Через два з половиною тижні в Україні розпочнеться опалювальний сезон. За літні місяці комунальники повинні були поміняти діряві труби, полатали дахи, які протікають, та утеплити будинки... Так у ідеалі повинна виглядати підготовка до опалювального сезону житлового-комунального господарства країни. Чи сумлінною та повноцінною вона була — покаже зима. Тим часом українці мають всі шанси зустріти новий опалювальний сезон з новими тарифами на «комуналку».
Нещодавно інформаційне агентство Reuters повідомило, що в кулуарах щорічних осінніх зборів ключових кредиторів України віце-прем’єр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявив про ймовірне підвищення тарифів на газ для населення вже до кінця 2011 року. Буцімто піти на цей крок владу змушує необхідність отримання грошей від міжнародних кредиторів, зокрема, Міжнародного валютного фонду. Адже однією з вимог надання наступного траншу кредиту останнім — підвищити тарифи до ринкового рівня, щоб скоротити дефіцит держкомпанії «Нафтогаз України».
Зроблена Тігіпком заява, яку одразу розтиражували ЗМІ, мала неабиякий резонанс. Схоже, паралельно створила чимало клопоту її автору, бо вже наступного дня Сергій Леонідович на прес-конференції з журналістами запевняв: умова отримання кредиту від МВФ — підвищення цін на газ, але завдання уряду — потурбуватися про захист українського населення. «Тому говорити сьогодні про те, що обов’язково буде підвищення ціни на газ, не можна. Це рішення ніким не ухвалене», — поспішив реанімуватися після свої попередньої заяви віце-прем’єр. Хоча Тігіпко й зробив ремарку про відхід назад у важливому для суспільства питанні, але його теза про подорожчання газу вже пішла в маси.
Про неподорожчання газу для населення обережно говорить прем’єр-міністр України Микола Азаров. Коментуючи підсумки зустрічі українського та російського президентів у газовій сфері, він повідомив: досягнуто домовленості про зниження для Росії тарифу на транспортування газу до рівня собівартості в обмін на зниження ціни на російський газ для потреб України у бюджетній та соціальній сфері. Однак поки що це усні домовленості, які сторони, за словами Азарова, мають в листопаді юридично зафіксувати. А до того, нагадує голова «Газпрому» Олексій Міллер, діють газові контакти, укладені 2009 року.
Чи буде подорожчання «комуналки», зважаючи на досягнуті газові домовленості? І як мінімізувати удар по гаманцю споживача від подорожчання енергоресурсів? Про це «День» запитав експертів.
Якщо газові торги між Росію та Україною відбудуться, то населенню не варто очікувати на зменшення вартості газу, говорить екс-міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Павло Качур. За його словами, судячи із заяв урядовців, головним здобутком домовленостей буде зменшення ставки транзиту та «замороження» (але не здешевлення) вартості блакитного палива для потреб певної групи українських споживачів. З урахуванням транзитної поступки, продовжує він, Україна отримає майже мільярд доларів знижки при купівлі блакитного палива в Росії.
За словами Качура, знижка для цих сфер потрібна, бо Україна тільки частково задовольняє газові потреби соціальної та бюджетної сфери газом власного видобутку. Так, 2010 року Україна добула 20 мільярдів кубометрів газу, каже він. «Населення спалює 14 мільярдів кубічних метрів газу, приблизно стільки ж — «комуналка». Якщо додати ці цифри, то отримаємо сумарно 28 мільйонів кубічних метрів газу в рік. Тобто газу власного видобутку не вистачає, щоб закрити ці потреби», — пояснює Качур. Але й цей український газ, каже експерт, тільки частково доходить на споживчий ринок (певна його кількість використовується на технологічні потреби компаніями-видобувниками). Реально, за підрахунками Качура, ринок отримує лише 17 мільярдів кубічних метрів українського газу. Тобто 11 мільярдів метрів кубічних газу Україна щороку купує в Росії для бюджетної та соціально сфер, підсумовує експерт.
Зниження ставки тарифу населенню допоможе мало, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко. А от звести нанівець іншу вигідну для України ідею допоможе швидко. Сьогодні ставка транзиту, за його словами, покриває виробничі та мінімальні інвестиційні потреби. З огляду на плани реформувати НАК та модернізувати ГТС зниження ставки тарифу означатиме непривабливість НАКу для інвесторів. А відтак вони просто не захочуть вкладати гроші в таку модернізацію, вважає експерт. Тож такі газові домовленості між Москвою та Києвом полегшення не принесуть, а перекриють Україні подальше просування в енергетичний простір Європейського Союзу, знизять фінансову стійкість «Укртрансгазу» та наблизять «Газпром» до своєї мети — поглинання української ГТС, вважає Омельченко.
Не маючи прибутку, НАК буде без грошей, які потрібні для повернення кредитів на модернізацію ГТС, каже директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар. Тож питання створення тристороннього консорціуму для оновлення української труби автоматично відпадає, підсумовує він. І про енергетичну незалежність країни можна забути, додає він.
