На вітчизняному ринку електроенергії пролунала реформа. На цей раз, обіцяють, якісна. Впровадження в даному секторі ринкової моделі двосторонніх договорів і балансування натомість роботи через єдиного централізованого оператора-посередника, повинно привести до встановлення вільного ринкового середовища. Ринок стає вільнішим, відкриється для необмеженого попиту та збільшення обсягів пропозиції, для встановлення справедливої ціни і, що більш важливо, для залучення інвестицій.
Такого ефекту від чергового реформування ринку електроенергії чекає Національна комісія регулювання електроенергетики України. За словами голови Нацкомісії Валерія Кальченка, цей сектор вітчизняної енергогалузі з 1994 року пережив ряд реформ, як глибинних, так і поверхових. Власне, 1994 року була створена сама НКРЕ України...
Впровадження ж нової моделі ринку здійснюватиметься поетапно. При цьому з кожним етапом передбачене поступове «відкриття» ринку електроенергії, починаючи з порядку 20% на першому етапі, порядку 40%— на другому, до 70% — на третьому і до повного відкриття на останньому, четвертому етапі. При цьому керівник даного проекту з боку Всесвітнього банку Ілка Левінгтон передбачує складності, з якими доведеться стикнутися ринку в процесі реформування. Так, за словами Левінгтона, неузгодженість роботи виробників і операторів купівлі-продажу може призвести до дисбалансу. Врегулювати цей дисбаланс допоможе впровадження вже 2012 року Біржи електричної енергії, яка працюватиме за принципом «день наперед». На спеціалізованому торговому майданчику учасники ринку зможуть купувати та продавати електроенергію з метою мінімізації ризиків виникнення небалансів шляхом уточнення своїх договірних позицій на добу вперед, що дасть деякий тимчасової люфт для орієнтації в роботі виробників. В умовах функціонування ринкової моделі двосторонніх договорів і балансуючого ринку, при збільшенні видів розрахунків між суб’єктами за електроенергію також існує ризик значного ускладнення процесів розрахунків. На цей випадок автори проекту передбачили створення окремої структури для здійснення функції розрахунків — Розпорядника, основними функціями якого буде здійснення відповідних розрахунків і виставляння кінцевих рахунків учасникам ринку.
Така модель ринку, за словами Кальченка, дозволить значно розширити спектр послуг і товарів, які реалізовуються суб’єктами ринку електроенергії, а також дозволить забезпечити встановлення ціни на кожну послугу окремо, залежно від фактичної й економічної вартості послуги. А головне, встановлення повноцінної ринкової моделі дозволить залучити ефективних інвесторів, на що так розраховує НКРЕ. Адже Енергетична стратегія України передбачає вже 2030 року фінансові вливання в галузь на рівні 400 мільярдів гривень, а такого показника без активної підтримки інвесторів дійсно не домогтися.
Сьогодні ж Україна як виробник і експортер електроенергії до країн близького західного зарубіжжя залишається, кажучи відверто, в «лузерах». Так, за визнанням експертів комітету Верховної Ради з ТЕК, через відмову від продажу електроенергії на аукціонах, а також перерозподіл обсягів серед контрагентів з початку 2008 року Україна недоотримала від експорту електроенергії 190 мільйонів доларів. Незважаючи на те, що ціни в більшості європейських країн підвищилися більш ніж на 25%, вартість української експортної електроенергії не лише не виросла, а й знизилася майже на 40%. Сталося це через відмову від продажу електроенергії на аукціонах, а також — перерозподіл обсягів серед контрагентів. Відмовитися від аукціонів Україну через українські ж суди змусила угорська компанія-експортер Energy Capital, що купує в нас електроенергію. А її власник, як і власники ще одного експортера, родинного ЄС, говорять гравці ринку, мають «добрі приятельські відносини» з нинішнім керівництвом профільного вітчизняного міністерства, що, в принципі, може прояснити деяку пасивність України в лобіюванні права на ринкову ціну за вироблювану електроенергію.
