Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чому летіти з Києва до Мюнхена дешевше, ніж до Львова?

В уряді придумали, як «оживити» перельоти в країні
4 червня, 2013 - 14:32
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Уряд укотре намагається поліпшити ситуацію з внутрішніми авіаперевезеннями, прагнучи збільшити пасажиропотік: 2012 року він становив 1,3 мільйона осіб із загальних 8,1 мільйона. Соціальні внутрішні маршрути призначатимуть у навантаження до прибуткових міжнародних напрямів. Це передбачено новими правилами призначення авіакомпаній на маршрути, затвердженими Міністерством інфраструктури. Як відомо, тепер видаватиме дозволи не Державіаслужба, а конкурсна комісія при міністерстві. Нові правила зареєстровані Мін’юстом 18 травня і в червні повинні набрати чинності.

Такий варіант може зацікавити авіакомпанії, які потребують отримання низки найпопулярніших напрямів. Але в довгостроковій перспективі їм треба серйозно підійти до цього питання. Звісно, багато чого залежить від того, на який саме маршрут виходить компанія і в який сезон. Але для здійснення перевезень у межах України все-таки підходять здебільшого регіональні літаки місткістю до 100 пасажирів. Це чітко усвідомили у «WizzAir Україна»: гендиректор компанії Акош Буш зазначив, що наявні у них літаки на 180 місць для таких рейсів надто великі.

Окрім місткості, важливим є й інший показник: багато пального витрачається під час руху на стернових доріжках, зльоту і посадки. І що коротша відстань, на яку літак летить, то нижча рентабельність. Так, не найкращий варіант експлуатувати на лініях протяжністю в 1000 км середньомагістральний реактивний лайнер, який повинен літати на відстань 4000 км. Більш економічні в цьому плані турбогвинтові літаки. Тобто в ідеалі для компаній краще мати в розпорядженні літаки різного типу. Ось лишень найбільша вітчизняна авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» намагається авіапарк уніфікувати — так літаки дешевше обслуговувати.

Водночас розраховувати на те, що вдасться серйозно розвинути нові внутрішні напрями, не доводиться. Ймовірно, передусім ідеться про збільшення їх кількості на вже існуючих маршрутах. Річ у тім, що великі українські міста пов’язані вже з Києвом. Наприклад, МАУ здійснює рейси з Борисполя до Дніпропетровська, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Донецька. Літаки авіакомпанії «Мотор Січ» літають із Києва до Запоріжжя, Луганська, Ужгорода. Сполучати ж зі столицею менші міста навряд чи доцільно через низьку платоспроможність їх жителів. Було б непогано займатися доставкою пасажирів із таких міст з метою пересадки на міжнародні рейси, але хто ж гарантує завантаження? Скажімо, малогабаритний літак місткістю 36 місць, який раз на тиждень літає з Ужгорода до Києва, здебільшого заповнений тільки наполовину. До того ж деякі аеропорти (вінницький і черкаський, приміром) розташовані дуже близько до Києва, щоб розвивати авіасполучення. А інші доволі близько один від одного, щоб здійснювати рейси до кожного з них — скажімо, Миколаїв і Херсон або Донецьк і Маріуполь.

Додамо, що, як зазначають фахівці, необхідний мінімум для виживання аеропорту — 250 тисяч пасажирів на рік. Забезпечити таку кількість може далеко не кожен український аеропорт, тим більше за рахунок внутрішніх рейсів. Хорошими показниками можуть похвалитися такі великі гравці, як «Бориспіль», «Донецьк», «Сімферополь», які торік перевезли кожен понад мільйон пасажирів, або ж «Львів», «Дніпропетровськ», які перевезли 576 тис. і 445 тис. відповідно. Хоча для реконструйованих аеропортів потрібні й більші показники — якщо врахувати кошти, вкладені в реконструкцію, і той потенціал, який у них є.

На міжнародні ж перевезення частина аеропортів особливо не розраховує. Та й у ті, які налаштовані більш оптимістично, інвестори йти не поспішають (ті ж сумський і хмельницький аеропорти, про які обласні власті говорили, що, перебуваючи на міжнародних авіалініях, вони можуть сполучати Європу з Росією й Азією).

«Якщо говорити про пасажирські рейси (щорічне масове паломництво хасидів або ж доставка туристів до Чорногорії. — Ред.), вони — збиткові. Нам обов’язково треба подумати про те, щоб були завантаження вантажними рейсами. Тоді аеропорт зможе заробляти», — говорив директор вінницького аеропорту Ярослав Мазурець.

«Моєю пропозицією ще 2008 року було свідоме і прозоре визначення державою ключових аеропортів, де в перспективі збільшуватиметься потік повітряного перевезення. Варто інвестувати в аеропорти міст-мільйонників із населенням понад 500 тисяч», — нагадує екс-міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський.

Щоб зробити внутрішні рейси більш привабливими для населення і щоб пасажиропотік у регіональних аеропортах збільшився, необхідно знизити вартість квитків. «Ми чуємо справедливі зауваження: чому квиток Львів-Мюнхен коштує дешевше, ніж на рейс Київ-Львів. Відповідь дуже проста: Львів-Мюнхен заправляється без ПДВ на пальне — це майже 40% вартості квитка, сам квиток Львів-Мюнхен продається без ПДВ. Ось вам різниця в ціні», — говорив ще рік тому тодішній міністр інфраструктури Борис Колесніков. Восени він навіть запевняв, що ПДВ на внутрішні авіаперевезення в Україні, можливо, скасують із 27 березня 2013 року, коли діятиме літній розклад польотів. Посилався також на доручення Президента про скасування ПДВ на авіапальне й авіаквитки на внутрішні рейси. Але поки що ці зміни так і не відбулись.

Тим часом на відсутність внутрішнього авіасполучення скаржаться навіть впливові українці. «Я доволі часто буваю в Черкасах, і завжди знаходиться багато питань для обговорення, але ми обмежені одним вильотом з аеропорту», — пояснив своє бажання інвестувати в місцевий аеропорт бізнесмен Дмитро Фірташ. Власник черкаського «Азоту» запропонував місцевим підприємцям спільними зусиллями зібрати $3 млн для реконструкції аеровокзалу, виділивши зі свого боку $1 млн.

Нардепи нарікають ще й на жахливі дороги. «До Сум літак не літає, тому доводиться їздити на своєму авто. А це величезні витрати бензину, і доріг же у нас немає. Пару разів їздив потягом, але він дуже незручно ходить за часом», — сказав, зокрема, нещодавно свободівець Ігор Мірошніченко.

Та й діючі аеропорти можуть створити незручності навіть першим особам країни. «Коли новий президентський аеробус збирався прилітати до міста, мій попередник категорично відмовив у прийомі борту, тому що двигуни цього літака працюють, як пилосос. Зрозуміло, що б сталося, якби літак Президента зазнав тут ушкоджень. Тому Янукович на вертольоті прилітав, а Азаров прилітав на старенькому ТУ-134, який є в парку уряду», — розповів миколаївській пресі колишній начальник експлуатації аеродрому і наземних споруд КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» Костянтин Ніколенко.

Андрій МУРАВСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: