Проведення дострокових парламентських і місцевих виборів створить основу для політичного процесу, який зможе забезпечити стійкий мирний процес у Донецькій і Луганській областях України, зазначив у розмові з генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном Президент України Петро Порошенко.
Тим часом у країні чекають від Президента не лише миру, але й радикальних реформ навіть в умовах війни. Старший економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан зазначає: «У країні немає відчуття невідворотності реформ. Про це дуже багато говориться, але після трагічних подій і зміни влади в Києві вже минуло шість місяців, однак зроблено ще дуже мало, а в деяких сферах взагалі нічого не відбулося». «Ми всі розуміємо, що наразі Україна переживає найважчі часи за всі роки незалежності — в країні триває війна. Але вона не повинна завадити радикальним реформам», — сказала відомий економіст і експерт, член редакційної колегії порталу VoxUkraine, виступаючи перед журналістами в Українському кризовому медіа-центрі.
«Думаючи про реформи у вашій країні, ви повинні досліджувати взаємозв’язки рішень і подій», — радить українцям лауреат Нобелівської премії Роджер Маєрсон і аналізує жорстку вертикаль влади, яка існувала за президента Віктора Януковича. «Така структура сама по собі створює в країні ситуацію, за якої виникатиме постійний антагонізм між регіонами, — констатує професор і робить висновок: — У країнах, які провели децентралізацію управління, конкуренція на вищому рівні розширена місцевою демократичною конкуренцією, і кандидати на національного лідера сприймаються серйозніше, якщо вони довели свою успішність на рівні регіонів, коли працювали на посаді мера міста або губернатора провінції».
«Один із результатів децентралізації — це надання політикам більшої можливості показати якість тієї роботи, яку вони можуть зробити для народу України на місцевому рівні», — говорить нобелівський лауреат. «Багатьом здається, що спочатку децентралізація ослаблює державу, — зазначає Маєрсон, — але насправді відповідна реформа може лише посилити країну в сенсі протидії сепаратизму або захоплення».
«А обрані на місцях керівники, — запевняє професор, посилаючись на досвід багатьох країн світу, — не дадуть використати від третини до половини бюджету країни, що йде в розпорядження місцевої самоврядування, не дозволять витрачати ці кошти проти потреб народу, і це також зміцнюватиме національну цілісність». «Децентралізація може укріпити політичну систему на противагу сепаратизму, але повинна проходити в діалозі», — зазначає вчений. За його словами, «українці повинні почути голос тих патріотів, яких уже обрано до місцевої влади по всій Україні». «Їхні інтереси, — продовжує Маєрсон, — треба включити в національний діалог, плануючи побудову децентралізованої країни».
В Україні ведеться зараз багато дискусій щодо необхідних реформ, але вони несистемні, зазначає ще один член редколегії порталу VoxUkraine Тимофій Милованов (Університет Піттсбурга, США). Незрозуміло, які з реформ найважливіші, найпріоритетніші, і як вони співвідносяться між собою, говорить він і пояснює: щоб розібратися в цьому, ми запрошуємо до України таких авторитетних людей, як Роджер Маєрсон. Таким чином, робиться спроба підняти і загострити рівень дискусії.
Такого загострення не боїться президент Київської школи економіки Юрій Логуш. Він стверджує: «Якщо не проводити реформ швидко, то у населення може виникнути невдоволення урядом». І пропонує: «Ми маємо бути європейцями — це цементуватиме державу». Він упевнений, що реформи необхідно передавати від чиновників до рук молодого покоління і навіть проводити реформи за межами уряду. Треба перебудовувати державну службу так, щоб молоді люди ставали провідниками реформ, упевнений президент авторитетного навчального закладу.
«Я хочу запропонувати, щоб реформи в Україні розглядалися країною та її керівництвом і їм приділялась така сама увага, як і забезпеченню військовослужбовців зброєю і боєприпасами. Вашим людям нічого буде захищати, якщо зараз не буде реформи», — підкреслює Маєрсон.
«Росія прагне продати українцям ідею, згідно з якою демократія в Україні ні до чого не приводить, — говорить Милованов, — окрім заміни одних олігархів іншими. А якщо буде обрано нових політиків, то вони невдовзі теж стануть олігархами. Якщо наші люди сприймуть цю пропаганду, то їм, справді, нічого буде захищати. У нас не буде демократії і не буде нової країни».
«День» продовжив розмову про олігархів у кулуарах. «Мені здається, що немає великого значення, що являють собою олігархи, які у них інтереси, — сказав «Дню» Милованов, — важливо, щоб на них могли тиснути і українці, і Захід, і громадськість, і ситуація на Сході, щоб звідусіль ішов тиск. І якщо він триватиме, то вони не зможуть робити ті речі, як їм би хотілося...».
«Я не вірю в те, що існують хороші політики, — продовжував Милованов, — припустімо, що всі, хто приходить до влади, погані. Що нам робити в цьому випадку? Треба зробити так, щоб усе вирішувалося через політичний процес. Ми бачимо, що регіональні партії ламають країну. І щось інше відбувається зараз — створюються нові молоді загальнонаціональні партії. Нехай вони конкурують і змагаються між собою — головне, щоб у політиці, як і в економіці, не було монополізму і ніхто не отримував надто багато влади. Навіть у тому випадку, якщо є дві олігархічні структури, що мають на своєму утриманні політиків, але якщо їм доводиться конкурувати, то в цьому для народу є чимало плюсів, тому що вони борються за голоси і змушені виконувати свої обіцянки».
