Більшість українських депутатів ставляться до бюджету, як до магазину самообслуговування, намагаючись задовольнити потреби своїх передвиборних кампаній саме за рахунок нього. Таку неординарну думку висловив керівник представництва фонду Конрада Аденауера в Україні Ральф Ваксмут. За словами експерта, біда нашого бюджету-2006 полягає якраз у тому, що його обговорення збіглося з передвиборними перегонами. Тому-то депутати ніяк не можуть прийняти законопроект про бюджет — кожному доводиться лобіювати своє, а знайти точки зіткнення, як завжди, важко.
Разом із тим, за словами Ваксмута, бюджет — це компас, який указує уряду і всій країні напрям руху. На думку експерта, зараз ми рухаємося впевнено у бік неконкурентоспроможності. До цього призводить безліч соціальних подарунків, передбачених бюджетом. Але країна не може їх сплатити. Тоді як дотації у різні галузі роблять їх нездатними до ефективної роботи на ринку. Щоб цього не було, або, як висловився Ваксмут, «був шанс на майбутнє», дотувати потрібно лише розвиток освіти і технологій — це зробить державу платоспроможною. Німецький експерт звернувся до наших політиків з проханням не ускладнювати життя майбутнім поколінням, накопичуючи борги і зобов’язання, віддавати які доведеться саме їм. А вітчизняних експертів він закликав не віддавати обговорення бюджету на відкуп політикам і активно брати участь у його створенні.
Однак, як відзначив експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Габріель Асланян, держава не дуже цікавиться думкою суспільства. Практично вся критика експертного співтовариства пройшла повз владу. За словами Асланяна, владу не цікавило, що економічно «просунута» частина суспільства активно виступала проти зайвої соціалізації бюджету-2005. За словами Асланяна, балансу між споживчими витратами та витратами на розвиток не досягнуто і в бюджеті- 2006. А потреби споживачів задовольняються насамперед тому, що таким чином діюча влада може закріпити і збільшити любов електорату.
Безумовно, зростання доходів населення — справа потрібна і важлива, однак, на думку експертів, любов можна здобути й більш ефективними, не руйнівними для економіки методами. Наприклад, фінансуючи реформу житлово-комунального господарства, працюючи над енергозбереженням та розвитком транспорту. Результати всіх цих соціальних інвестицій були б видні відразу, торкнулися б кожного, однак були б витратами розвитку. Але якщо на реформу ЖКГ необхідно як мінімум 0,5 млрд. гривень, то держава виділила тільки 3 мільйони.
Ще однією проблемою, за словами експертів, є фінансування державних цільових програм. Їх розроблено безліч, у тому числі і з розвитку галузей, де створюватимуться нові робочі місця. Однак порівняно з минулими роками деякі з них недофінансовані на 99,9%. І дуже небезпечно, що економити намагаються на стратегічно важливих галузях — нових технологіях та промислових новинках. Як відзначив Асланян, можна зрозуміти скорочення витрат на виробничу сферу — підкорення вимогам СОТ, однак виправдати урізування коштів на інновації важко.
Утім, якщо врахувати складну ситуацію з оподаткуванням, можна зрозуміти джерела та причини названих проблем. Як відзначив економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук, цього року уряд дуже розраховує на податкові надходження. Підставою для такого оптимізму служить податкова база, яка нібито розширилася за рахунок виходу бізнесу з «тіні». Однак, за словами експерта, ніякого виходу з тіні не було. Навпаки, посилення тиску на підприємців (зокрема, це забезпечувалося зростанням ставки податку на фізосіб) тільки погіршило бізнес-середовище. Тому було б цілком логічним для влади стримати очікування і будувати песимістичний бюджет. Крім того, владою сьогодні недооцінено дефіцит Пенсійного фонду, який практично самостійно створив колосальний дефіцит у бюджеті. Щоправда, як відзначає Боярчук, у влади скоро з’явиться чудова можливість розібратися з цими проблемами — після березневих виборів подібних стресів не буде ще довго. Саме час зайнятися пенсійною реформою, суміщаючи її з реформою податкової сфери.
Президент аналітичного центру «Академія» Олександра Кужель упевнена, що бюджетний процес необхідно починати з роз’яснення реальної ситуації у країні, про яку поки не здогадується навіть парламентська опозиція. Виручити в цій ситуації могло б, на її думку, введення індикаторів контролю за роботою кожного міністра та збільшення повноважень Рахункової палати.
Поки ж Президент, обіцяючи не змінювати правила гри щотижня, робить це з завидною регулярністю. Адже знизити податковий тиск, за словами Кужель, можна навіть не вносячи змін до бюджету, просто зменшивши вартість адміністративних послуг, які останнім часом зросли у 8 разів. Утім, на це також знадобиться багато грошей — гроші за адміністративні послуги, які не йдуть до бюджету, допомагають вижити багатьом відомствам. Якщо ж цього джерела доходів не буде, їх доведеться фінансувати з бюджету, де грошей просто немає.
