На українському фондовому ринку очікуються зміни. Щоправда, сьогодні ще мало хто може спрогнозувати, до чого вони призведуть. Учора стало відомо, що Президент Віктор Ющенко вдруге наклав вето на зміни до закону про господарські товариства, які передбачають зниження планки кворуму проведення зборів акціонерів. Якщо скликані відповідно до встановленого порядку загальні збори акціонерів не відбулися через неучасть у них необхідної кількості акціонерів, які є власниками більше 60% голосів, то перші наступні збори, згідно з відхиленим Президентом законопроектом, мають вважатися правомочними за умови участі в них акціонерів, які мають більше 50% голосів.
Президент констатує, що запропонований порядок не лише не створює надійного бар’єру для захисту інтересів учасників цих товариств, але й навпаки, провокує створення таких умов, щоб такі збори не відбулися. Власник контрольного пакету може спеціально не з’явитися на попередні збори, щоб заблокувати їх проведення й скористатися порядком проведення наступних зборів, під час яких прийняття бажаного для нього рішення буде можливим при меншій кількості акціонерів. За словами Президента, закон не дає відповіді й на низку інших питань. Тому Ющенко, як і раніше, наполягає на необхідності прийняття закону про акціонерні товариства, в якому буде комплексно врегульоване питання створення й діяльність цих товариств, захисту прав акціонерів, у тому числі міноритарних, внесення відповідних змін до Цивільного процесуального кодексу, закону про Національну депозитарну систему й особливості електронного обліку цінних паперів в Україні щодо запобігання рейдерству.
Тим часом Мін’юст України зареєстрував нове положення про діяльність торговців цінними паперами, розроблене Держкомісією з цінних паперів і фондового ринку, що також матиме важливі наслідки для фондового ринку України. У цьому положенні, зокрема, передбачений новий вид діяльності — управління цінними паперами. Член ДКЦПФР Сергій Бірюк вважає, що «залишилося лише прийняти один нормативний акт, який регулюватиме роботу з рахунками, й можна буде розпочати видавати ліцензії на ведення діяльності з управління цінними паперами». Згідно із звітністю торгoвців, у третьому кварталі 2006 року 58,7% усіх операцій припадає на комерційну діяльність, тобто на операції за їхній власний рахунок. На думку ДКЦПФР, таких великих власних коштів у торговців немає, тобто значна частина цих операцій припадає на операції з управління цінними паперами.
Надзвичайно перспективним є для українського фондового ринку й пілотний проект електронного розкриття інформації на цьому ринку. Планується, що його учасниками на першому етапі стануть 13 емітентів, однак уже до вересня їхня кількість може зрости до 200—500. Директор департаменту моніторингу й стратегії розвитку фондового ринку ДКЦПФР Олена Табала повідомила, що «розповсюдити проект одразу на велику кількість учасників складно через те, що перехід на електронне розкриття інформації залежить від швидкості запровадження цифрового електронного підпису». Фахівець пояснила, що діюча схема передбачає публікацію звітності через інформаційні агентства, які потім передають її створеному ДКЦПБФР Агентству з розвитку інфраструктури фондового ринку. Термін звітності за 2006 рік для ЗАТ залишається незмінним — до 1 жовтня поточного року. На думку Табали, нове положення, що вперше зумовлює квартальну звітність, набере чинності з 1 березня 2007 року, а значить, емітенти за перший квартал звітуватимуть уже відповідно до його норм.
У результаті ГКЦПФР матиме у своєму розпорядженні електронну базу даних, яка в режимі реального часу відображатиметься на її веб-сайті, й емітенти зможуть працювати з нею в операційній системі Windows. Прототип такої електронної системи розкриття інформації був продемонстрований на конференції в середу, де були присутні представники 15 підприємств, які заздалегідь погодилися брати участь у першому етапі пілотного проекту. Серед них, повідомляє Інтерфакс- Україна, ВАТ «Полтавський ГЗК», «Славтяжмаш», «Маріупольський МК ім. Ілліча», «АвтоКрАЗ», «Укртелеком», «Укрнафта», «Український графіт», «Мотор Сич», «Донецький енергозавод», «Київмедпрепарат», «УкрАВТО», «Запорізький алюмінієвий комбінат», «Полтаваобленерго», Укрсоцбанк і ВАБанк.
