Сьогодні парламент збирається розглянути в другому читанні законопроект про зміну тарифної політики. Якщо пакет документів приймуть, депутати вб’ють одразу двох зайців. По-перше, зупинять перетворення м’яса на дефіцитний товар. По-друге, захистять вітчизняного виробника від несумлінної конкуренції з боку західних інвесторів.
Останні, до лютневих бюджетних змін, здебільшого працювали у вільних економічних зонах. Лише минулого року, як розповіла начальник департаменту Міністерства економіки України Валентина Калініна, вони імпортували в Україну за пільговими ставками оподаткування 324,2 тисячі тонн м’яса. Відсотків на вісімдесят це була курятина не найвищої якості, але вона (через низьку ціну) витіснила на ринку вітчизняних куровиробників. Крім усього іншого, через недоплату імпортерами у ВЕЗ ввізного мита та ПДВ бюджет оминули 3,4 мільярда гривень.
Звісно, коли вносили поправки до держбюджету, не підняти на рівному місці такі гроші не могли. І під приводом захисту вітчизняного птахопрому всі пільги для імпортерів курятини ліквідували разом із ВЕЗ і ТПР (територіями пріоритетного розвитку). У результаті м’ясо «з-за бугра» ввозити перестали. Щоправда, деякі спритні імпортери, передчуваючи зміни в державній політиці, 100 тисяч тонн легально завезли ще до бюджетних змін. Так би мовити, про запас. Виявляється, це не так вже й багато. Особливо, якщо врахувати, що, за статистикою, українці щорічно споживають щонайменше 2,66 мільйона тонн м’яса, тоді як наші фермери стільки не виробляють. Отже, щоб хвиля продуктової кризи не накрила країну, треба імпортувати ще 330 тисяч тонн.
Утім, за словами Калініної, якщо сьогодні мито, яке по суті є заборонним, не буде терміново відрегульоване, імпортери й пальцем не ворухнуть. Або ж винайдуть тисячу й один спосіб, як завозити товар, оминаючи митницю, ветеринарний і фітосанітарний контроль. Як тоді почуватимуться споживачі, в яких з’явиться шанс підчепити пташиний грип?
А ось вітчизняний птахопром тоді вже точно розвалиться. Конкурувати з поставками м’яса за демпінговими цінами — це ще так-сяк, але змагатися з контрабандою та платити податки за себе й за того хлопця «пташники» не хочуть. Як зазначив голова ради директорів Асоціації «Спілка птахівників України» Олександр Бакуменко, вся надія на парламент, який просто зобов’язаний переглянути м’ясо-тарифну політику.
Механізм стягування ввізного мита на стегенця, на думку Бакуменка, повинен формуватися залежно від собівартості продукції вітчизняного виробника. Згідно з розрахунками аналітиків, мінімальна ставка на стегенця має становити 0,7 євро. У цьому випадку вартість імпортованої курятини становитиме 8,20—8,30 грн. з усіма податками. Як вважає Бакуменко, за відпускної ціни на українських птахофермах в розмірі 11 гривень є зазор і для імпортера, і для зниження цін на внутрішньому ринку країни. «А коли імпортна продукція надходитиме з митними зборами та ПДВ, бюджет без надходжень не залишиться», — впевнений він.
До того ж, завдяки такому підходу вдасться зберегти високі темпи виробництва м’яса птиці. «Ми лише за 5 місяців цього року 40%, тобто понад 50 тисяч тонн знову додали на ринок України, — не без гордості зазначає голова Асоціації птахівників. — Не хотілося б втрачати позицій».
Не хотілося б їх втрачати і молочникам. А над цією галуззю нависла не менш реальна загроза з боку імпортерів. За словами голови правління Національної асоціації молочників України Василя Бондаренка, виявляється, крім тарифів, які приймає парламент, є ще євросубсидії. А вони й здатні звести нанівець національний захист. «На масло вершкове ЄС дає євросубсидію — 1365 євро. Це понад 10 тисяч гривень. Ціни на внутрішньому ринку — 12—14 грн. за кілограм, отже, що за 3-4 тисячі гривень до нас можна ввозити масло за демпінговими цінами. Те саме стосується твердих сирів. Субсидія — 800—900 євро. Така ж ситуація і з сухим молоком. Наш захист повинен враховувати цей чинник», — заявляє Бондаренко.
