За оцінками фахівців, тіньова економіка в Україні сягає до 60% ВВП. Причинами цього було названо зарегульованість економіки, нечіткість, суперечливість законодавства та відсутність механізмів, які робили б його виконання обов'язковим для всіх, а також занадто високий рівень оподаткування суб'єктів підприємництва. Щодо останнього, то директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін висловився доволі «революційно»: «Зміна податкової системи — головний чинник економічної реформи. Потрібно взагалі ліквідувати податкову інспекцію. Якщо ми прагнемо всю країну зробити жебраками, то нехай все залишається по-старому. Якщо ж ні, то потрібно діяти негайно!» З меншим запалом, але теж досить гостра критика прозвучала в словах директора Центру ринкових реформ Володимира Ланового: «Тільки в поліцейській державі підприємець, ще не почавши працювати і отримувати прибуток, вже має сплачувати податок! Це нонсенс!»
Провідні міжнародні організації вносять Україну до списку держав, найбільше вражених корупцією, а іноземні інвестори називають несприятливий діловий клімат взагалі і рівень корупції зокрема серед основних причин свого небажання працювати в Україні. Як образно висловився старший консультант «Barents Group» Василь Рябов: «Сьогоднішня ситуація — це мутна вода, в якій можуть жити лише піраньї». Та згідно з результатами опитування, проведеного фірмою «Соціс- Геллап» на замовлення Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), для більшості ця «мутна вода» стала нормальним явищем. 62% респондентів вважають, що корупція широко поширена в органах державної влади, однак сприймають її як «факт життя». Се ля ві, як говорять французи! 26% респондентів переконані, що корупція «достатньо поширена». А 2% опитаних навіть вважають корупцію «досить рідкісним» явищем! 69% респондентів називають корупцію «дуже серйозною проблемою», але лиш 5% визначили боротьбу з нею як захід щодо покращення економічної ситуації в країні.
«Усі наші економічні закони не є механізмами прямої дії. А корупція — це плата державному службовцеві за «трактування» того чи іншого закону. За умови, що в нашій країні закони мають декілька варіантів «читання», корупція — це плата за варіант, потрібний певній особі», — сказав В. Маргуліс.
В прес-релізі, поширеному організаторами круглого столу, вказується, що попри чисельні зусилля вирішити ці проблеми, помітних зрушень на краще немає. Скорочення обсягу бюджетних надходжень триває, інвестиційна привабливість українських підприємств дедалі знижується, як і можливості для чесного ведення бізнесу і конкуренції. Підприємці страждають від тиску чиновників. Наявність в проекті державного бюджету-2000 рядка, який передбачає істотні бюджетні надходження від штрафів і пільг, й загальне перекладання основного тягаря на приватний сектор, як вважають автори цього документу, підказують, що широкі можливості для тіньової економіки та корупції зберігатимуться і надалі.
Втім на круглому столі прозвучала й інша точка зору. В. Рябов вважає, що «зараз в Україні унікальний час, коли ще можна все змінити». «Та якщо втратити хоча б рік, — додає він, — Україна такого шансу не матиме». Негайних дій вимагали всі учасники. Але, як влучно сказав Володимир Дубровський (Гарвардський інститут міжнародного розвитку): «Неможливо втамувати «сили» одних чиновників зусиллями інших. Поки чиновник не втратить можливість конвертувати свою владу в гроші, це загрожуватиме серйозною небезпекою українській економіці».
