Українці стримано реагують на коливання курсу гривні в умовах політичної кризи. У цьому переконаний економіст Олександр Охріменко. Саме тому, на його думку, ми не стали свідками масового вилучення грошей з банківської системи, а депозити й далі залишаються найкращим інструментом для збереження коштів. Про це Охріменко заявив у ефірі каналу БТБ. За його словами, ситуація на фінансовому ринку показує, що українці в переважній більшості насправді не панікують. Так, в грудні минулого року обсяг депозитів зріс, зокрема внесків у гривні. «При цьому ми бачимо, що немає такого масового вилучення грошей з банківської системи», — зазначив він, коментуючи ситуацію поточного року.
За його словами, українці вже загартовані подіями на фінансовому ринку в часи попередньої фінансово-економічної кризи. «Криза 2008 року навчила українців розуміти, що швидкі коливання курсу долара не означають, що курс завжди зростає», — вважає він. Експерт нагадав, що 2008 року курс досягав навіть позначки 10 грн/дол., але потім повертався до 7,77—7,0 грн/дол. У ефірі програми «Фінансова Україна» експерт наголосив, що українці мають звикати жити з гнучким курсом гривні та відходити від стереотипу політично обумовленого курсу національної грошової одиниці. «Нам, справді, зараз доведеться звикати жити з таким курсом, при цьому він буде й зростати, й знижуватися... При цьому я б не сказав, що треба дуже перейматися. І, на жаль, так склалося, що курс у нас — щось політичне, міфічне. Люди менше звертають уваги, хоча це більш важливо, на вашу зарплату, на ціни — а більше на курс», — зазначив експерт.
«Я розумію, якщо ви — фінансовий гравець, купуєте мільйони, мільярди доларів — так, це цікаво, а коли ви звичайна людина, навіть якщо ви купили 10 тисяч доларів, продали з маржею 10 копійок, — порахуйте, це дуже мало. Хто купив за 9,2, на сьогодні продає по 8,6—8,5 — уже скаржаться. Так, це є курс, він не гарантує, що ви маєте тільки заробити. Ви можете навіть втратити. Це такий курс, і будемо привикати жити з таким курсом в таких ринкових умовах», — підсумував експерт.
Опитані «Днем» банкіри теж радять українцям «звикати» до плаваючого курсу і не «політизувати» процес.
Вячеслав ЮТКІН, перший заступник голови правління «Промінвестбанку»:
— Аналізуючи причини девальвації, не треба занадто політизувати процес. Адже девальвація — наслідок об’єктивних причин. І в ній Майдан не став каталізатором послаблення гривні. Хоча, можливо, дещо прискорив. Тож певний вплив він мав, але в жодному разі не вирішальний. Через об’єктивні причини девальваційний процес мав би розпочатися ще два-три місяці тому. Українська економіка давала підстави про це говорити. Щоправда, в яких масштабах чекали девальвації — це інше питання. Нинішній курс гривні відображає реальний стан економічних справ в Україні. Від девальвації, однозначно, виграють експортери, бо вони отримують додаткові переваги при продажу своєї продукції, а відтак — слід чекати притоку валюти в Україну та інвестицій. За будь-якої девальвації вартість грошової одиниці стає реальною. Імпортери — програють. Постраждає і споживчий кошик (до нього належать імпортні товари), а з ним — і споживач. Якщо брати споживчий кошик за 100%, то через девальваційні зміни він подорожчає на 5—6%. В перспективі цей виграш і програш збалансується: через певний час після девальвації зростуть зарплати і споживчий попит. Але сьогодні девальвація в Україні не настільки сильна, як була раніше, тому період «вирівнювання» займе менше часу — півроку.
Роман ШПЕК, голова Незалежної асоціації банків України:
— Причини здешевлення гривні слід шукати в зміцненні американського долара та загальносвітовій тенденції послаблення валют країн, які розвиваються. В Індії, Туреччині, Росії немає Майдану, але і там відбулося ослаблення нацвалют. З іншого боку, у нас більше двох років національна валюта — непорушна, тому й акумулювала багато внутрішніх негативів. Майдан же вплинув у вигляді збільшення ажіотажу на готівковий долар. Але те, що в Україні тривалий час зберігався стабільний курс на рівні 7,99 — це було дуже нерозумно. Для нормального розвитку економіки важливо, аби був один валютний курс, який встановлювали б на валютних торгах на міжбанківському ринку. І він має рухатися, а не стояти на місці. Завдяки останнім крокам НБУ офіційний курс гривні став ближче до ринкового. Для української економіки це добре. Адже об’єктивний курс стимулюватиме вітчизняний бізнес нарощувати експорт з крани і паралельно проводити реформи. Я б хотів, щоб найбільше оновлений курс стимулював уряд проводити якісну і правильну бюджетну політку. Адже надмірний попит на валюту виник ще й через неякісний бюджет-2013 та збільшення ліквідності банківської системи. На жаль, маємо подібні проблеми й цього року.
Станіслав АРЖЕВІТІН, голова ради Асоціації українських банків, колишній перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності (грудень 2007 — березень 2011):
— Я переконаний, що Майдан не став каталізатором. Підстави для девальвації були й раніше: непроста загальноекономічна ситуація в Україні (зокрема із ЗВР) та тенденції знецінення основних світових валют. Тому й раніше можна було сказати, що саме через них почалися девальваційні коливання. А «фактором майдану» просто скористалися. Не інакше. Якщо до Майдану валютні торги на міжбанку становили в середньому один мільярд доларів в день, то за час протистояння вони виросли до п’яти мільярдів доларів. Це що, зовнішньоекономічна діяльність України виросла в п’ять разів, чи, може, мітингувальники привезли у Київ і «закидали» тутешні обмінники гривнею? Я не думаю, що причина в цьому. Сумніватися змушує і тривале мовчання НБУ. Для мене це також сигнал, що відбувалося щось сплановане на міжбанку. Звичайно, гривня переоцінена. Як і штучна інфляція, переоцінка стабільності гривні — це факт. Але не треба шукати причини цьому на Майдані. Аби не було такої різкої девальвації, НБУ раніше мав виходити і пояснювати населенню, що проводитиме гнучкішу валютну політику, що вона буде в таких-то межах і в такий-то період. І що не варто боятися, що завтра зранку населення прокинеться, а курс вдвічі більший, ніж був напередодні. Знецінення на 10% національної валюти в країнах, які розвиваються, — цілком нормальний процес. Але паралельно з девальвацією держава має підготувати компенсатори для людей, які живуть з доходів нижче середнього рівня, аби такою політикою їх не пограбувати.
