Популярне гасло «Бандитам — тюрми!», як відомо, не спрацювало. Відтак, злочинний світ разом із традиційними кримінальними прийомами (фальсифiкацiя, обман, залякування, вбивства тощо) опановує нові способи захоплення чужої власності й часто діє зовсім безкарно.
...Листопада 2002 року в центрі Києва невідомий у масці стріляв із пістолета в громадянина Латвії Олексія Жарова, співвласника низки компаній в Україні. Поранений довго лікувався. А злочин досі не розкрито. Мабуть, не в останню чергу саме через це О. Жарова майже через два роки вбили у центрі Риги. Уже за дві години після цього в інтернеті було показано, як палає його, підірване вибухівкою, авто, отже, на місці злочину хтось вів зйомку, щоб, очевидно, відзвітувати перед замовником. І знову злочинці на свободі.
За однією з версій, яку розробляли слідчі Латвійської Республіки, вбивство було вчинене з метою захопити бізнес, яким О. Жаров володів в Україні. Наступні події дають підстави вважати цю версію цілком імовірною. Як писала в заяві на ім’я генерального прокурора України мати дружини вбитого Тетяна Зубцова, на родичів, які мали відношення до його бізнесу, розпочався тиск, включно з погрозами життю. Довелося, рятуючи дітей, віддавати майно під приводом оплати боргів О. Жарова. Зараз Т. Зубцову постійно охороняють бійці державної служби охорони й вона називає правоохоронним органам прізвища тих, хто вдавався до погроз, серед них громадянин П.
Але спроби захопити, привласнити й перепродати весь бізнес О. Жарова, що залишився, не припиняються. Були перереєстровані одна фірма в Києві, інша в Черкасах, а також ТОВ «Централ-Плюс» у Житомирі (98% товариства належить зареєстрованій на Кіпрі компанії Capigem Holdings Limited, а спеціалізувалося вона, зокрема, на побудові «під ключ» автозаправних станцій). Однак «кіпріоти» змогли через відповідні господарські суди домогтися рішень про скасування перереєстрації ТОВ «Централ- Плюс». Тоді була задіяна інша схема захоплення — в товариства почали без його відома відбирати майно. Для цього було використане «ноу-хау» — закон про третейські суди. Скориставшись сумнівним договором купівлі-продажу, підписаним, за всіма ознаками, заднім числом (його оригіналу до цього часу ніхто не бачив), колишнім директором ТОВ «Централ-Плюс», рейдери домоглися рішення третейського суду, зібраного, висловлюючись термінологією згаданого закону, за принципом ad hoc, тобто тільки для розгляду цієї конкретної справи. Звичайно ж, присуд був на користь фірми, власником якої є вже знайомий нам громадянин П. Так у сім’ї покійного відчужили обладнання автозаправної станції вартістю 2,8 мільйона гривень. За два місяці його було перепродано іншій фірмі, засновниками якої були двоє з трьох третейських суддів. Не потрібно бути особливим провидцем, аби зрозуміти, що вони були зацікавлені в результаті розгляду справи, тобто згідно із Законом «Про третейські суди» не могли виступати в ролі суддів.
Коментуючи на прохання «Дня» ситуацію, житомирський адвокат Олена Тарнавська зауважила, що третейське судочинство, в принципі, вельми перспективне. Але, на її думку, наш бізнес і державні інституції ще не готові до його введення. У будь-якому разі, вважає адвокат, із відповідного закону слід вилучити норму про тимчасові третейські суди, створювані виключно для розгляду якоїсь конкретної справи.
Ще одна показова деталь — за згадану АЗС згідно з договором купівлі-продажу нібито розрахувались. Та гроші надіслали на банківський рахунок, який керівництво товариства, призначене законними власниками, не відкривало й не могло ним розпоряджатися. Звідти значні суми (загалом більше 14 мільйонів гривень) без відома власників компанії були швидко переведені на рахунки двох дніпропетровських фірм. Сліди їх зараз розшукують правоохоронці. Паралельно з цією злочинною оборудкою фактично ті ж самі люди намагаються (або намагалися) позбавити «Централ-Плюс» права оренди на земельні ділянки під кілька недобудованих АЗС у Житомирській і Хмельницькій областях. Т. Зубцова переконана, що всі спроби заволодіти майном, що належало О. Жарову, пов’язані як між собою, так і з його вбивством.
