Те, що країна вже третій місяць без Державного бюджету, негативно впливає на всі її сфери життя. Проте до критичного стану доведений чи не найпроблематичніший її сектор — житлово-комунальне господарство (ЖКГ).
Представники місцевої влади бідкаються, що в умовах, коли Держказначейство не надає їм можливості розпоряджатися своїми грошима, вони змушені витрачати останні наявні кошти на так звані «захищені статті бюджету» (наприклад, освіту чи охорону здоров’я). Натомість на сферу ЖКГ нічого не залишається...
За таких умов заборгованість із зарплати працівникам ЖКГ України перевищила 120 мільйонів гривень. Такі дані днями озвучив голова центрального комітету Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення України Олексій Романюк під час засідання дискусійного клубу «Експертна думка». За його словами, сума заборгованості — це офіційні дані. Неофіційно ж заборгованість сягає близько 200 мільйонів гривень! Водночас у 2008 році заборгованість із заробітної плати працівникам ЖКГ перебувала на рівні 3 мільйонів гривень, відзначив він.
Проблему невиплат посилює саме відсутність затвердженого Державного бюджету, констатує Романюк. Тож він має намір ініціювати зустріч із міністром із питань житлово-комунального господарства Олександром Поповим, на якій наполягатиме, аби галузь ЖКГ була визнана пріоритетною, зокрема в питаннях бюджетного фінансування.
До такого кроку спонукає стан комунікацій ЖКГ. Так, як відзначив «Дню» на засіданні дискусійного клубу директор департаменту бюджетної політики та розвитку Черкаської мерії Павло Карась, у Черкасах зношення мереж каналізації досягає 85—90%, деяких колекторів — 100%, тепломережі — 70%.
Схожу ситуацію зношення мереж має й Чернігів. Але, як констатує голова постійної комісії Чернігівської міської ради з питань соціально-економічного розвитку, фінансів і бюджету В’ячеслав Лебідь, позитивний досвід виділення коштів на терміновий ремонт мереж вони мають лише за 2007 рік. «Тоді місцевий каналізаційний колектор знаходився у край аварійному стані. Якби він прорвав, нечистоти потрапили б у Десну, з якої п’є воду Київ, — розповідає Лебідь. — Тільки тоді столиця виділила кошти».
Заради уникнення подібних ситуацій найближчим часом (хоча за умов 100-відсоткового зношення каналізаційних колекторів аварії можуть відбутися будь-де й будь-коли) у регіонах пропонують реалізувати бюджетну реформу, і залишати місцевим бюджетам більше коштів. Зробити такий крок владу агітують вже цього року — у бюджеті-2010.
Ідею місцевої влади підтримує кандидат економічних наук, автор книги «Як підняти українську економіку» Андрій Новак. За його даними, станом на минулий рік міжбюджетне співвідношення між державним і місцевими бюджетами України — 78%-22% на користь державного.
Це навіть більше, аніж за часів Радянського Союзу, констатує Новак. «У 1990 році міжбюджетне співвідношення було 52% на 48% на користь центрального. І тоді країну критикували за неефективну централізовану економіку... А зараз у нас — 78% на користь центрального. Такому немає прецедентів в економічній історії!» — стверджує він.
На думку Новака, для ефективного розвитку регіонів, у тому числі й у сфері ЖКГ, міжбюджетне співвідношення має бути хоча б на рівні радянського — 50% на 50%. А в ідеалі місцевим бюджетам має перепадати понад 70%, і лише 30% коштів — центральному.
Але експерт сумнівається, що бюджет-2010 зробить регіонам такий «подарунок»... Адже, як він вважає, новий бюджет уряду Азарова мало чим відрізнятиметься від проекту бюджету, підготовленого урядом Тимошенко. «У проекті бюджету на 2010 рік, що був підготовлений минулим урядом, міжбюджетне співвідношення було 79% на 21% на користь центрального бюджету. І я сумніваюся, що новий уряд кардинально змінить це співвідношення, — говорить Новак. — Хоча за такою схемою останніми роками приблизно 80 мільярдів гривень із зібраних із місцевих бюджетів коштів із центрального бюджету згодом повертається назад на місця. І скільки ж грошей «губиться по дорозі». Тому новий бюджет, якого так чекають у регіонах, не вирішить проблем ЖКГ, вважає кандидат економічних наук.
Ще один можливий вихід для ЖКГ — приватний бізнес, переконані в регіонах. Зокрема В’ячеслав Лебідь стверджує: якщо ринок збуту комунальних послуг стане чітко прогнозованим, туди зайде приватний капітал. «Завдяки цьому ми зможемо змінити й бюджетні співвідношення, й тарифне формування, й надання якісних послуг населенню у сфері ЖКГ, і збережемо комунальне господарство нашого місцевого самоврядування», — говорить він.
Проте аби ринок збуту послуг ЖКГ став прогнозованим і цікавим для бізнесу, необхідно вирішити цілу низку законодавчих проблем. Як відзначає Лебідь, насамперед сьогодні на законодавчому рівні необхідно закріпити стандарти житлово-комунальних послуг, які має отримувати кожен мешканець. Треба також вирішити неринкове й заполітизоване ціноутворення на ринку комунальних послуг. На думку експерта, на законодавчому рівні слід визначити формулу, за якою формується тариф на послуги ЖКГ, де «чітко визначити частку заробітної плати в тарифі, вартість енергоносіїв, норму рентабельності тощо».
У законі, на думку Лебедя, також необхідно передбачити можливість, у разі зміни бодай однієї складової тарифу, автоматичного його перерахунку, не чекаючи «політичних передумов». «Це дасть змогу чітко розуміти, за що й скільки ми платимо, чому підвищився тариф», — відзначає він. За оцінками Лебедя, якщо буде визначено ціноутворення, норму рентабельності, тоді на ринок комунальних послуг з чітко прогнозованим ринком збуту й зайде приватний капітал.
Солідарний із колегою й Павло Карась. А поки, за його словами, Державну житлово-комунальну інспекцію створено, а поняття стандарту комунальних послуг немає... «Що таке прибрана вулиця? За 19 років незалежності країни на це питання відповіді немає. Що таке тепло? Існує гігієнічний стандарт, але немає стандарту ЖКГ. Затвердили перелік послуг, а стандарту кожної послуги не існує», — наголошує він.
ДО РЕЧI
Світовий банк (СБ) готовий надати Україні цільовий кредит на реалізацію Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства (ЖКХ) на 2009—2014 рр. за умови виконання українською стороною низки умов, повідомляється на веб-сайті Міністерства ЖКХ. «Представник Світового банку Пітер Томпсон підтвердив, що за умови запровадження Україною єдиної моделі тарифів у теплопостачанні, ухвалення закону про концесію, що підтримає державно-приватне партнерство, підтримки з боку інших міністерств, зокрема Мінфіну і Мінекономіки, а також за умов стабільності і безперервності існуючих програм і проектів з реформування, Світовий банк готовий надати Україні відповідну допомогу в межах існуючої практики секторальної підтримки», — зазначається в повідомленні про підсумки зустрічі глави МінЖКХ Олександра Попова з делегацією Міжнародного банку реконструкції і розвитку (входить у структуру групи СБ. — Ред.) минулого тижня. У свою чергу, Попов запевнив представників ВБ у тому, що вимоги банку будуть реалізовані протягом року. Зокрема, за словами міністра, в Україні буде створений орган для регуляції тарифів, а також ухвалений закон про оренду і концесію.
