До круглого столу «Як власники земельних паїв і аграрії Миколаївської області ставляться до земельної реформи?» автор цього матеріалу, як і багато хто в Україні, вважав, що найскладнішою щодо реформування ділянкою життя є політика. Та де там!
Те, що «нагородили» в питаннях прав на землю, — оце справді вітчизняні законодавчі «нетрі»! Кожне чергове скликання ВР, прем’єр чи Президент додавали «складнощі» у формулу «земля-товар».
Проект «АгроІнвест» Американської агенції міжнародного розвитку (USAID), який виступив співорганізатором круглого столу, покликаний сприяти розвитку сільського господарства в Україні, зокрема допомагати селянам краще розумітися на своїх правах на землю, захищати їх і виважено розпоряджатися своїм майном. Робота не з легких, особливо якщо врахувати, що ринкові відносини на селі упродовж усіх років незалежності розвиваються в зворотно-поступальному ритмі. Подані результати соціологічних досліджень, що їх проводив Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, продемонстрували, що найпоширеніший власник земельного паю — пенсіонер (41.2%). Отже, інтернетом до нього «не дістатися». Тому для більш «просунутих» мешканців села і фермерів створено веб-сервер-портал і ресурсний центр, а в регіонах України, зокрема на Миколаївщині, діють програми юридичної допомоги і захисту прав на землю для сільського населення і фермерів. Юрист Миколаївського центру вторинних юридичних послуг А. Іванюченко розповів, що в їх практиці трапляються виїзди на села, де місцеві мешканці жодного разу не бачили юристів. А проблем правовстановлювальних відносин, на жаль, сила-силенна — то паї не оформлені, то оформлені з порушенням вже нинішнього законодавства, яке змінювалося останні кілька років неодноразово. Органи ж місцевого самоврядування (сільради), що розпоряджаються землею комунальної форми власності, часом самі не «дуже підкуті» в питаннях розмежування земель.
Павло Кулинич, старший юридичний радник проекту «АгроІнвест», докладно розповів, як змінилося законодавство України в частині закріплення прав на землю і які існують механізми «запуску» власне ринку землі. А те, що в нашому регіоні майже 47% власників паїв позитивно ставляться до зняття мораторію на продаж землі, дізналися ми із соцдослідження, про яке згадували вище. Варто зазначити, що на Миколаївщині вищі від середнього розміри земельних паїв, але найнижча на півдні ставка орендної плати на землю (502 гривни за 1 га). Отже, висока ймовірність, що сьогоднішні орендодавці дуже оперативно «розстануться» зі своєю землею у надії поліпшити матеріальне становище. І зроблять вони це передусім у «ті двері», де запропонують вищу ціну. Ось місцеві латифундисти, які сьогодні зібрали тисячі одноосібних паїв в одних руках і думають: за однією з редакцій закону, купувати землю можна буде лише в обсязі декларованих доходів. Значна частина тіньових капіталів залишиться в тіні.
Але поки мораторій на продаж землі не знято, попереду невидима боротьба як за окремі новели законодавства про землю, так і за ставлення в сільському суспільстві до самого питання продажу землі. У 30-і роки минулого століття цей аграрний ребус можновладці-більшовики розв’язали з мільйонами смертей. Можливо, тому так у нашому народі глибоко сидить страх ринкових відносин із землею.
З другого боку — саме літні люди, які бачили всякого за своє життя і володіють значною часткою паїв, продаватимуть землю. Їм на схилі віку хочеться свої права обернути в щось практичніше і конвертованіше, ніж чорнозем... Від того, як буде проведено інформаційну кампанію про можливі права власників земельних паїв, а також юридичну практику в питаннях реєстрації прав і перепоступлення ними, залежить капіталізація останнього стратегічного ресурсу України. У степу на півдні ця «битва» вже розпочалася...
