Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чавунний зашморг

Металурги залишилися без грошей, сировини та перспектив
15 жовтня, 1998 - 00:00

У невиробничий режим переведено доменні печі на металургійному
комбінаті «Азовсталь», комбінаті ім. Дзержинського, Алчевському меткомбінаті,
«Кріворіжсталі», «Запоріжсталі» та металургійному заводі ім. Петровського.

У серпні-вересні більш ніж удвічі скоротилися постачання
імпортного коксівного вугілля. В умовах падіння рубля і гривні торговці
вважають за доцільніше тримати гроші в доларах або, в кращому разі, у вугіллі,
оскільки його зберігати зручніше, ніж кокс. Крім того, як відомо, металургійні
підприємства вкрай обмежені в коштах, а оплата імпортного коксу передбачає
комбіновану схему — оплату грошима та готовою продукцією.

Скоротилися й постачання українського коксівного вугілля,
однак через іншу причину — створюються запаси вугілля для теплових електростанцій,
куди разом з енергетичним вугіллям направляють і коксівне.

Спад виробництва коксу змусив металургійні комбінати скорочувати
заявки на залізорудний концентрат, але гірничо-збагачувальні комбінати
не виконують планового постачання.

Кризу на сировинному ринку металургійної продукції окремі
фахівці пояснюють переділом ринків, підтвердженням чого може бути факт:
упродовж року відбулася зміна директорів найбільших гірничо-збагачувальних
комбінатів — Північного, Південного, Центрального та Інгулецького.

Наслідком дефіциту сировини став різкий спад виробництва
чавуну — дешевої низькотехнологічної продукції. Саме чавун з такою ж нехитрою
заготовкою, а зовсім не, скажімо, високотехнологічний, але дорогий холоднокатаний
лист, досі приносив країні валюту.

«Це брехня, — не згодний заступник міністра промислової
політики України Сергій Грищенко, але одразу ж визнає: — Ми постачаємо
різну продукцію — і низькотехнологічну, і високотехнологічну. Постачаємо
те, що купують. Чого не купують — ми не постачаємо».

У тому ж бо й справа, що, як відомо, аби знайти у світі
покупця на сортовий прокат, потрібні якість вища за нашу, сертифікація
та конкурентоспроможна ціна. За аналогічної якості дешевої продукції за
ціною ми вже й так не можемо конкурувати з росіянами — їхній метал, завдяки
знеціненому рублю та низьким внутрішнім цінам на енергоносії на 10—15%
дешевший за український. Коротше, нашу металопродукцію зовсім перестали
купувати.

На двох маріупольських металургійних комбінатах проведено
скорочення фондів заробітної плати — на 10% на комбінаті ім. Ілліча і 20%
— на «Азовсталі». Працівники у вимушених відпустках. З дня на день таке
ж може статися на «Запоріжсталі».

№197 15.10.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Сергій ПЕТРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: