Тваринництво на Чернігівщині з-поміж інших регіонів країни ніколи не пасло задніх. Так, за інформацією департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА, лише за останні шість років побудовано і реконструйовано понад 28 об’єктів на 14 тисяч голів дійного стада. До останнього часу сільгоспвиробникам було вигідно утримувати корів. До того ж, головну ставку у виробництві молока підприємства робили на якість, а вона неможлива без доїльних залів, яких на території області налічують аж 37. Тут виробляють треть усього молока області, з якого 70% — молоко класу «екстра».
Інтенсивний розвиток молочного скотарства дає змогу говорити про те, що сільгосппідприємства залишаються основними постачальниками молочної сировини, адже 60% молока переробники купують у господарствах, і лише 40% продукції надходить від населення. Разом з тим, розрахунки за молоко постійно затримують.
На думку першого заступника голови Чернігівської облдержадміністрації Леоніда САХНЕВИЧА, подібна ситуація може призвести не лише до соціальної напруженості, а й до значної втрати поголів’я ВРХ. «Ми маємо ситуацію, коли понад 30 мільйонів гривень викинуто з обороту саме в період жнив, — каже Леонід Сахневич. — Фактично деякі господарства змушені здавати худобу на забій, аби зібрати вирощений урожай. Може посилитись і соціальна напруженість, адже наближається вересень, людям треба відправляти дітей на навчання, а грошей за здане молоко й досі немає», — говорить він.
Неабиякий вплив на ситуацію, що склалася, мають торговельні мережі. Їхня заборгованість перед постачальниками продукції нині становить понад 13 мільйонів гривень. Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Тетяна МІЛЮТЕНКО поіменно називає, хто і скільки винен. Так, «Альянс-Маркет» заборгував молокопереробникам 3,4 мільйона гривень, «Еко-Маркет» — 1,6 мільйона гривень, «Фуд-Маркет» — 3,7 мільйона гривень, «СеДаМ-Маркет» — майже 500 тисяч гривень. Є й інші боржники, які працюють за межами Чернігівщини.
Натомість представники торговельних мереж перекладають відповідальність за неналежний розрахунок одне одному на плечі. «Наша мережа — національна! Нехай виробники виходять і на інші регіони, а не працюють лише з Чернігівщиною», — каже працівниця «Еко-Маркету» Ірина Шутка.
БІЛЬШІСТЬ ЗІБРАНОГО МОЛОКА ВИВОЗЯТЬ ЗА МЕЖІ ОБЛАСТІ
Комерційний директор приватного акціонерного товариства «Куликівське молоко» Олександр БАЖАН скаржиться на те, що не може вибити з торговельних мереж заборгованих грошей. Через це страждають постачальники молока. Борги його підприємства нині становлять понад 12 мільйонів гривень. Із них понад п’ять мільйонів «Куликівському молоку» винні торговельні мережі.
«Згідно з договором мережі мають відстрочку на оплату в 21 день, але їм і цього мало. Вони можуть і по кілька місяців не платити, — скаржиться Олександр Бажан. — Вони не можуть зрозуміти, що крім розрахунку за молоко перед господарствами та населенням, нашому підприємству тільки на проведення одних аналізів потрібно понад 200 тисяч гривень щомісяця».
Подібна ситуація склалася практично на всіх молокопереробних підприємствах Чернігівщини. За словами заступника директора публічного акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод» Олександра Чаплієва, щоденно підприємство переробляє від 40 до 45 тонн молока, 70% якого завод купує в населення. Борги ж торговельних мереж перед молокозаводом досить значні — вісім мільйонів гривень. Це не могло не вплинути на виробничі потужності підприємства, які порівняно з минулорічними періодами скоротилися майже удвічі.
В обласній державній адміністрації констатують значний спад у виробництві молочної продукції. Пов’язують таку ситуацію з різними факторами, один із яких — вивезення зібраного молока за межі області. Так, за словами заступника директора департаменту агропромислового розвитку Тетяни Мілютенко, на сировинному ринку Чернігівщини присутні 19 молокопереробних підприємств, із яких майже половина — заводи із сусідніх областей. «За півроку із 300 тисяч тонн виробленого молока місцевими молокозаводами було закуплено трохи більш як треть, — каже чиновниця з аграрного департаменту. — 86% молока класу «екстра», зібраного на Чернігівщині, закуповують молокозаводи з інших регіонів України».
Незважаючи на позитивну динаміку — а це «плюс» 4,4% порівняно з минулорічним аналогічним періодом, — чиновники з АПК дають негативну загальну характеристику переробникам молока в області. І хоча згідно з економічними характеристиками молочне скотарство прибуткове, але ті відносини, що склалися між учасниками молочного ринку Чернігівщини, складно назвати партнерським.
ЧАСУ ЗАЛИШИЛОСЯ ДО ОСЕНІ
У департаменті АПК прогнозують: заборгованість заводів перед виробниками в недалекому майбутньому призведе до втрати сировини та банкрутства підприємств, як це трапилося з Ніжинським молокозаводом. Нині він фактично діє як посередник між виробниками молока та більш потужним переробним підприємством. Функції колись потужного молокозаводу зведені до збирання і транспортування зібраного молока в Мену, до філії «Менський сир», де відбувається основна переробка молочної продукції. Разом із тим заступник директора філії «Менський сир» ПП «Консалтингова фірма «Прометей» Віталій Школьний зазначає, що його підприємство працює лише на 30% від можливого навантаження. Рік тому ситуація була кардинально іншою. «Менський сир», який належить до групи компаній «Мілкіленд Україна», більшість виробленої продукції постачав на ринок Російської Федерації. Нині підприємство освоює ринки Казахстану і Молдови. Адже внутрішній ринок не здатен прийняти значного обсягу продукції молокопереробних підприємств.
Про обвал споживчого ринку говорить і інший великий переробник ПАТ «Ічнянський завод сухого молока і масла». Його представник Іван Довгопол описує ситуацію на ринку молокопродуктів як вкрай скрутну. Крім втрати російського ринку, спостерігається також обвал цін на світових ринках. Зауважимо, що ПАТ «Ічнянський завод сухого молока і масла» спеціалізується на виробництві 30 видів продукції, в тому числі сухого молока. Донедавна сухе молоко з Ічні надходило і на ринки Росії. Нині ж цю продукцію постачають до Вірменії, Азербайджану, Казахстану. І тут також виникають проблеми з доставкою. «Нашу продукцію транспортують через територію Російської Федерації, — пояснює Іван Довгопол. — Часто по дорозі зникають цілі вагони».
ПАТ «Ічнянський завод сухого молока і масла», як і інші молокопереробні підприємства Чернігівщини, переживає не найкращі часи. Представник заводу констатує спад виробництва на 30%. На складах підприємства нині лежить понад 700 тонн сухого молока та 200 тонн масла, які нікому не потрібні.
В обласній державній адміністрації вбачають проблему зі спадом виробництва не лише в об’єктивних факторах, а й у неефективному менеджменті молокопереробних заводів Чернігівщини. Як уже зазначалося, в області працюють переробники з інших регіонів України, і заборгованостей за розрахунками з постачальниками вони не мають. А доки влада та переробники шукають вихід із ситуації, що склалася, населення та господарства здають на забій худобу. Якщо подібна тенденція триватиме до осені, то більшість молокопереробних заводів збанкрутує, а Чернігівщина втратить молочарство.