Водночас, на думку опитаних виданням експертів, питання підвищення комунальних платежів навряд чи вдасться уникнути найближчим часом. За словами Омельченка, комунальні тарифи сьогодні відстають від реальних цін на енергоносіїв в 2,5 разу.
Навряд чи уряд піде на радикальне підвищення. Однак, каже Гончар, поетапного зростання не уникнути. «Бюджет не має грошей для компенсації різниці в тарифах. Тому заклики, які лунають сьогодні, мають серйозне підґрунтя, щоб новий опалювальний сезон і зиму населення зустріло з новими тарифами», — майже вторить колегам екс-міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Качур. За його словами, підвищення «комуналки» може сягнути 20%. Щоб мінімізувати удар по гаманцях споживачів від подорожчання енергоносіїв, за словами Качура, держава мала б запустити програму зі скорочення споживання газу. За два роки роботи уряду Азарова та Президента Януковича країна так і не побачила кроків в цьому напрямку, каже він. Якби за ці два роки почала працювати програма «Теплий дім» (заміна вікон та дверей, утеплення дахів), то стрибок подорожчання «комуналки» — навіть на 30% — можна було б компенсувати, споживачі не відчули б його, деталізує він. У Польщі держава компенсує 30% вартості всіх робіт з утеплення будинків. «Наше населення бідніше, тому може бути 50 на 50% (мешканці та держава)», — каже він. Щороку на таку програму, за його оцінками, потрібно від 5 до 25 мільярдів бюджетних гривень.
Голова Наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук переконаний: підвищувати комунальні тарифи для населення України однозначно треба. І це не залежить від того, чи вдасться нам досягти компромісу з «Газпромом» щодо знижки на російський газ, чи ні. І річ не лише в ризику відмови МВФ у фінансових гарантіях. Передусім питання стосується внутрішніх енергетичних проблем України, адже «вже давно потрібно було підвищити ціни на газ хоча б до того рівня, який дав би можливість виділяти кошти на розвиток власного вітчизняного газовидобутку, не створюючи такої залежності від російського монополіста», — коментує «Дню» Ю. Корольчук.
На думку експерта, ціни на природний газ для населення України повинні зрости мінімум у півтора разу. «Якщо ми говоримо про споживання до 2,5 тисячі кубометрів природного газу, яке населенню сьогодні коштує приблизно 100 американських доларів, то реальна його вартість повинна була б становити 1200 гривень (приблизно 150 доларів)», — підраховує економічно обгрунтоване підвищення Ю. Корольчук.
Тоді, коли за останні п’ять-шість років в усьому світі відбувся величезний стрибок вартості енергоресурсів, у результаті чого розвинені країни навчилися розраховувати економічно обгрунтовану ціну енергоресурсів, українці, переконаний Ю. Корольчук, закривали очі на це й «дійшли з цією позицією вже до краю». «Як би ми не жалілися, як би не бідкалися про низькі заробітні плати, пенсії й високі ціни, підвищувати вартість енергоресурсів треба», — каже експерт. — Інакше на Україну просто чекає енергетичний колапс».
Скрутну енергетичну ситуацію, у якій опинилася сьогодні Україна, експерт пропонує розглядати як наслідок «господарювання» восьми-, а то й десятирічної давності. «Будь-які державні господарські справи, як і будь-який бізнес, відразу своїх плодів не дає. Спочатку в нього треба щось закласти, а потім вже чекати на вихід. От ситуація в нашій енергосфері — це результат того, як до цього сектору ставились вісім чи десять років тому. Адже всі ми пам’ятаємо, як тоді фінансували геологорозвідку, — викачували все, що є, не шукаючи нових родовищ, — каже Ю. Корольчук. — Проблема сьогодні не в Януковичу. Проблема — у Кучмі, який розпочав згубну енергетичну політику і привчив населення до того, що газ повинен бути дешевим, як у Радянському Союзі».
Утім, Ю. Корольчук не виключає, що нинішня влада все ж таки продовжуватиме згубну практику попередників. Тож цілком імовірно, що з жовтня тарифи на ЖКГ для українців не зростуть, як того вимагає МВФ, а влада спробує потягнути час, можливо, до початку наступного року.
ДО РЕЧI
З 1 вересня 2011 року в сусідній країні, Білорусі, тарифи на електричну та теплову енергію для юридичних осіб та індивідуальних підприємців прив’язали до курсу долара, повідомляє «РосБизнесКонсалтинг». Відповідно до постанови Міністерства економіки Білорусі, формула розрахунку тарифів буде враховувати курс долара до білоруського рубля, встановлений Національним банком на день оформлення платіжних документів, курс Нацбанку на день встановлення тарифів Міністерством економіки. Постанова про нову систему ціноутворення поки офіційно не оприлюднена і не набула чинності, тобто фактично прийнята «заднім числом», пише «РосБизнесКонсалтинг». У білоруському уряді вважають, що новий порядок формування тарифів дозволить компенсувати витрати постачальників ресурсів і виробників енергії, які безпосередньо залежать від коливань валютних курсів.
