Найвигідніше вкладення політичного капіталу напередодні виборів — підтримка малого та середнього бізнесу. Так що про подібні наміри заявляють практично всі партії. У понеділок на круглому столі «Малий і середній бізнес в Україні: проблеми та перспективи становлення партнерських стосунків із державою», це зробила провладна партія «Народний союз «Наша Україна». Відомий помаранчевий революціонер, а нині перший заступник глави ДПАУ Микола Катеринчук оголосив про намір партії стати головним лобістом інтересів підприємців.
Однак, як цілком доречно зазначив його соратник по партії, віце-прем’єр-міністр із питань адміністративної реформи Роман Безсмертний, підтримка бізнесу владою й без цього була проголошена одним із пріоритетів діяльності і Президента, і уряду, і партії. Отже, і оголошення про лобіювання вже звучали. Залишається лише розглянути питання: чому і досі вони не перейшли в практичну площину?
Відповідаючи на це запитання, Безсмертний виправдовував позицію влади тим, що зараз їй потрібно знайти основні правила регулювання, які б стали основою для ефективного функціонування стосунків між владою і бізнесом. І тут же сів на свого посадового «конька»: основою, на його думку, має стати законодавче регулювання бізнесу, в тому числі й проведення адміністративної реформи. Це твердження базувалося на шокуючій інформації, що стала, мабуть, прозрінням для віце-прем’єра: в країні існує 2,5 тисячі різноманітних дозволів, які тяжіють над бізнес-середовищем. Тому реалізовувати завдання підтримки бізнесу уряд збирається шляхом прийняття ряду законів, які спрощують систему, що склалася.
Однак, як точно зазначив президент Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, безглуздо створювати безліч нових законів, якщо існуючі не виконуються. За його словами держава, приймаючи бюджет, не повинна вибирати між фіскальними міркуваннями та бізнесом, як це сталося цього року.
При цьому, як зазначало багато експертів при обговоренні перших 100 днів роботи уряду, нова влада закони порушує систематично. За словами віце- президента Інституту конкурентного суспільства Дмитра Ляпіна, якщо державна влада ставить під питання необхідність виконання законів, вона ставить себе на одну дошку з бандформуваннями. На його думку, якщо старий апарат не почне працювати за принципово новими правилами, результату в роботі з бізнесом не вийде. І ніякий діалог тут не допоможе. Тим більше, що він вже досить активно проводиться.
Як заявила народний депутат, глава Ради приватних підприємців Ксенія Ляпіна, вже пройшов президентський форум, зустріч із податковою і спілкування з підприємцями за регіонами країни. Однак, за її словами, декларована урядом і підприємцями мета — розвиток країни і її економічне зростання, не забезпечується єдиним планом і стратегією, які так і не розроблено.
Звучала з боку провладної партії і дозована самокритика. Як заявив Микола Катеринчук, люди не звикли вірити владі, а влада поки що не навчилася відбудовувати свою політику відповідно до інтересів бізнесу. Але визнавши це, новий податківець тут же перейшов у наступ. На його думку, по-справжньому винні в цьому бізнесмени і їх небажання йти назустріч владі.
Але, мабуть, найбільш чітко препарував проблему президент Центру економічного розвитку та радник президента Олександр Пасхавер. На його думку, помилка полягає в тому, що взаємовідносини бізнесу і влади трактуються як ряд дарів бізнесові. Але бізнес у нас досить зубастий і нічого не боїться, чинячи адекватно до ситуації, яка склалася. Самій державі вигідно, щоб бізнесові було добре, впевнений Пасхавер. Однак для того, щоб допомагати бізнесові, держава повинна спочатку справитися з власною забюрократизованістю, упевнений радник Президента. У ході дискусії проявилося прагнення нової влади протиставити середній бізнес великим промислово-фінансовим групам. Чи є продуктивною така установка? Відповідаючи на це запитання, завідувач відділу економічних і соціальних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жалило, підкреслив, що 60% дрібного та середнього бізнесу в розвинених країнах працюють у зв’язці з великим капіталом. Розрив же між великим і дрібним бізнесом в Україні лише посилить фіскальний тиск, причому основний його тягар знову доведеться нести дрібним підприємцям. З цією думкою погодився і Пасхавер. На його думку, ніщо не діє так погано на бізнес, як невідповідні сигнали з боку влади, які можна чути кожного дня. На його думку, зараз подається три групи сигналів, які збивають із пантелику вітчизняних підприємців. Перша — «радикалізми», тобто перетворення проблем на глобальні кризи, пошук ворогів та інші радикальні зміни. Ця група діє на бізнес однозначно негативно — підприємці хочуть передбачуваності. Друга група — «дирижизми». Як зазначив автор, іноді складається думка, що ми потрапили назад до Союзу — влада знову хоче керувати всім сама, забуваючи про те, що ці дії лише посилюють нашу історичну корумпованість. Третя група — всім відомі «популізми», за які нинішня влада любила докоряти попередню. Як зазначив О. Пасхавер, це схоже на наркотик — чим більше даєш, тим більше просять.
Проте у влади знайшлися і якісь реальні аргументи на свою користь. Так, спрощену систему оподаткування дрібних підприємців, практична ліквідація якої викликала найбільші протести в підприємницькому середовищі, можливо, буде реанімовано. Як зазначили Катеринчук і Ляпіна, Президент вважає її основою нової моделі існування бізнесу і новий закон, що регулює цю сферу підприємницької діяльності, вже представлено парламентові. Але чи варто підприємцям на нього сподіватися? Адже якщо його не буде прийнято до 1 липня, коли депутати підуть на канікули, то сплаті непосильних податків залишиться альтернатива — піти в «тінь». Прийняття цього закону покаже, чи витримає нова влада іспит, який, за словами Р. Безсмертного, влаштує їй бізнес.
