Рівно за тиждень депутати мають поставити крапку в питанні прийняття бюджету. До другого читання лишилося сім днів, але в бюджетному комітеті парламенту жарко: приймають пропозиції й поправки до бюджету. Втім, поки узагальнюють їх і не озвучують публічно. Не можуть сказати, коли відбудеться і засідання профільного комітету, бо це рішення за головою комітету, який наразі відсутній.
Тим часом «День» зібрав думки провідних фахівців шести галузей щодо проекту бюджету на 2014 рік.
КОМЕНТАРI
«ЗАКРІПЛЮЄТЬСЯ СТАРА СИСТЕМА ДОТУВАННЯ РЕГІОНІВ РАДЯНСЬКОГО ЗРАЗКА»
Олександр СЕРГІЄНКО, директор Інституту міста:
Позитивних змін на краще не помічається. Цей бюджет закріплює стару систему дотування регіонів радянського зразка. В ній місцеві бюджети не є самодостатніми, вони не можуть проводити власну соціальну та іншу політику, вони цілковито залежать від волі центральної влади. Натомість за європейськими нормами, місцеві бюджети мають бути повністю самостійними, бо це один зі стовпів самоврядування. А тепер подивимося на це у цифрах. На потреби місцевих бюджетів від загальнодержавних податків та зборів у 2014 році надійде 74 мільярда гривень. Але у бюджеті паралельно відведена стаття про так звану дотацію «вирівнювання» фінансування регіонів. На неї дадуть 63 мільярда гривень. Розподіл цих міжбюджетних трансфертів непрозорий і не рівномірний. На Вінницьку область пропонують направити 1,25 мільярда гривень, Донецьку — 1,235 мільярда гривень, Луганську — 1,077 мільярда гривень і Львівську — 1,358 мільярда гривень. Київ не отримує взагалі жодної копійки з цієї статті! Натомість у нього забирають половину податку доходу з фізичних осіб. Інші області отримують менше мільярда: Київська — 431 мільйон гривень, Кіровоградська — 538 мільйонів. Цю фінансову нерівномірність дотування регіонів не можна пояснити якимись специфічними і зрозумілими аргументами. Як і в попередніх бюджетах, принцип розподілу додаткових субсидій непрозорий, заполітизований і залежить від ступеня «покірливості» регіону чи міста командам із центру.
«ПРАКТИЧНО НЕМАЄ ПІДТРИМКИ ОСОБИСТИХ ТА ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ»
Іван ТОМИЧ, голова Союзу учасників обслуговуючих кооперативів:
— Бюджет 2013 року був одним із найгірших для агросектору, а бюджет 2014 року — ще гірший. У ньому навіть намагаються відібрати у виробників надходження від податку на додану вартість та передати до центрального бюджету і, нібито, встановити ручний режим розподілу цих коштів. Теоретично з цього ПДВ можуть зібрати 2 мільярди гривень, хоча реально сума буде значно меншою. Крім того, в такому разі однозначно знизяться на 10% закупівельні ціни на тваринницьку продукцію, а з іншого боку відбудеться зростання цін на цю продукцію на роздрібному ринку... І все це на тлі відсутності зростання прямої підтримки для АПК.
Практично немає підтримки сільськогосподарської кооперації, особистих та фермерських господарств. Хоча б зберегли діючу систему зі сплати податку на додану вартість, аби мінімізувати ризики економіки для аграрного виробництва у 2014 році... Ми чотири рази направляли Раді та уряду свої пропозиції до бюджету, починаючи з вересня і закінчуючи груднем 2013 року. Але їх «скидають» на Мінагропрод, а звідти нам приходять відписки.
Ми хочемо, аби Партія регіонів на чолі з Президентом і більшістю в парламенті виконала свою передвиборчу обіцянку щодо розвитку сільгоспкооперації, фермерських і дрібних товаровиробників особистих господарств: відобразила їх хоча б у мінімальних обсягах фінансування напряму з бюджету.
«...ВИРОК ВУГЛЕПРОМУ І ГАЗОВОМУ РИНКУ»
Олександр ТОДІЙЧУК, президент міжнародної громадської організації «Київський міжнародний енергетичний клуб» (Q-Club):
— Цей бюджет може стати вироком для українського вуглепрому — привести до завершальної приватизації й повної передачі шахт у приватні руки. Умови роботи для учасників рикну також погіршуються. Адже, з одного боку, з’явиться дешевший газ і знизиться видобуток вугілля. Тож промисловість та комунальники більше споживатимуть саме газу. Хоча поки що не зрозуміло, що натомість країна пообіцяла за це здешевлення. Мені здається, що це «морква по переду віслюка». З іншого боку, уряд не обмежуватиме завезення російського вугілля на територію України. Пам’ятаймо, що наше вугілля важко видобувне: великі глибини, не товсті шари, які часто круто падають. Тобто його собівартість видобутку висока. В Росії ж є відкриті родовища, де вугілля видобувають кар’єрним способом, що дозволить витісняти аналогічний український продукт завдяки меншій ціні.
