Учора Тендерна палата України пропагувала закон, яким внесені зміни в систему закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. На думку експертів Палати, він направлений на обмеження впливу чиновників і має на меті запобігти корупції і зловживанням. Зокрема, йшлося про перевищення службових повноважень працівниками Мінекономіки відносно виконання функції розгляду скарг, здійснення контролю за виданням «Вісника державних закупівель» і т.п. З цього приводу органами прокуратури проти працівників міністерства, як повідомляється в інформації Палати, вже заведено кілька кримінальних справ... Віце-президент Тендерної Денис Красніков зокрема сподівається, що згадані нововведення призведуть до руйнування корупційних схем, а також випадків проведення фіктивних торгів. На його думку, можна чекати також посилення конкуренції, приросту економії державних коштів, формування чіткої та прозорої системи закупівель.
Отже Мінекономіки більше не зможе контролювати державні закупівлі. Його повноваження передані Антимонопольному комітету, Рахунковій палаті, КРУ і Держказначейству. Окрім цього, відтепер усі держзакупки проводитимуться на тендерах, які обов’язково повинні провести всі підприємства, де державна частка перевищує 50%.
Причиною таких змін стали постійні скандали, пов’язані з державними закупівлями. Згідно зі звітом Рахункової палати, в минулому році чиновниками були витрачені з порушеннями майже чотири мільярди гривень. У потуранні цьому порушенню звинувачували саме Мінекономіки, яке, за даними Рахункової палати, не вивчало реальних потреб підприємств і не відстежувало результати використання держкоштів. Проте обвинувачення розповсюджувалися не лише на міністерство, але й на вищезгадану Тендерну палату — громадську організацію, покликану контролювати держзакупки.
Тим часом, як відзначали експерти з Рахункової палати, чиновники часто обходилися взагалі без дозволів обох відомств через відсутність чіткого механізму проведення тендерів. «Обійти» закон вдалося на 3,7 мільярдa гривень. Серед порушників Рахункова палата виділила Держкомітет у справах національностей (1,7 млн. грн.), Держказначейство (0,5 млн. грн.), Нацбанк (2 млн. грн.) і навіть ДПАУ (0,4 млн. грн.).
Але така система влаштовує не всіх. Мінекономіки заявило, що поправки можуть призвести до зриву виробничого процесу, зниження прибутковості підприємств і, як наслідок, до зростання інфляції. За словами директора департаменту координації державних закупівель Світлани Нєжнової, реалізація закону може дестабілізувати роботу деяких галузей, оскільки документ розповсюджується на всі підприємства, що знаходиться в державній власності, без урахування їхніх особливостей.
Серед негативних наслідків також відзначалося звуження інформаційного простору державних закупівель, оскільки закон передбачає розміщення оголошень про тендери на комерційних принципах у спеціальних системах інтернету. А оскільки учасники процедур закупівель згідно з новим законом повинні будуть обов’язково надавати тендерне забезпечення та забезпечення договору про закупівлю, то очікується скорочення конкуренції, а в деяких випадках неможливість проведення конкурентної процедури закупівлі. Нєжнова пояснила, що при закупівлі недорогих товарів або послуг учасники часто відмовляються брати участь у торгах, оскільки оформлення тендерного забезпечення відволікає їхні фінансові ресурси від господарського обігу. Крім того, це призведе до перевитрати державних коштів, оскільки учасники торгів витрати на надання тендерного забезпечення вносять у ціну тендерної пропозиції.
Мінекономіки виступає проти того, щоб контроль за держзакупками вели, дублюючи одна одну, така кількість держструктур. І заявляє, що справа тут не у відомчих ревнощах. Як сказала Нєжнова, Мінекономіки «байдуже, хто займатиметься темою держзакупок, головне — як цим займатимуться». У сили нових контролерів вона, мабуть, не вірить. І, дійсно, без труднощів тут, мабуть, не обійдеться. Закон практично не передбачає адаптаційного періоду до нових правил — за місяць відомствам треба буде переробити близько 30 нормативних актів. Департамент Мінекономіки вже не встигне зробити це, а орган, який повинен зайнятися цією роботою, законом не визначений.
Критикує нововведення й один із головних донорів України — Світовий банк. На його думку, нові правила можуть ослабити систему держзакупок. На думку експертів СБ, українське законодавство в цій сфері не узгоджене з міжнародною практикою й нормами, прийнятими в країнах ЄС.
У 2005 році уряд України витрачав 4,1 млрд. доларів (5% ВВП) на закупівлі товарів, робіт і послуг. Природно СБ, як й інші міжнародні організації та донори, вважає, що створення та підтримка ефективної і результативної системи державних закупівель — важливий чинник економії держвитрат. А новий закон, на думку фахівців СБ, робить це завдання неможливим. «Згаданий Закон, схоже, створює істотний конфлікт, покладаючи на Верховну Раду повноваження, які зазвичай належать виконавчій гілці влади, а залучення Антимонопольного комітету до нагляду, моніторингу та координуванню державних закупівель набагато перевищує звичайну роль і компетенцію такої установи, адже зазвичай вона відповідає за нагляд за конкурентною політикою в секторі підприємництва», — відзначають експерти банку. На їхню думку, роль Рахункової палати в закупівлях не відповідає міжнародній практиці, згідно з якою головна аудиторська установа повинна тільки стежити за бюджетом, а не брати участь у його виконанні. Виступають вони і проти надмірних повноважень Тендерної палати й обов’язкового опублікування інформації в недержавному виданні.
І якщо аналогічні висловлювання Мінекономіки можуть бути пропущені нашими парламентаріями повз вуха, то загроза невступу в СОТ, яку озвучує банк, більш реальна: «Застосування нового Закону до всіх комерційних підприємств, які більш ніж на 50% належать державі, не узгоджується з завданням забезпечення їхньої діяльності відповідно до звичайної комерційної практики. Впровадження прихованих і явних додаткових внутрішніх преференцій може негативно вплинути на обговорення питання відносно вступу України в СОТ».
А ось в Антимонопольному комітеті вважають, що сфера державних закупівель відтепер стане істотним ресурсом для зростання економіки України. Для забезпечення прозорості держзакупок при Рахунковій палаті створюється спеціальна контрольна комісія.
Безумовно, важко назвати колишню систему держзакупок ефективною. Але і зміни до неї мають певні ризики. Проте закон прийнято, й дороги назад немає. Хіба що вдасться, як пропонує Нєжнова, прийняти поправки до поправок. Головне, щоб цей процес не став безкінечним.
