Після появи останніх дозволених до опублікування рейтингів команда Віктора Януковича — кандидата в президенти — могла б дещо розслабитися і зайнятися й іншими перспективними проблемами, які чекають на майбутню українську владу в поствиборний період. Але, очевидно, час для цього ще не настав. Учора прем’єр-міністра і голову його виборчого штабу Сергія Тігіпка чекали на міжнародному форумі «Банк-розвиток-2004». Але коли охорону (судячи з її наявності, прем’єр дійсно планував зустрітися з банкірами) було знято, стало зрозумiло, що його плани змінилися. Як пізніше стало відомо, прем’єр віддав перевагу реальному сектору над банківським — разом із послом Росії Віктором Черномирдіним оглядав перший екземпляр спільного українсько-російського літака Ан-148.
Тим часом форум, незважаючи на порожнє крісло прем’єра, не гаяв часу. Тим більше, що в привітанні до його учасників прем’єр передбачив, що форум дозволить «більш повно визначити проблеми, що стоять перед банківськими та фінансовими установами, шляхи їх вирішення». І дійсно, якщо в перший день своєї роботи банкіри займалися проблемами мікрокредитування, то темою другого дня стали проблеми більш високого рівня — «Фінансові джерела економічного зростання». Передуючи дискусії, заступник глави Нацбанку Олександр Шлапак зазначив, що Україні треба відповісти на кілька дуже серйозних викликів: чи зможе держава вже завтра залучити ресурси для радикальної зміни структури економіки, чи зуміє вона забезпечити фінансову і, насамперед, цінову стабільність? За його словами, за останні 12 місяців індекс цін підприємств-виробників виріс в Україні більш ніж на 20%. Шлапак не став пояснювати це виключно зростанням світових цін на нафту. Головною причиною цього явища, на його думку, є експортна орієнтація української економіки. «Продаючи товари і послуги за високими цінами за кордон, виробники ніби не навмисне, але підтягують вгору і внутрішні ціни», — відмітив банкір. Крім того, наявну загрозу інфляції він пояснив широким спектром проблем: від невдачі в минулому сільськогосподарському році до неадекватності цін на послуги житлово-комунального господарства.
Яким бачиться вихід із цієї ситуації? На думку Шлапака, перед країною надзвичайно складне і внутрішньо суперечливе завдання — забезпечити високі темпи економічного зростання і при цьому, на марші, не допустити консервації незавершеної структури економіки та не зірвати одне з головних надбань останніх років — фінансову стабільність. Це вимагає, на думку Шлапака, зокрема, надійного фінансового забезпечення економіки. Тому він закликав учасників форуму проінвентаризувати те, що є в України сьогодні, і те, що стане їй необхідним завтра. На жаль, у цьому плані далеко не всі показники є задовільними. Шлапак зазначив, що якщо торiк приріст депозитів населення в банках становив 73%, то цього року тільки 38%. За його словами, кожний банкір скаже, що в цьому році залучати депозити населення, які є одним із головних джерел фінансування економіки, набагато важче.
Голова «Укрсоцбанку» Борис Тимонькін хоч і не сперечався з колегою з центробанку, але розкрив протилежний бік цієї проблеми (за що заслужив репліку Шлапака, який нагадав актуальність відомого прислів’я 90-х років минулого століття «Борисе, ти не правий»). За його словами, банки, конкуруючи за клієнтів, збільшують (майже до 10 років) терміни кредитування як юридичних, так і фізичних осіб. Тим часом терміни депозитів, що також трохи зросли (це відображає зростання довіри до банків), залишаються практично на тому ж рівні (до року). У цьому банківському розриві, як визначив це явище Тимонькін, полягає головна загроза для фiнансового сектора країни. Адже банки, на вимогу вкладникiв, зобов’язані повертати депозити ще до закінчення їхнього терміну. Але при цьому вони не мають права вимагати раніше терміну повернути кредит. Вихід із цієї ситуації банкір бачить у тому, щоб скорочувати відсотки з депозитів і вести серед населення відповідну роз’яснювальну роботу. Якщо ми хочемо й далі мати підйом економіки, то, на думку голови «Укрсоцбанку», повинні погоджуватися на такі ж депозити, які платять банки на Заході — 2—3%.
