Україна досі не визначилась відносно однієї з найбільших своїх економічних проблем. Як вважає голова Держкомзему Микола Сидоренко, введення сільськогосподарських земель товарного призначення в ринковий обіг є одним з найгостріших на сьогодні питань.
За даними Держкомзему, саме через це українські землі використовуються не ефективно. У той же час, на думку Сидоренка, в Україні є достатня законодавча база, яка, в принципі, дозволяє реалізовувати комерційні проекти, і, що найголовніше, ринок землі, не зважаючи на мораторій на її продаж, тим не менше існує. Окрім того, є потреба і можливості для його розвитку. Якби тільки законопроект «Про ринок землі» не вкривався пилом у ВР вже чотири роки. Найоптимальнішим варіантом для прибічників розблокування земельного ринку є прийняття цього закону до кінця року. Однак надії на це у них небагато.
Згідно запевненням Сидоренка, Держкомзем і парламент мають певні домовленості щодо швидкого розгляду даного законопроекту. Однак і противники розвитку ринку землі — прибічники мораторію — розробляють свої законопроекти щодо його продовження. Так, на початку жовтня Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону «Про внесення змін у пункт 15 розділу Х «Перехідні положення «Земельного кодексу України», що продовжує заборону на право проведення операцій купівлі-продажу аграрних ділянок до кінця майбутнього року. За нього проголосували 398 депутатів при необхідних 226-ти. Та значна частина експертів вважає, що продовження мораторію тільки пригальмує розвиток земельного ринку України і на додачу призведе до збільшення нелегальних схем купівлі-продажу.
Втім прибічники лібералізації ринку землі усе ще сподіваються на удачу. Як зазначає заступник голови Держкомзему Володимир Жмуцький, якщо ВР не встигне прийняти законопроект соціаліста Василя Цушка до кінця року, то вже з першого січня землі отримають ринковий статус. Сам же Цушко вважає, що на сьогодні ще не допрацьовані земельний кадастр і методика оцінки земель, а тому продаж землі матиме виключно негативні наслідки, особливо якщо брати до уваги те, що скоріше за все, земля піде за демпінговими цінами. Соціаліст Олександр Баранівський пропонує подовжити термін мораторію навіть до 2012 року, а комуністи, зокрема, Олександр Ткаченко, Петро Симоненко та Омелян Парубок — до 2015 року. Проте Сидоренко наголошує на тому, що не варто вводити питання купівлі-продажу земель у політичну площину, адже це все таки економічне питання. «Ринок землі іде, мораторій існує. Який же це ринок — тіньовий, деформований, який?» — запитує голова комітету. Він вважає, що доцільним буде «перетворити землю в товар і створити правила гри (на земельному ринку. — Авт.). «Там, де є заборона, там виникає тіньовий сектор», —підсумовує Сидоренко. Як бачимо, думки народних депутатів і думка членів Держкомзему діаметрально протилежні. Наприклад, Ткаченко вважає, що «зробити землю товаром — зрадити Україну» (так він назвав одну з своїх статей на захист мораторію) і засудив позицію тих, хто має іншу думку: «Деякі із прибічників торгівлі землею вважають, що продаж землі іноземцям сприятиме збільшенню інвестицій в нашу державу»... При цьому він спирається на досвід Китаю, де «і міські, і сільськогосподарські землі перебувають у державній власності, але потік до країни сягає сотні мільярдів доларів».
Приклад явно невдалий, адже, як нагадав Жмуцький, у Земельному кодексі України продаж земель іноземцям заборонено, а дозволяється лише оренда. Ткаченко боїться спекуляцій землею. Але, за даними Держкомзему, і під час дії мораторію купують землю, використовуючи нелегальні схеми. Жмуцький впевенний, «якщо мораторій буде знято завтра, то ринок запрацює, і багато ділянок буде продано». Наразі ж, поки діє мораторій, штучно занижається майбутня вартісь землі.
Великі суперечки йдуть стосовно можливої зміни цільового призначння землі в разі її продажу. Не допустити зміни статуса земельних ділянок, на думку працівників Держкомзему, можна шляхом надання права виносити рішення щодо цього виключно урядові. Інший варіант — дозволити це робити сільським радам, і тільки в тому разі, якщо площа ділянки більша десяти гектарів, виходити на Кабмін.
Тим часом ринок землі живе своїм життям. Як повідомив Жмуцький, за дев’ять місяців нинішнього року в Україні продано 4116 земельних ділянок площею 2,5 тисячі гектарів. Їх вартість — близько 840 мільйонів гривень, проте від продажу надійшло близько 775 мільйона гривень. Якщо ж і далі дозволити ринку землі працювати поза законом, то втрати можуть бути набагато більшими. Адже, за його словами, нормативна грошова оцінка орної землі та перелогів на сьогодні становить 313 мільярдів гривень, а вартість землі під забудову на порядок вища.
Відстоюючи свою принципову позицію щодо землі як товару, Держкомзем, тим не менше, розуміє і складність цього завдання. Бо ще до скасування мораторію слід розглянути необхідні законопроекти. Ще однією проблемою «земельного питання» є недостатня кваліфікація експертів-оціннювачів. Як повідомив начальник управляння ринку і оцінки земель Держкомзему Станіслав Горбатович, за результатами переатестації її не пройшли 148 експертів.
