Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бюджетний процес «ізсередини»

Як у Держскарбниці «нарізують» гроші по регіонах і розпорядниках
17 листопада, 2011 - 00:00

Багато людей думають, що Держскарбниця — це величезне сховище грошей, звідки вони розходяться всією країною. Навіть і в деяких словниках можна знайти твердження, що це — фінансовий орган, який відає не лише використанням, а й зберіганням коштів. Так само думали і окремі журналісти, для яких Державна казначейська служба України відкрила свої двері. Тим паче, що в Департаменті витрат державного бюджету ми побачили безліч акуратних картонних коробок, що нагадують посилочні ящики.

Але помилку зразу розвіяв начальник цього підрозділу Олександр Якимов. «У цих коробках бюджет, — каже він, — нарізаний по територіях, і наші співробітники щодня підтримують цю інформацію в актуальному стані. Ми гарантуємо, що територіальний розпис на кожний конкретний момент часу є достовірним і відповідає розпису державного бюджету, затвердженому міністром фінансів». «Практично щодня, — продовжує директор департаменту, — до розпису держбюджету вносяться зміни, і навіть одна з них може потребувати переробки цілої гірлянди територіальних розписів». «За рік доводиться обробляти близько 20 тисяч документів, пов’язаних з процедурою відкриття асигнувань», — підказує начальникові одна зі співробітниць. А він розкриває казначейську кухню дедалі глибше і глибше: «Вони (показує на трьох «казначеєк», які ані на хвилину не відриваються від роботи) складають путь, траєкторію, якою ми потім рухаємо інформаційний потік відкритих асигнувань і згортаємо інформацію в зворотному порядку».

За словами Якимова, основним бюджетоутворюючим елементом є податок на додану вартість, який надходить наприкінці місяця. Тоді як крива витрат усередині місяця має іншу графіку: пікові виплати припадають на першу декаду, і в середині місяця виникають касові розриви. Щоб їх ліквідовувати, відверто зазначає директор департаменту, в інших кімнатах цього поверху «люди працюють над процедурою відкриття асигнувань і їхнього лімітування для утримання ліквідності нашого єдиного казначейського рахунку». Далі звідний відділ збирає всі документи розпорядників коштів у пакет (по одному вранці й увечері) і компонує їх в реєстри розподілу відкритих асигнувань, які «електронною поштою розлітаються по всіх територіальних скарбницях». На прощання «директор витрат» повідомляє, що, всупереч деяким повідомленням про збої в листопаді, «за 10 місяців поточного року всі асигнування головним розпорядникам коштів відкриті в повному обсязі, й жодних затримок в оформленні документів не було».

«Реєстри підхоплюються Департаментом обслуговування кошторисів головних розпорядників коштів», — передає Якимов журналістів із рук у руки заступникові директора цього підрозділу Ігорю Пліссаку. Він має допомогти журналістам «побачити зсередини», як відбувається розрахунково-касовий процес і ухвалюються рішення про платежі. «Перевірка документів здійснюється скарбником від двох до семи днів, залежно від складності договорів, — розповідає Пліссак. — Якщо все гаразд, то скарбник ставить на них свій штамп, що означає, що він несе відповідальність за їхню правильність і дозволяє сплатити. Якщо документ не відповідає законодавству, то складається попередження про неналежне використання бюджетних коштів або протокол про бюджетне правопорушення». Пліссак «чесно» сказав «Дню», що жодних збоїв у наповненні бюджету, а отже, й у витрачанні коштів відповідно до бюджетного розкладу в департаменті не помічали. Аналогічні відповіді отримували у стінах скарбничної служби й інші журналісти, стурбовані заявою екс-міністра фінансів Ігоря Уманського про проблеми з наповненням бюджету і відповідно — витрачанням коштів.

Заступник голови Держскарбниці Людмила Гізатуліна також намалювала цілком благополучну бюджетну картину. У січні — жовтні доходи держбюджету перевищили 251,8 мільярда гривень, або 81,3% плану на рік, що на 67,4 мільярда більше, ніж торік. Витрати становили 261 мільярд, або 74,6% річного плану. Зокрема, на оплату праці бюджетників використано понад 41,8 мільярда, або 96,6% до плану на цей період. Поточні трансферти населенню, пенсії, допомога, стипендії й таке ін. перевищили 51,3 мільярда, або 99,4% до плану. Бюджетна підтримка Пенсійному фонду становила 47,7 мільярда, або 100% плану. В цілому це, звісно, нормально. Але, відповідаючи на запитання «Дня», Гізатуліна все ж зазначила, що найважчим місяцем для цієї фінансової служби був жовтень, на який припали істотні виплати по державних боргах. Вона лише знизала плечима, коли «День» припустив, що, можливо, саме жовтнева ситуація дала привід Уманському виступити зі своєю гучною заявою.

Тим часом деякі різночитання, що проскакують у заявах урядовців, не можуть не викликати певної тривоги. Так, міністр фінансів Федір Ярошенко на початку листопада заявив, що «дефіцит державного бюджету за 10 місяців поточного року становив 11,9 мільярда гривень, що в п’ять разів менше відповідного періоду минулого року». За даними Гізатуліної, дефіцит за цей же час становив понад 12,3 мільярда.

І ще один приклад. За найсвіжішими даними Держкомстату, чистий приріст прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до України в січні —вересні становив 3,68 мільярда дол. А всього іноземні інвестори вклали в економіку країни 4,74 мільярда дол. ПІІ, але вилучили за цей час 685,4 мільйона дол., що на 9% більше, ніж в січні — вересні 2010 року. А ось голова «Укрнацпроекту» Владислав Каськів звідкись знає про 5,3 мільярда дол. прямих інвестицій.

На сайті Держскарбниці є інформація про п’яту Генеральну асамблею Міжнародної асоціації казначейських служб (AIST), що відбулася минулого тижня при його сприянні в Києві. Велике зацікавлення викликав виступ на ній постійного представника МВФ в Україні Макса Альєра. І, мабуть, саме працівники української Держскарбниці поставили йому запитання про можливість підтримки МВФ країн, що розвиваються, із яких під час кризи вийшов і вивів свій капітал великий інвестор. Альєр відповів: «Ми завжди готові допомагати таким країнам за умови, що ці країни чітко розуміють потребу проведення реформ, на яких надалі можна побудувати сильну і процвітаючу економіку. Сигналом для інвестора є співпраця з МВФ». І про кого це йшлося?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: