Фармакологічному ринку уряд пообіцяв глибоку системну реформу та твердий контроль. Причому не 2010 року чи більш пізній перспективі, а «в дуже терміновому порядку». Зокрема, державна влада має намір забрати з ринку фальсифікат лікарських засобів, перекрити несанкціонований імпорт ліків і істотно зменшити в обсягах легальний, підтримати вітчизняне виробництво фармпрепаратів і гарантувати споживачам якість. Крім того, в КМУ мають намір кардинальним чином змінити порядок і обсяги держзакупівель медичних виробів, а то й узагалі скасувати їх.
На такі серйозні й оперативні зміни виконавчу владу надихнув жалюгідний, за словами прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, стан цього ринку і «повне свавілля», яке панує у фармакології. Щоправда, все це вже було... в лютому 2005 року. І публічна гостра критика діяльності державної фармацевтичної системи, обурення, і обіцянки оперативно навести порядок на ринку ліків... Здійснити обіцяне тоді, за словами прем’єра, перешкодила відставка уряду.
Подорожчання життєво необхідних ліків, які, за логікою речей повинні бути доступні всім верствам населення, за останні три роки склало, як мінімум, 50%, а в окремих випадках і більше. Усім відома «анальгінова група», ліки, що тамують біль, подорожчала з 2005 року майже на 60%. «Корвалол» виріс у ціні практично на 65%. Так називані в народі «шлункові» чи такі, що сприяють нормалізації травлення, ліки стали взагалі практично недоступними малозабезпеченому населенню.
Крім того, на даному ринку спостерігається стійка тенденція заміщення вітчизняних лікарських засобів імпортними. Так, сьогодні Україна імпортує ліків на 9 мільярдів доларів США, що складає 80% обсягу нашого ринку. У порівнянні з 2005 роком обсяг імпорту фармацевтичної продукції зріс у 2,1 разу. Інші 20% ліків виробляються в Україні, однак, із них лише 5% — цілком із вітчизняної сировини. Що ж стосується фальсифікату, то навіть про зразкові обсяги підроблених і неефективних фармпрепаратів у державі точно не знає ніхто. Офіційно обнародуваний показник 1%, щоправда, як гравці ринку, так і споживачі з власного досвіду знають, наскільки далека ця цифра від реальності.
В уряду також сьогодні є відповіді на питання «хто винен?» і «що робити?» Винна держсистема, яка підлегла Мінздраву, зокрема, структури: Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення, ДП Державний фармакологічний центр, Державна інспекція з контролю за якістю лікарських засобів. Причому, в даному переліку, за версією прем’єр-міністра, є злісні порушники та жертва «корупційної змови». Держслужба лікарських засобів замість контролю підлеглих їй державних підприємств, зайнялася торгівлею «вхідних квитків» на вітчизняний фармринок. При цьому, кошти від реалізації підприємцям дозвільних документів розчиняються десь у глибині системи, і мало хто, крім зацікавлених, знає про реальні обсяги цих засобів. Комерційній структурі Державному фармакологічному центру «віддали» функцію реєстрації та контролю якості ліків. А держінспекція, яка, по суті, саме і повинна була цим займатися, позбавлена достатньої кількості кадрів, засобів і технічної бази. «Усі ці факти свідчать про розвал системи державного контролю за якістю й оборотом лікарських засобів на території України. Основні структури МОЗ, на які покладено це завдання, фактично комерціалізовані», — резюмувала прем’єр Тимошенко.
Для здійснення реформи уряд, за словами Тимошенко, розробляє спеціальну постанову «Про затвердження комплексного плану заходів щодо вдосконалення державного контролю обороту лікарських засобів», готує спеціальні статті бюджетних витрат на 2009 рік, а також протокольне рішення з реалізації задекларованих заходів. При цьому прем’єр-міністр наголосила, що цього разу провести реформу діючому уряду не перешкодить ніхто. Щоправда, саме в останній тезі, з огляду на політичну ситуацію в країні, доводиться більше всього сумніватися...
