Безвідповідальні провокаційні дії і брязкання зброєю в Криму завдали збитків Росії та її економіці, констатує екс-прем’єр Російської Федерації і лідер «Республіканської партії Росії — Партії народної свободи» Михайло Касьянов. За його словами, експерти вже вважають, що лише перший день агресії обійшовся у $72 мільярди. Це, як вважає політик, втрата капіталізації російських компаній, зокрема й державних. Окрім того, приблизно $11 мільярдів — втрати Центрального банку, який був вимушений кинути свої резерви на підтримку курсу рубля.
У Києві українські експерти теж підраховують ціну агресії і можливі її наслідки для обох сторін. Директор Українського інституту публічної політики Максим Борода характеризує економічну ситуацію як «гру з негативною сумою», що передбачає втрати з обох сторін.
Аналітик міжнародної компанії Alpari Олександр Михайленко вважає, що економічні втрати, яких зазнали за перші два тижні збройного конфлікту обидві сторони, просто нікчемні порівняно з тими, які можуть бути навіть у разі найоптимістичніших сценаріїв. Але він вважає, що більших втрат може зазнати українська економіка, оскільки «частка експорту наших товарів на територію РФ набагато вища, ніж частка експорту в Україну нашого сусіда». Непорівнювана, на думку експерта, і нинішня стійкість економік двох країн.
«Не таємниця, що золотовалютні резерви України ($15 мільярдів) вже давно перебувають нижче від критичної межі — тримісячного мінімуму вартості імпорту, що становить приблизно $21 — 22 мільярди», — каже Михайличенко. «Наша країна, образно кажучи, балансує на краю дефолтної ями», — констатує він і зазначає, що будь-які геостратегічні конфлікти можуть призвести до негативних наслідків. За цих умов, наголошує аналітик, наша країна «максимально залежатиме від відносин із зовнішніми кредиторами». «Я вважаю, що з погляду поточної ситуації Україні абсолютно однаково, звідки черпати кредитні кошти, в якій формі і на яких умовах вони будуть надані», — переконаний експерт. Проте вибір у нас невеликий, пояснює він, оскільки з РФ із зрозумілих причин вже не може бути якихось кредитних відносин. Кошти ж МВФ і Євросоюзу украй потрібні, переконаний Михайленко, тому що незалежно від подальшого геополітичного розвитку ситуації довкола України вони потрібні «прямо тут і прямо зараз».
На відміну від російського «на українському фондовому ринку ситуація стабільніша», — запевняє аналітик Михайленко і пояснює: — Останнім часом курс національної валюти в країні визначається не рішеннями Нацбанку, а виключно ринковими чинниками — попитом і пропозицією на міжбанківському ринку. «І курс долара знижується, ба більше, скорочується спред — різниця між ціною покупки і продажу. І це є індикатором того, що панічні настрої, які були ще тиждень-два тому, якщо й не зовсім спадають, то знижуються. Це — індикатор настроїв на ринку. Попри те, що відбувається на політичній арені, вони поліпшуються, стабілізуються», — каже він. «Це — резюмує Михайленко, — величезний плюс для України».
Водночас, відповідаючи на запитання «Дня», він зазначає, що монетарна політика російського Центробанку сьогодні не відповідає міжнародним стандартам поведінки. І наводить приклад підвищення облікової ставки центробанком Євросоюзу у 2008 році, коли європейські експортери вже й без того просто стогнали через високу вартість своєї валюти і навіть мали намір виводити свої підприємства за кордон. Ситуації дуже схожі, стверджує аналітик і каже, що тоді економічна ситуація в Європі помітно погіршилася і переросла потім у кризу.
«Девальвація національної валюти є одним з інструментів валютних воєн, які ведуть між собою світові гравці, — долучається до відповіді на запитання «Дня» Борода, — і якщо цей процес контрольований, то може бути навіть вигідний Росії, до того ж як уряду, так і компаніям, оскільки підвищує конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Слід пам’ятати, що капіталізм у Росії вже досить і навіть строго контрольований, а олігархи не є політичними постатями. І Росія навряд чи зуміє вести війни одночасно на всіх фронтах, і на валютному, і на військово-політичному, та ще й при цьому розв’язувати якісь внутрішні політичні проблеми, — продовжує Борода. — Тим паче, що війна у Криму потребує від неї величезного напруження сил. А для українських олігархів ситуація і на внутрішньому, і на міжнародному ринках складається нині непогано».