Проте щодо справи «Централ-Плюс» слідство ведеться окремо. Здійснюють його підрозділи МВС у Житомирській області, й деякий час діяв арешт на майно товариства, накладений слідчим Житомирського міськвідділу. Однак на вимогу (увага!) прокуратури області цей арешт був скасований. Формально на законних підставах. Але практично відразу після цього стрижавська автозаправна станція була перепродана іншій компанії, яка тепер володіє нею практично на законних підставах. Тобто дії прокуратури цього разу насправді були на користь загарбників. Прокурор Житомирської області Андрій Гіль, як ведеться, не знайшов можливості зустрітися з автором, щоб прокоментувати ситуацію, а на письмовий запит кореспондента «Дня» прокуратура дала стандартну відповідь, суть якої в тому, що триває досудове слідство й тому підстав для надання інформації про його хід не вбачається (хоча запит стосувався не стільки деталей слідчих дій, скільки підходів до них).
Загалом, справу «Централ- Плюс» можна було б вважати локальною, адже вона стосується лише кількох осіб і структур, які оспорюють право власності на майно. Але зловісне кримінальне тло, на якому вона розгортається, мало б принаймні спонукати правоохоронців до активніших дій. Тим більше, що з джерел, наближених до міліції, «Дню» стало відомо, що недавно в МВС відбулася нарада, на якій говорилося про те, що зараз значних масштабів набрало застосування так званих рейдерних схем, спрямованих на незаконне захоплення чужої власності. Сам шеф цього відомства Юрій Луценко в одному з останніх інтерв’ю вказав на небезпеку криміналізації сфери відчуження об’єктів бізнесу й на ознаки активізації рейдерів. Але захищати права громадян, у тому числі на власність, покликані саме правоохоронні органи — міліція, прокуратура, суди. Якщо ці функції ними не виконуються, як у справі з «Централ Плюс», то є підстави твердити про ознаки кризи в цих державних інституціях.
ДО РЕЧІ
Проблеми, пов’язані з випадками заволодіння успішними підприємствами, обговорювалися на засіданні комісії УСПП із питань захисту конкуренції та оптимізації антимонопольного законодавства. Учасники засідання, яке проходило під головуванням Юрія Челембія, направили Президенту України звернення з проханням узяти до відома розгляд цього питання та доручити компетентним органам держави вивчити й узагальнити всі випадки незаконного силового захоплення підприємств олігархічними кланами.
Останніми трьома—чотирма роками в Україні відбувається активний процес перерозподілу власності між окремими олігархічними групами й кланами та спроби так званих рейдерів силовими методами захопити заводи, фабрики та інші виробництва України. Вони намагаються привласнити, відібрати в законних власників, тобто акціонерів, майнові активи на сотні мільйонів доларів. Жертвами подібних «атак» сьогодні стають десятки підприємств, причому, в першу чергу, перспективні та успішні. Так, щодо ВАТ «Сатурн» було прийнято майже 20 неправомірних рішень, щодо Київського суднобудівного судноремонтного заводу заведено в судах більш ніж 85 справ. До участі в них залучені суди, органи Міністерства внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки, податкова й Державна виконавча служби. Дуже часто ці органи використовуються олігархічними групами як інструмент рейдерських дій, вказується у зверненні.
«Ми провели аналіз лише п’яти підприємств щодо судів, які виносили неправомірні рішення. Ми зробили висновок, що в цих справах зустрічаються практично одні й ті ж самі суди, що дає, на жаль, підстави говорити про наявність добре відпрацьованої кримінальної схеми. У м. Києві по злочинній схемі подібні неправомірні рішення найчастіше ухвалює Голосіївський суд м. Києва», — наводяться в зверненні слова голови правління ВАТ «Сатурн» Володимира Чміля. На його думку, кримінальні справи, відкриті в справах щодо незаконного захоплення підприємств, мають бути доведені до кінця. Нині ж «Сатурн» виграв 17 справ, але не має можливості реалізувати рішення судів.
У розпорядженні комісії є списки рейдерських бригад i прізвища суддів, які найчастіше фігурують у подібних справах. На засіданні винесено рішення створити на рівні УСПП та Федерації роботодавців України загальнонаціональний банк даних неправомірних судових ухвал.
Учасники обговорення просять Президента вжити дійових заходів щодо недопущення таких випадків у майбутньому. Вони пропонують розглянути на Вищій раді юстиції діяльність суддів, які фігурують у названих списках, а також ініціювати внесення змін та доповнень до чинного законодавства, передбачивши норму, яка б забороняла суддям змінювати керівництво підприємствi заважати проведенню загальних зборів або відміняти їхні рішення.
