Українську енергетику знову лихоманить. Указом Президента звільнено в.о. голови правління НАК «Енергетична компанія України» (НАК ЕКУ) Сергія Чеха. Причини не афішуються, але не викликає сумніву, що це пов’язано з тим, що йому так і не вдалося налагодити ефективне управління енергетичними активами, що знаходяться у власності держави. Стосується це як низки обленерго, так і генеруючих компаній.
Проте ця фігура викликала деякі запитання і до призначення керівником компанії. Нагадаємо, найбільш яскраві моменти біографії пана Чеха пов’язані з його діяльністю на посаді керівника ВАТ «Дніпробленерго». Держава веде затяжну боротьбу з акціонерами цього підприємства за контроль над ним, у той час як нині вже екс-керівник НАК ЕКУ свого часу, на думку низки експертів, доклав чимало зусиль для виведення «Дніпробленерго» з-під державного контролю.
Ще в 2001 році власники електромереж і підстанцій, які обслуговували населення і житлово-комунальний комплекс, хотіли передати ці потужності у власність держави. Але керівництво обленерго під всілякими приводами відмовлялося від переходу цих активів у власність «Дніпробленерго» (тобто держави). Натомість, не без участі структур, що стосуються пана Чеха, було створено ТОВ «Дніпробленергосервіс», яке й прийняло на баланс згадані об’єкти енергорозподільних мереж. Через деякий час ТОВ стало одним із засновників іншого закритого акціонерного товариства «Центральна енергетична компанія». Саме воно й стало найбільшим недержавним власником електромереж у Дніпропетровській області. І тепер «Дніпробленерго» вимушене щомісяця виплачувати ЗАТ «Центральна енергетична компанія» за користування електромережами три мільйони гривень.
Проте, незважаючи на відставку Чеха, що було цілком прогнозованим кроком, направленим на те, щоб зменшити ризики втрати контролю держави над галуззю, очікувати швидких змін не доводиться. Пов’язано це насамперед із позицією керівництва міністерства, яке віддає перевагу «ручному» управлінню галуззю, всупереч неодноразовим вказівкам керівництва країни (Президента і прем’єра) про необхідність створення прозорого і ефективного ринку електроенергії.
Як відомо, нинішній міністр палива й енергетики «родом» із «Київенерго», і йому, напевно, не просто відділити повноваження міністра від симпатій до окремо взятої компанії, яка, і це також широко відомо, незрозуміло на яких підставах користується двома найбільшими ТЕЦ і тепломережами, що не підлягають приватизації та мають бути у власності держави. Громадськості було б також цікаво дізнатися про рахунки за користування названими державними об’єктами, які міністр виставляє своїй улюбленій компанії, і як вона їх проплачує. Відомо також, що винайдена Плачковим і затверджена незрозуміло ким схема розрахунків «Київенерго» за спожиту з енергоринку електроенергію приносить збитки державі. Для всіх схема розрахунків полягає в тому, що вона передбачає продаж електроенергії ринку в нічний час (коли вона найдешевша), а купівлю у нього — в світлий, коли тарифи найвищі. Секрет схеми, ексклюзивно розробленої для «Київенерго», полягає в тому, що розрахунок із ДП «Енергоринок» йде не в гривнях, а в кіловат-годинах. Таким чином, різниця між вартістю нічної та денної електроенергії йде з державної кишені прямо до кишені «Київенерго».
Але повернімося до НАК ЕКУ. Зараз тут головна інтрига полягає в тому, кому доручать очолити компанію і наскільки ця «нова мітла» зможе поміняти нинішній стиль державного управління в галузі. Завдання, відверто кажучи, не з легких.
Вирішувати доведеться безліч питань. Наприклад, як зупинити продаж ТЕЦ і малу ГЕС в «Черкасиобленерго» і «Вінницяобленерго». Досі залишаються не вирішеними складні корпоративні конфлікти в українських обленерго. Незважаючи на наявність своїх представників у спостережливих радах, держава ніяк не може перешкодити виведенню з них грошей (і, здається, це нікого крім міноритарних акціонерів по-справжньому не хвилює).
Хоч представники держави і займають 100% місць у спостережних радах «Запоріжжяобленерго» і «Тернопільобленерго», ніхто і не намагається замінити їх керівництво. Та що там зміна — досі навіть аудит цих компаній не проведено.
Чим же займається Плачков? Може, він готує нову енергетичну стратегію країни, вирішує проблеми ринку нафтопродуктів із російськими нафтотрейдерами, регулює питання поставок енергоносіїв? На жаль, цими справами займаються прем’єр і Президент. Є підозра, що міністр у цей час продовжує регулювати питання рідного «Київенерго» і державних компаній. Благо, регулювати є що. Перебуваючи керівником київського енергохолдингу, Іван Васильович був «відповідачем» під час постійних конфліктів між «Київенерго» і «Нафтогазом України» з приводу затримок з оплатою газу. Через це столиця час від часу потрапляла в ситуацію энергокризи, хоч за рівнем оплати за спожиту електроенергію постійно займала перші місця в Україні. Щоправда, останнім часом газовики з цього приводу мовчать, що, власне, і недивно — адже вони нині підлеглі.
