Нацбанк до 6 травня обіцяє підготувати системний план дій щодо стабілізації банківської системи та валютного ринку. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук в ході засідання парламентського комітету з питань фінансової політики й банківської діяльності. До цього, обіцяє він, регулювальник закінчить «чистку» ринку від проблемних банків. Чим наповнять «план з відродження банківського сектора», зі зроблених заяв пана Писарука, сказати складно. Тому «День» запитав учасників ринку та експертів, яким має бути алгоритм виведення сектора з кризи.
Депутат сьомого скликання Володимир Полочанінов упевнений, що НБУ може за 3 місяці створити алгоритм підйому банківської системи. Але за умови вирішення проблеми з «Дельта Банком».
«Нормалізація ситуації з вкладниками «Дельта Банку» — перший крок до повернення довіри населення до банківської системи», — погоджується з ним глава правління «Міжбанківської валютної біржі», колишній глава «Ощадбанку» Анатолій Гулей.
Як вирішити проблему «Дельта Банку»? Є три варіанти, упевнений Гулей. Перший — націоналізація. Але від нього вже відмовилися.
Другий варіант — пошук інвестора. «У нас немає жодного вдалого прикладу, коли Фонд його залучив. Швидше, навпаки, — інвестори приходять і йдуть звідти, тому що не потрапляють під подані критерії: іноземці до нас категорично не йдуть, а місцеві не можуть бути інвесторами, тому що є прихованими власниками всіх банків, котрі «поклали», — пояснив Гулей.
Третій варіант — покарати (змусити заплатити за боргами) власників, які довели банки до банкрутства. За інформацією першого заступника глави НБУ, дії власника «Дельти» підпадають під норми нещодавно ухваленого закону, що закріплюють цю норму. Проте експерти скептично налаштовані. «Я вважаю, що на це піде 2—4 роки. Ніхто не знає, що буде з грошима вкладників «Дельта Банку»: скільки вони реально стоятимуть», — говорить Гулей.
Глава парламентського комітету з питань фінансової політики й банківської діяльності Сергій Рибалка виділяє три завдання для регулювальника: завершити чистити ринок, зняти всі валютні обмеження (покупку й виведення валюти за прямими контрактами фактично заблоковано) і навести лад з процентними ставками. «Якщо сьогодні НБУ кредитує банки під 30% річних, то як розвиватися бізнесу? Я пропоную опустити облікову ставку», — пояснює він.
Гулей додає, що НБУ має записати до програми розподіл банків на профільні й інвестиційні. «Той самий банк «Надра», хоча й був банком, але, по суті, обслуговував певну фінансово-промислову групу (ФПГ). Тобто він виконував інвестиційні функції. А гроші вкладників не можуть використовуватися для інвестування ризикованих проектів, якими займаються ФПГ. Не можна ризикувати грошима вкладників», — пояснив Гулей.
Полочанінов пропонує створення єдиного державного санаційного банку, куди протягом року переведуть більшість проблемних активів, потім розділять їх за секторми й продадуть. А також — запустити механізм валютних своп-ліній з приватними банками строком до року, але за умови, що вони переведуть проблемні активи в санаційний банк або під фінансові гарантії акціонерів цих банків.
