрозумілим є поняття завищеної ціни у роздробі нафтопалива. «Завищена, порівнюючи з чим?» — запитує він. До того ж, якщо держава почне визначати оптимальний рівень націнки на нафтопродукти, то існує ризик перекошення ринку, зазначає Куюн.
Нагадаємо, що регулювання ціни на бензин в Україні було використане в 2004 році, коли обмежувалась вартість бензину А-95 до 2,99 гривні. Тоді ціна за тону нафти становила 200 доларів. Після підвищення ціни до 300 доларів уряд продовжував утримувати ціну на позначці 2,99. І, як наслідок, ринок наповнився неякісним бензином, зник імпорт, заморозились всі інвестиційні програми. У 2005 році Мінекономіки розробляє методики визначення оптимальної ціни на паливо. У результаті — імпорт нафтопродуктів досяг нульового рівня.
Опираючись на гіркий досвід, учасники ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктів наводять аргументи проти державного регулювання. По-перше, ринок переповниться неякісним продуктом. По-друге, нафтотрейдери перейдуть на роботу «з коліс», тобто все, що купується — продається. І немає ніякого резервного запасу, що неминуче призведе до дефіциту. По-третє, зупиняться всі інвестиційні проекти. Якщо держава почне встановлювати ціни на нафтопродукти, то доведеться або відмовитись від бізнесу, або фіксувати збитки, заявляє Сергій Куюн.
Однак факт залишається фактом — ціни на бензин в Україні дуже високі. Та ще й значно виросли за останній період. І споживачі обурені такою динамікою. Адже ціна бареля нафти впала до позначки 70 доларів. «Нафта ніколи не може бути стартовою точкою для роздробу», — пояснює хибність невдоволень Володимир Ємєлін. Експерт наводить такий приклад: коли ціна за барель нафти становила 140 доларів, то бензин коштував 6,70 гривні за літр марки А-95. Якщо ціна на нафту впала вдвічі, то за логікою речей — бензин також має подешевшати в два рази. Та такі закони логіки в роздрібному бізнесі нафтопродуктів не діють. До того ж в Україні ціни на бензин пов’язані з валютним курсом. Пряма залежність: при зростанні долара на 0,50 гривні ціна на бензин росте на 0,30 — 0,35 гривні.
Роздрібні ціни на нафтопродукти відповідають європейським тенденціям. І, як ми бачимо, прямують до європейського ринку. Тільки от у Європі до складу ціни на нафтопродукт входять високі податки на високі соціальні платежі, а в Україні — чиїсь надприбутки. Динаміка вартості бензину у роздробі однакова, що в Україні, що в інших державах, — запевняє Ємєлін. «Іноді нафтотрейдери дозволяють собі трохи перебрати. Але то скоріш поодинокі випадки, а не система», — зазначає він. Можливість такого «перебору» в ціні експерти пояснюють відставанням у часі попадання нафтопродукту до споживача в Україні. І за цей період випадає можливість «пограти» на ціні.
Тим не менше, транспорт на місті не стоїть і заправлятися йому треба. Бензин якої вартості будуть заливати в бак автомобілісти в жовтні? Відповідь на це не знає ніхто. Однак Володимир Ємєлін спробував припустити, що при сталій ціні на нафту у розмірі 70 доларів за барель і при курсі 8,50 гривні за долар, паливо може подешевшати на 10 — 15 копійок.
