5 листопада парламент голосував пакет «євроінтеграційних» законопроектів. Їхнє ухвалення — вимога ЄС для надання Україні безвізового режиму. Зранку стало зрозуміло: день буде не простий. Перший заступник голови найбільшої парламентської фракції БПП Ігор Кононенко заявив — у них немає єдиної позиції щодо голосування окремих законопроектів. Ситуацію підігрівала невизначеність «Самопомічі» та Радикальної партії, які теж вагалися: давати чи ні голоси за окремими документами. «Батьківщина», в принципі, була не проти, але наполягала спочатку на голосуванні за «тарифний» закон.
Як результат, за основу прийняли кілька документів: №3155 про вдосконалення процедури документування біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, №3159 про судовий захист іноземців та осіб без громадянств. А от зміни до Трудового кодексу про недискримінацію секс-меншин провалили.
Головні дискусії точилися довкола другого читання трьох антикорупційних законопроектів: №3040 «Про Національне агентство України з питань волевиявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», №254а «Про внесення змін до КПК щодо окремих питань накладення арешту на майно...» та №2541а «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні».
Коротко суть претензій усіх фракцій сформував голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Віталій Шабунін: «В Європейській Комісії експерти на пальцях пояснили, як Агентство могло б працювати на практиці. Але внесені між першим і другим читаннями зміни нівелюють це. У разі прийняття двох останніх законопроектів погіршаться і без того складні у застосуванні норми Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів».
На думку народного депутата від БПП Віктора Пинзеника, безпрецедентним є законопроект №3040 про створення агентства з управління арештованими активами. Народний депутат переконаний, що після ухвалення цього закону арешт майна застосовуватимуть не тільки до підозрюваних, а й до третіх осіб. «Якщо є підстави вважати, що майно має якесь відношення до злочину (а його власник не винний і нічого про це не знає), без рішення суду його можна буде арештувати і передати в управління іншим особам. Чим це загрожує? Якщо зараз, наприклад, є арешт на банківський рахунок, то людина не може зняти кошти. Але за запропонованим законопроектом у випадку їхнього арешту ці гроші «згорають», бо ними починає користуватися Агентство», — пояснює він. За словами нардепа, під час переговорів депутатам вдалося викреслити ряд шкідливих норм з цього документу. Наприклад, не допустили перетворення Агентства у комерційну структуру. «Хоча небезпечні норми ще лишилися: Агентство буде єдиний орган влади, який матиме рахунки у банках. Наразі тільки господарюючі суб’єкти можуть мати рахунки в банках», — підсумував він.