Не містить бюджет і вирішення проблеми модернізації ЖКГ. Натомість швидкою приватизацією генеруючих об’єктів планують задовольнити бажання наживи олігархів і паралельно перекласти на їхні плечі цю модернізацію. Але останні на це не підуть за умови відсутності гарантованого права власності.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Щодо газового сектору теж більше питань, аніж відповідей. Якщо «Газпрому» передадуть хоч часткове управління ГТС та підземними газосховищами, то шанси подальшого самостійного й успішного розвитку газової галузі в Україні буде втрачено. Виникнуть проблеми навіть у компаній «Шелл» та «Шеврон» із постачанням сланцевого газу, який видобуватимуть на українських територіях.
«ПРОБЛЕМА ПОВЕРНЕННЯ ПДВ ЛИШАЄТЬСЯ НЕВИРІШЕНОЮ»
Сергій ПРИТОМАНОВ, генеральний директор Федерації металургів України:
— Оскільки металургійна галузь експортно орієнтована і приватизована повністю, тому нас цікавить, у першу чергу, скільки коштів закладено на відшкодування ПДВ. У бюджеті на ці цілі обіцяють дати приблизно 47 мільярдів гривень. І нас це не задовольняє. Адже є дуже великі борги з минулого року, які планується погасити державними облігаціями. Але як вони торгуватимуться — невідомо. Будь-які сурогатні платіжні засоби не вирішать проблеми, бо породжують проблему дисконту, тобто перекупку таких паперів на ринку за зниженою ціною. І розмір цієї знижки може бути різним. Тому проблема повернення НДС як була, так і лишається невирішеною. Інше питання стосується Податкового кодексу. Коли його приймали, то головною перевагою називали поступове зниження податку на прибуток та ПДВ. Але через непросту економічну ситуацію в країні податкове зниження відклали, як мінімум, на рік. Третє: ми вважали і вважаємо, що показники держбюджету за темпами зростання дуже сильно завищені. Уряд не прислуховується до інших думок у питанні зростання ВВП, а займається популізмом. Тому коментувати 3% зростання ВВП не коректно. Дай Боже, щоб ми вийшли на нуль за підсумками року. Треба чесно сказати, що запланованих у бюджеті доходів не буде, тому мають бути реальні витрати.
«ХОТІЛОСЯ Б ОТРИМАТИ З БЮДЖЕТУ ДВА МІЛЬЯРДИ, ЗАГАЛОМ ГАЛУЗЬ ПОТРЕБУЄ МАЙЖЕ 10 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ»
Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ, голова Конфедерації будівельників України:
— Ми зацікавлені у збільшенні асигнувань на розвиток державних програм у галузі, таких як допомога молодим сім’ям через компенсацію відсоткової ставки за банківськими кредитами — «50% на 50%», «70% на 30%»...
У минулому році на програму іпотечного кредитування з бюджету надійшло близько мільярда та ще 300 мільйонів гривень на дві програми («50% на 50%», «70% на 30%»).
2014 року хотілося б отримати з бюджету на ці цілі 2 мільярди, а загалом галузь потребує майже 10 мільярдів гривень.
«НА АВІАЦІЮ ПРОПОНУЮТЬ ВИДІЛИТИ МЕНШЕ МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ»
В’ячеслав БОГУСЛАЄВ, почесний президент ПАТ «Моторсіч»:
— Щоб авіаційна галузь працювала стабільно, на кожний рік потрібно формувати замовлення на 3,5—4 мільярди гривень. А нам із бюджету 2014 року пропонують дати менше мільярда гривень (через замовлення різних міністерств). Зрозуміло, що ми незадоволені таким бюджетом. Я думаю, що рік буде складний, але кращий за попередній, бо для більшості підприємств галузі він був провальним. Підтримка може бути, і не тільки у вигляді прямої, з бюджету. В Китаї, Бразилії діє експортне кредитування держбанків. Так от, і в нас так само має бути. Один банк мусить фінансувати експортні замовлення українського бізнесу, а інший — допомагати іноземним покупцям купувати цю продукцію. Ми подавали цю пропозицію в Мінфін уже два роки поспіль, він є в програмі розвитку літакобудування до 2020 року, є й банки... З’явиться ще й Банк розвитку, і я впевнений, що він фінансуватиме такі проекти вже з цього року.
