Аби перезапустити будівельну галузь і залучити інвестиції, необхідно якнайскоріше доопрацювати й імплементувати на місцях Закон «Про регулювання містобудівної діяльності». До цього закликають експерти, представники влади й учасники будівельної галузі. Адже саме цей документ спрямовано на залучення інвестицій до будівельної галузі та країни в цілому.
У галузевому міністерстві прокоментували ситуацію. «Зараз Мінрегіон провів низку заходів щодо актуалізації містобудівної документації в регіонах», — розповідає директор департаменту містобудування, архітектури й планування територій Міністерства регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства (Мінрегіон) Ігор Соколов. Адже факт наявності такої документації, за його словами, як і системи Містобудівного кадастру населеного пункту, значною мірою сприяє потенційним інвесторам в отриманні дозволів для початку будівництва за спрощеною процедурою, передбаченою цим законом.
У свою чергу, віце-президент — голова ради директорів Конфедерації будівельників України (КБУ) Олександр Ротов зазначає, що наразі проводитися «роз’яснювальна робота» з органами місцевого самоврядування щодо нових законодавчих норм і правил у містобудівній діяльності. Він додав, що така робота ведеться в тісній співпраці за допомогою переговорів і консультацій з представниками й експертами Світового банку, який також надав фінансову підтримку для імплементації закону про регулювання містобудівної діяльності. «У результаті таких переговорів Світовий банк виділив для Конфедерації грант у розмірі $1 мільйон саме для цієї роботи», — говорить Ротов про фінансову допомогу Світового банку для запуску на місцях цього проекту. На його думку, попри всі роз’яснення, згаданий закон не є ідеальним і потребує доопрацювання.
Як розповів начальник Головного управління містобудування й архітектури Київської міськдержадміністрації Сергій Целовальник, одним з найістотніших недоліків згаданого закону є відсутність повноважень і «важелів впливу» для заборони або дозволу будівництва у головних архітекторів і територіальних органів центральних органів виконавчої влади України. Адже всі основні повноваження розподілено між міністерствами й відомствами, додає він. І зараз, за його словами, Головархітектурі непросто, але вона намагається боротися з порушеннями у сфері містобудівної діяльності та не потурати інвесторам, для яких мета — отримати земельну ділянку, збудувати, продати житло й потім піти. Головний архітектор Києва також наголосив на відсутності такої необхідної актуальної містобудівної документації, як генплани, детальні плани територій населених пунктів, міськкадастри й інше, яка згідно з законом має враховуватися при ухваленні рішень щодо реалізації проектів будівництва, проте ще не готова й не розроблена в повному обсязі.
Свої зауваження, враховуючи реальну практику використання закону, роблять і юристи. На думку юриста SalansFMCSNRDenton Анжеліки Штукатурової, під закон розроблено безліч піднормативних актів, але не всі вони між собою працюють. Зокрема, говорить вона, закон фактично забороняє надання земельних ділянок без генплану, плану зонування та детального плану. «Дуже багато наших клієнтів за останні два роки не отримали земельні ділянки із-за цього положення законодавства. Це питання було до уряду, й у травні було дано завдання активізувати створення й прийняття Генпланів населених пунктів. Усі, хто міг і в кого було що активізувати, намагалися це зробити, в кого не було фінансування й генпланів — зробити цього не могли фізично. Ми розуміємо представників органів місцевого самоврядування, які не хочуть отримати потенційну кримінальну відповідальність за надання земділянок. Отже, це положення необхідно змінити, або відкласти його чинність, або вигадати інший механізм, як це працюватиме», — говорить вона.
Крім того, за словами юриста, непокоїть і «дивна тенденція збільшення нормативної оцінки земділянок». «Це фактично призводить до того, що проект на нульовій стадії, ви лише почали будувати, а вам роблять нормативну оцінку договору оренди з коефіцієнтом 12. Порахуйте, за п’ять років такої оренди ви фактично виплачуєте вартість земділянки. Я розумію, треба поповнювати бюджет, але якщо ставити максимальну ставку орендної плати, зрозумійте, що через рік-два кількість тих, хто бажає збудувати великі об’єкти, зменшиться. Адже вільних грошей у світі майже немає», —пояснює Штукатурова.
Є й інші точки зору. За словами начальника управління дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олександра Сергієнка, спростилося отримання дозвільної документації шляхом впровадження повідомного й декларативного принципу початку будівництва (99% усіх об’єктів у січні-червні 2013 року) та введення об’єкту в експлуатацію. Так, говорить він, очевидною є позитивна динаміка зростання кількості зареєстрованих документів на право початку виконання будівельних робіт усіх категорій складності починаючи з 2011 року: у першому кварталі 2013 р. зростання становило 15%, в другому — 12%. Скоротилася й кількість планових перевірок Держархбудконтролем об’єктів будівництва. На сьогодні співвідношення планових перевірок до позапланових становить 1/10, підкреслив Сергієнко.
Незважаючи на «браві рапорти» контролюючих і регулюючих держорганів про зростання показника введення в експлуатацію житла в Україні, коментує попереднє висловлювання голова наглядової ради «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів і виробів» віце-президент КСУ Іван Салій, падіння в будівельній галузі в січні-червні 2013 року становило 19% до аналогічного періоду 2012 року. При цьому в Києві спад, за його словами, склав 27%. На думку Салія, ігнорування чинним законом «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень територіальних органів центральних органів виконавчої влади є не більш як «способом встановити контроль над грошовими потоками» в будівельній галузі. «Можливо, закон і добрий, у перспективі. Він, може, й для Європи добрий, але ми в Європі будемо через 100 років, якщо будемо, — тому треба писати закони для «наших», але закони для «наших» ми не можемо написати, бо пишуть «наші», і практика полягає в тому, що результату немає», — підкреслив він.
Отже, підсумовують експерти, відстоювати інвестиційний імідж України на міжнародному рівні й боротися з будівельними порушеннями має вся країна. А це буде можливо лише в разі дотримання закону на всіх рівнях влади.
