Прийнявши в першому читанні проект бюджету на 2000
рік, Верховна Рада виключила з постанови пункт, що зобов'язує уряд повністю
врахувати всі поправки і доповнення, подані Бюджетним комітетом. І вже
в понеділок з'ясувалося, що Кабмін прийняв ухвалу відхилити значну частину
пропозицій комітету, спрямованих на збільшення прибутків бюджету. Як повідомив
у понеділок голова Нацбанку Віктор Ющенко, уряд «направляє на друге читання
бюджет, прибуткову частину якого збільшено приблизно на 2 млрд. грн.» (замість
13,65 млн., як пропонував комітет). За словами В. Ющенка, збільшення прибутків
у проекті бюджету досягнуте «не за рахунок мобілізації нових прибутків»,
а внаслідок віднесення до бюджету частини соціальних фондів. В. Ющенко
назвав це рокіровкою, яка не говорить про якість.
У даній статті відстоюється точка зору Бюджетного комітету, але
редакція готова надати можливість висловитися й іншій стороні.
Бюджетний процес в Україні характеризується різновекторними
напрямками. Кабінет Міністрів і Бюджетний комітет Верховної Ради діють
за принципом лебедя і щуки. Комітет пропонує якісь новації, Кабінет Міністрів
від них відмахується. В результаті бюджетні відносини деформуються. Так,
щорічне недопланування існуючих поточних витрат бюджетної сфери, відсутність
продуманої програми скорочення витрат на утримання бюджетної сфери, щорічне
невиконання дохідної частини бюджетів всіх рівнів призвели до величезної
взаємної заборгованості між платниками податків, особливо енергозабезпечуючими
підприємствами-монополістами та бюджетом. Виникло питання: чи можливий
перехід на нормальну грошову систему розрахунків без розчищення всіх тих
взаємних боргів, які накопичилися й продовжують нагромаджуватися?
При розробці бюджету на 1999 рік Бюджетний комітет розробив
механізм з погашення заборгованості. Кабінет Міністрів довго чинив опір,
фактично нічого не пропонуючи взамін і, таким чином, наполягаючи на збереженні
процесу накопичення взаємних боргів. Все ж комітетові вдалося включити
до бюджету-99 статтю 45, яка давала можливість провести взаємозалік між
енергетичними компаніями, державними й місцевими бюджетами. І досвід 1999
року показав, що позитивного в такому підході було набагато більше, ніж
негативного. Можна сказати, що вдалося частково «підрихтувати» деформації
державного та місцевих бюджетів. Здавалося б, маючи позитивний досвід 1999
року, уряд у бюджеті-2000 повинен був передбачити погашення взаємних боргових
зобов'язань. Однак цього не сталося, і Бюджетний комітет знову став ініціатором
взаємозаліків. Щоправда, цього року йому простіше це аргументувати, оскільки
є досить позитивний досвід.
Розглянемо ще один епізод, пов'язаний із пошуком нових
джерел бюджетних надходжень. Уряд пропонує акумулювати в бюджеті 20% від
амортизаційних відрахувань підприємств всіх форм власності. Бюджетний комітет
розглядає це як введення додаткового податку й пропонує більш законний
спосіб отримання коштів. На нашу думку, чистий прибуток державних підприємств
можна розглядати як прибуток держави і встановлювати відсоток обов'язкових
відрахувань до бюджету (наприклад, 50% від чистого прибутку). Така практика
існує і в інших демократичних державах. А загальна сума таких надходжень
може бути більшою, ніж від амортизаційних відрахувань. І при цьому дотримуються
правові норми: держава розпоряджається прибутком тільки своїх власних підприємств,
а не приватних, як у випадкові з амортизацією, і відрахування здійснюються
лише при наявності чистого прибутку.
Третьою проблемою у відносинах Кабмін — комітет стало питання
про профіцит бюджету й суму, яка повинна спрямовуватися на обслуговування
зовнішнього боргу. Вже другий рік поспіль Бюджетний комітет відстоює нульовий
бюджет, що дозволяє зупинити будівництво боргової піраміди. Це розуміє
і уряд. Тому він вирішив провести часткове погашення основної суми зовнішнього
боргу за рахунок податкових надходжень бюджету, передбачивши профіцит на
суму близько 550 млн. грн. Однак Бюджетний комітет вважає, що ця сума не
рятує становища. Необхідно перекредитувати всю основну суму боргу, яка
припадає на 2000 рік (це близько $3 млрд.), а кошти від податкових надходжень
використати для внутрішніх потреб бюджету. Комітет вважає, що в переговорах
з міжнародними організаціями-кредиторами необхідно вести розмову про реструктуризацію
коштів, які йдуть на обслуговування боргових зобов'язань.
Тривала суперечка йде також про взаємовідносини державного
та місцевих бюджетів. Комітет пропонує такі механізми міжбюджетних відносин,
які гарантували б органам місцевого самоврядування та регіонів достатню
фінансову незалежність від центру. В бюджеті 1999 року, крім реального
збільшення обсягів місцевих бюджетів (приблизно, на 2,5 млрд. грн. порівняно
з тим, що пропонував уряд), уперше було розроблено механізм гарантованого
отримання регіонами дотацій. Факт виконання бюджету 1999 року (принаймні
за три квартали) показав, що цей механізм спрацював і регіони отримали
71% від суми дотації, а за результатами року отримають її повністю, в той
час, як у попередні роки, коли такий механізм не діяв, окремі регіони отримували
до 50% передбачених дотацій.
Окрім цього, комітет пропонує перейти на систему формування
місцевих бюджетів, враховуючи забезпеченість коштами на душу населення
в розрізі галузей бюджетної сфери: освіта, медицина, культура, соціальний
захист, комунальне господарство. При формуванні місцевих бюджетів, на нашу
думку, потрібно враховувати податкоспроможність регіонів, демографічний
чинник, ступінь зацікавленості місцевих органів влади в нарощуванні прибуткової
частини місцевих бюджетів.
Однак Кабмін у всіх цих питаннях залишається на старих
позиціях, успадкованих від колишнього Союзу, що призводить за нових економічних
умов до централізації бюджетних коштів в основному на верхніх бюджетних
поверхах (державному і обласному), тоді як знизу концентруються лише заборгованість
і соціальні проблеми.
Проте в бюджетному процесі з'явилися й новинки. Цього року
пропозиції комітету вперше категорично не відкидалися урядом. У результаті
бюджет було прийнято в першому читанні й з багатьма висновками уряд погодився,
взявши їх на опрацювання для включення до бюджету, який буде подано до
Верховної Ради на друге читання. На жаль, тепер уряд пішов назад і, як
і минулого року, повернув до парламенту лише трохи підкорегований свій
первісний варіант. Суперечка триває...
