Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бій із «тінню»

Мінтранс виходить на ринок інвестицій
30 липня, 2005 - 00:00
ЗА ПІВРОКУ ПОСЛУГАМИ ВСІХ ВИДІВ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ СКОРИСТАЛОСЯ 2,1 МЛРД. ОСІБ / ФОТО ЛЕОНІДА БАККА / «День»

У понеділок Україна та Росія, незважаючи на деяке охолодження відносин, запустять дуже важливий спільний проект: у перший рейс вирушить швидкісний поїзд Київ— Москва. За Мінтранс взагалі можна тільки порадіти — його чистий прибуток становив 936,6 млн. грн., що в 2,2 разу більше, ніж минулого року. Особливо багато заробила Укрзалізниця — 648 млн. грн. Це, звісно, сума чимала, але не варто забувати, як подорожчання залізничних вантажоперевезень, цілком виправдане за словами міністра, позначилося на виробниках. І навіть єдині тарифи та єдине вікно оформлення, створені Мінтрансом, становища не рятують.

Приємно, що, радіючи своїм прибуткам, Мінтранс все-таки не вирізняється нестримним оптимізмом. У транспортних галузей безліч проблем. За словами Червоненка, інвентаризація показала, що зношеність технічного фонду становить 50%. Поки що можливість для реального оновлення отримає тільки Укрзалізниця — у другому півріччі вона придбає три електровози, два електропоїзди та 20 вагонів. Не буде зупинена й програма з охоплення сільських районів автобусним сполученням. Іншим же доведеться задовольнятися тим, що є.

А Мінтранс тим часом займеться старими й новими будівельними проектами. Серед них автобан «Київ—Одеса», «Київ—Чоп», які мають збудувати до кінця року. Поки обидві ці дороги залишаться безплатними. Червоненко мотивував це тим, що альтернативних шляхів сполучення (принаймні на Одесу) немає, а примушувати людей їздити путівцями — негуманно. Однак він тут-таки заявив, що в усьому світі автобани платні й, оскільки водій економить на ньому паливо, час і амортизацію, то йому не важко заплатити за проїзд. Але поки людям дають час звикнути до цієї думки, й дороги відкриті всім бажаючим. Особливо порадіють цьому жителі сіл, що стоять по обидві боки одеської траси. Адже якщо дорога стане платною, її напевно обгородять, і тоді, щоб переїхати через дорогу у будинок навпроти, людині доведеться вчитися літати.

Ще одним проектом-гордістю Мінтрансу є згадуваний на початку матеріалу пуск швидкісного поїзда Київ—Москва. Безсумнівно, річ потрібна: дістатися за 9 годин замість 15 до столиці сусідньої держави — мрія багатьох бізнесменів, які співпрацюють з росіянами. А Євген Червоненко, мабуть, саме й ратує за співпрацю з «північним сусідом». Принаймні він заявив, що цей проект, що зв’язує Київ і Москву, не останній. Кажучи про це, він нагадав, що Росія — «наш постійний стратегічний партнер». У транспортній галузі Червоненко хоче добитися того, щоб поруч з кожною західною інвестицією стояла російська, а Україна була для них бажаним ласим шматочком.

Євген Альфредович вважає, що Україна приваблива апріорі, й інвестори завжди знайдуться. Один з проектів Мінтрансу — кримську трасу для Формули-1, де 15—18 вересня має пройти один з етапів чемпіонату Європи з ралі, планується будувати без копійки державних коштів. Як Бендер жителям Васюків, Червоненко обіцяє українцям: «Ви не будете нічого давати, а будете тільки отримувати». А отримає Україна, за словами міністра, в разі успіху сотні мільйонів податків і до 200 тисяч туристів у курортне міжсезоння.

І взагалі, інвестиції в кримську економіку цікавлять Мінтранс дуже сильно. Як повідомив Червоненко, 27 липня проходила нарада з інвестиційної політики в Криму. На ній, зокрема, було заплановано залучити інвесторів для будівництва нового глибоководного порту та концесійної дороги. Ну хто ж заперечуватиме проти перетворення Криму на зразково-показовий у плані транспортної інфраструктури регіон? Адже хороші дороги залучать не лише туристів, а й нових і нових інвесторів, які вкладуть гроші в проблемний півострів, що заробляє в основному на туристах. Поки ж цей благословенний край — аж ніяк не рай для того, хто хоче туди потрапити. Кожен, хто хоч раз брав влітку квитки на південь, знає, як це складно. Жоден рік не обходиться без так званих квиткових скандалів, пов’язаних з махінаціями та перекупниками. Цей рік не став винятком. Однак, за словами Червоненка, Мінтранс активно попрацював над детінізацією торгівлі квитками й має певні успіхи. Його слова підтвердив глава Укрзалізниці Зенко Афтаназів. За його словами, на кожний день з Києва в кримському напрямку є 9,5 тисячі квитків, і через те, що бронь була зменшена вдвічі, купити їх неважко. Однак зовсім недавно автор намагалася за три тижні взяти квитки до Феодосії й, скажемо прямо, це вдалося не з першої спроби.

Але Мінтранс бореться з «тінню». За словами заступника міністра Миколи Гордієнка, вони вже змінили систему контрольно-ревізійних управлінь і зробили їх незалежними від контрольованих підприємств. Завдяки цьому й іншим заходам, спрямованим проти розкрадачів державної власності, Мінтранс уже виграв 57 млн. гривень у судах.

Наталя ГУЗЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: