У Київській торгово-промисловій палаті в середу відбулася незвичайна презентація. Журналістам представляли третейський суд. Щоправда, він діяв при КТПП ще iз 1996 року. Але за цей час розглянув аж 52 справи! Приблизно таке саме завантаження було й у решти 30 таких судів, створених в Україні (відзначимо, що лише в Москві їх 1200, щоправда, там вони почали створюватися на п’ять років раніше). Проте ідея третейського (недержавного) суддівства і в Україні виявилася дуже живучою.
Нагадаємо, що донедавна відносини, пов’язані з третейським розглядом справ, регулювало положення, видане Держарбітражем СРСР ще в 1975 році. І, природно, відсутність національного законодавства не сприяла розвитку цих судів.
І ось у травні цього року нарешті набув чинності Закон «Про третейські суди в Україні», який перед цим у Верховній Раді, як кажуть юристи, «жували» аж два роки. «Створення третейського суду — це демократизація економічного життя», — стверджує голова постійно діючого третейського суду при КТПП Микола Засульський. Він передбачає, що у зв’язку з цим не більше ніж через місяць у Київській торгово-промисловій палаті буде понад 1000 нових підприємств-членів. Їх привабить до палати наявність і переваги третейського суду, а також те, що, за запевненнями юристів, третейським судам не загрожує корупція — вони самі будуть зацікавлені в «чистоті розгляду». Палата рекомендує клієнтам вибирати третейських суддів серед досвідчених фахівців права, глав юридичних фірм, докторів і кандидатів наук. Сьогодні саме з них і сформований склад цього суду. Нині в ньому працює 21 чоловік. Вимоги до них висувають найвищі, а кількість не обмежується. Це — запорука того, що справи розглядатимуться без зволікання.
Проте це аж ніяк не єдина з переваг такого суду. Юристи зараховують до них просту процедуру і, головне, остаточність рішення. «Лише ті люди, які мали справу з судами, знають, що таке остаточне рішення у справі, — каже начальник юридичного відділу КТПП Людмила Сизикова, — адже воно не може бути оскаржене». Але, за її словами, головна перевага третейського розгляду — це все ж швидке судочинство. Як відзначила Сизикова, рішення третейського суду все ж може бути оскаржене у зв’язку з грубими порушеннями процедури або в разі, якщо суд розглянув справу, що йому не підвідомча, — наприклад, про банкрутство.
У третейському суді сторони отримують закінчений судовий продукт. Раніше існували побоювання стосовно виконання рішення такого суду. Тепер державна виконавча служба нарівні з іншими судовими інстанціями зобов’язана добиватися також і виконання рішень третейських судів. Відповідні зміни вже внесено до Закону України «Про виконавче провадження».
А ще позивачів і відповідачів у цьому суді здивує вартість розгляду справи. Організатори конференції досить неохоче, але все ж назвали прийняті сьогодні в третейських судах норми судових витрат. Виявляється, за суми позову п’ять тисяч гривень плата за послуги суду становитиме 150 гривень. Для підприємства це не так вже й багато, а як бути фізичним особам? Творці суду зацікавлені в тому, щоб їхнє дітище отримало розвиток. І все ж на те, що третейська процедура стане популярною в «народу», судді не розраховують. «Для фізичних осіб інститут третейського розгляду поки ще дуже новий. Тому звертань сюди від фізичних осіб буде небагато», — упевнений суддя Засульський.
Щоб вирішити проблему завантаження суддів, розроблено систему маркетингу. На інтернет-сайті КТПП незабаром можна буде отримати найдокладнішу інформацію про діяльність третейських судів, їхній склад і розцінки. «Цільова аудиторія» на перший час — підприємства-члени КТПП. Але чи багато набереться серед фірм, що позиваються з тих або інших питань, таких, які зважаться самостійно обирати собі суддю? Прогнозу поки що ніхто не дає. Адже «остаточний» суддя й за совістю, й за законом просто не має права на помилку.
