Уряд хоче поставити «на облік» всіх українських багатіїв та перевірити ретельніше кишені рядових українців. Вчора відповідні законодавчі ініціативи на своєму сайті оприлюднило Міністерство фінансів України.
Так, одним з двох законопроектів пропонується ввести особливий контроль за сплатою податків заможними особами. Такими вважатимуться ті, хто відповідають хоч одному з трьох критеріїв: є кінцевим бенефіціаром великого платника податків; прямо або опосередковано володіє 20% і більше юридичної особи, що є податковим резидентом іншої держави і задекларувало прибуток за попередній податковий рік 10 мільйонів євро і більше; загальний річний оподатковуваний дохід за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 мільйонів гривень. В Мінфіні вважають, що багаті мають обов’язково подавати декларацію про доходи в електронному вигляді (за затримку подачі штрафом в 10% суми нарахованого податку на доходи фізосіб). При цьому податківці зможуть змінювати основне місце обліку заможної особи нарівні з великим платником податків. Цікавою є й пропозиція дозволити фіскалам донараховувати податки (термін давності — 10 років).
Іншим законопроектом («Про внесення змін до Податкового кодексу України передбачено зміни до закону «Про банки і банківську діяльність») хочуть дозволити розкривати банківську таємницю. За інформацією прес-служби Мінфіну, таку інформацію про юридичних та фізичних осіб за письмовою вимогою банки відкриватимуть органам прокуратури, СБУ, Національному антикорупційному бюро, Антимонопольному комітетові, а також Державній фіскальній службі.
Ініціативи Мінфіну мають благу мету — легалізувати доходи в країні та видавити з економіки «тінь». До цього жодному з урядів не вдавалося змусити всіх (починаючи від рядових українців і закінчуючи олігархами) чесно платити податки. Чи вдасться цього разу? Думки опитаних «Днем» експертів розійшлися.
«Багаті українці дійсно повинні жити відкрито, бо вони є найбільшим потенційним джерелом тіньових доходів. Але фіскальне відомство має боротися з недорахуванням податків та слідкувати за повнотою транзакцій, а не контролювати спосіб життя людей», — вважає президент «Центру економічного розвитку» Олександр Пасхавер. Не в захваті він і від намірів розкриття банківської таємниці. «Наші реформатори нагадують хірургів, які вважають, що якщо оперують хворого, то йому має бути боляче. Треба краще подумати, коли цей біль дійсно потрібно відчувати, а коли — ні. Не розумію навіщо податківцям такі повноваження: якщо є підозра, то й сьогодні вони можуть отримати рішення суду і отримати цю інформацію від банку. Я б не очікував позитивної реакції від вкладників у такому разі», — пояснює експерт. Він називає ініціативи Мінфіну не інакше, як посилення податкового контролю і адміністративного тиску. «Боротьба з «тінню» потрібна, але не такими методами», — пояснює експерт. За словами Пасхавера, такі дії лише створюють загалом негативний фон для реформ, які сьогодні і так буксують. «Уряд мав би шукати союзників серед населення, а не робити всіх противниками змін. Те, що пропонується, це як тотальне бомбардування замість проведення прицільного вогню», — підсумовує він.
Виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко переконана, що Мінфін мислить у правильному напрямку (контроль повноти сплати податків), але! «Але для цього важливо паралельно лібералізувати податкове регулювання та зробити умови, щоб платити хотіли всі. Це можливо, коли не буде «наїздів» на компанії, і в країні домінуватиме верховенство права», — пояснює вона. На думку Дерев’янко, уряд мав би спочатку дати бізнесу «пряник» (комфортні умови роботи, чого в останній рік не сталося), а потім застосовувати «батіг», тобто жорсткий контроль. Без цього позитивного результату не буде. «Багаті люди дуже кмітливі і розумні, мають консультантів, які підкажуть як уникнути такого контролю, якщо він їм не вигідний», — пояснює вона. Виконавчий директор ЄБА наголошує, що відбілювати великі капітали в Україні потрібно іншими методами, — змусити нормально працювати трансфертне ціноутворення, через яке з країни фактично легально «тікають» мільярди коштів. «Я б не сказала, що тіньова економіка скорочується. Аби її подолати, потрібно паралельно закривати податкові ями, вводити касові апарати, аби контролювати потік товарів через імпорт і приглушити контрабанду, ліквідовувати конвертаційні центри. Треба давати більше свободи легальному бізнесу», — говорить вона.
«Жоден із двох розроблених Мінфіном законопроектів ще не надходив у парламент», — розповів «Дню» секретар профільного парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Максим Поляков. На відміну від попередніх спікерів його ставлення до запропонованих ініціатив інше. «Відкриття банківської інформації — це нормальна практика... Є багато випадків, коли у людей мільйонні статки, а в деклараціях лише десятки тисяч. Не бачу проблем і в питанні контролю за оподаткуванням багатих... Хто працює у публічній площині насправді показують не всі свої прибуки. Ці законопроекти допоможуть детінізувати певну частину їх доходів», — пояснює він.
