Указ, що поновлює права малих підприємців на «спрощенку», підписаний Президентом Віктором Ющенком, вирішив далеко не всі проблеми. Начебто підприємці й зітхнули з полегшенням, але назвати їх задоволеними поки що важко.
Як заявила на круглому столі «Підприємці та нова влада: перспективи співпраці та діалогу» голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Ксенія Ляпіна, 69% опитаних підприємців вважають умови для розвитку малого бізнесу в країні незадовільними. Їх, як і раніше, обурює незахищеність перед бюрократією, недосконалість судової системи, відсутність чітких правил і, насамперед, податкова політика та, зокрема, все та ж спрощена система.
За словами заступника голови Держкомпідприємництва України Ольги Сахненко, сьогоднішня система спрощеного оподаткування поки що тільки дискредитує саму ідею. Якщо дивитися глобально, проблеми вже немає: «спрощенка» живе і процвітає, але шишок на неї летить чимало. Наприклад, звучать докори стосовно того, що великий бізнес користується пільгами, передбаченими для малого та мінімізує, таким чином, свої прибутки. Тому зараз Держкомпідприємництво разом із Радою підприємців доопрацьовують законопроект про спрощену систему оподаткування. Закінчити повинні до першого вересня...
На думку Сахненко, головне завдання — зберегти позитиви старої системи та прибрати моменти, що дають мотив для докорів. Без сумніву, завдання хороше, та тільки бачення у причетних до законотворення різне. З деяких питань дискутують Держкомпідприємництво та Мінфін. Наприклад, для фізосіб кількість найманих працівників, на думку Держкомпідприємництва, повинно бути 10 чоловік, а на думку Мінфіну — лише двоє. Сперечаються і про перелік видів діяльності, до яких можуть застосовувати спрощену систему. Мінфін пропонує застосовувати її за окремим переліком видів діяльності, а Держкомпідприємництво вважає, що необхідно позбавити права на «спрощенку» всього 18 видів діяльності, такі як гральний бізнес, обмін валют, здавання нерухомості в оренду та продаж паливно-мастильних матеріалів.
Природно, хлопчиком для биття і явно неправим вважається (зараз так, схоже, модно) Мінфін. Йому, як запропонувала член президії Союзу аудиторів України Тетяна Зацерковна, варто відмовитися від функції законотворення на користь Мінекономіки, тому що воно, думаючи про цей рік, просто не здатне заглянути на кілька років уперед.
Питання виникають і стосовно доцільності існування «спрощенки» як такої. Як заявив радник Президента Олександр Пасхавер, держава все одно не упустить свого і, даючи малому бізнесу податкові пільги, відіграється на великому та середньому, з якими «спрощенці» все одно постійно перетинаються. «Малі» податки потягнуть за собою зменшення соціальних виплат, на що соціалістично орієнтований Кабмін навряд чи ризикне піти. Натомість Пасхавер пропонує схему переорієнтації податків, підготовлену робочою групою Секретаріату Президента: замість прибутку податком будуть обкладатися ресурси та кінцеве споживання. Проте, за словами Пасхавера, це лише тенденція, схему не збираються впроваджувати найближчим часом. Проте вона ліквідує набридлі всім проблеми неповернення ПДВ, а з іншого боку — стане критерієм природного відбору, в якому загинуть усі збиткові підприємства, розташовані на великій території.
Присутні на круглому столі підприємці в багнети сприйняли цю заяву експерта, парируючи тим, що високі податки — головна причина зарплат у конвертах. На думку голови ради підприємців і роботодавців Криму Олександра Дудка, зменшення податків призведе до 60-вiдсоткового збільшення надходжень в соцфонди за рахунок легалізації прибутків громадян. І ні в кого не виникло навіть тіні сумніву в доцільності існування «спрощенки».
Зрозуміло, радянську звичку платити якомога менше викорінити важко. І не дивно, що в цій дискусії не було порушене цілком закономірне питання: куди йдемо і що будуємо, ринкове чи, вже вкотре, соціалістичне суспільство? Саме це в підприємців намагався з’ясувати провідний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський, говорячи, що для бізнесу набагато кращим було б не прагнення Держкомпідприємництва вибити побільше пільг якомусь бізнесу, а створення сприятливих умов для всіх категорій. За його словами, наша система просто не пристосована до існування в ринковій економіці: на зміну авторитарній владі прийшла корупція, що робить спрощену систему недійовою. Дехто його підтримував, заявляючи, що бізнес повинен сам піклуватися про своє благополуччя. Наприклад, голова одеського Союзу громадських об’єднань «Злагода» Фелікс Кобринський навіть заявив, що бізнес не інвалід і підтримки не потребує. Проте таких голосів у залі було небагато. Тут уже дійсно треба вирішити, яка схема розвитку країни ближча. Немає в нашому менталітеті поняття «чужа пільга» і, якщо бізнес хоче рівних і чесних правил, йому доведеться відмовитися від «спрощенки». В іншому випадку — терпіти і корупцію, і фінансові махінації.
