Британсько-нідерландська компанія Shell зупиняє розробку сланцевого проекту на сході України. Про це в інтерв’ю ЗМІ повідомив голова правління Національної акціонерної компанії «Надра України» Ярослав Климович. Нагадаємо, що британсько-нідерландська компанія виборола право розробляти родовища покладів нетрадиційних вуглеводнів у Харківській та Донецькій областях на Юзівській площі 24 січня 2013 року.
«Shell витрачені значні кошти на розробку цього проекту, вкладені кошти на проведення розвідувальних робіт, переробку, переінтерпретацію. Були закуплені труби, інше технічне обладнання. На превеликий жаль, у червні Shell повідомив нам і державі про вихід з цього проекту. Після цього в проекті залишається два учасники — держава і «Надра Юзівська», — розповів Климович. Нагадаємо, 90% компанії «Надра Юзівська» належать державі в особі «Надра України», ще 10% — маловідомої компанії «СПК-Геосервіс». Попри те що Shell вклала значні кошти, не отримавши результату, повернення грошей компанії не передбачено. «Shell скористалася пунктом УРП (угоди про розділ продукції), в якому передбачено тривалий форс-мажор», — говорить голова правління «Надра України». Він розповів, що для врегулювання питання виходу цієї компанії Shell і державі було запропоновано підписати додаткову угоду до УРП. «Воно передбачає врегулювання питання щодо раніше укладених Shell договорів, які були підписані нею з операційної угоди, врегулювання питання по матеріалах і геологічної інформації щодо проекту», — уточнив Климович. Тож британсько-нідерландська компанія передає всі свої напрацювання державі.
Пікантність ситуації полягає ще й в тому, що напередодні цієї гучної заяви «День» спілкувався з представником зі зв’язків з громадськістю Shell в Україні Юлією Піхновською на предмет подальших планів роботи компанії на сході України. Тиждень тому на форумі в Харкові вона повідомила, що доля Юзівського майданчика поки не вирішена, бо компанія понад рік «перебуває в переговорному процесі з українською владою». «Але ж у Харківській області форс-мажору немає? Чи розглядаєте варіант промислового видобутку газу тільки в цій області?» — намагався тоді уточнити День» у Піхновської, але дістав у відповідь: «Це — предмет переговорів з урядом». «День» повторно звернувся до Піхновської за роз’ясненням цієї ситуації. Вона підтвердила, що Shell таки йде з цього проекту через неможливість тривалий час виконувати зобов’язання в рамках підписаної УРП, і про це вони повідомляли уряд та «Надра Юзівська» ще у липні 2014 року. «За наявності постійних затримок у реалізації проекту та непевної ситуації у майбутньому обставини проекту істотно змінилися... Вихід з УРП не впливає на інші напрямки бізнесу Shell в Україні. Кожен проект компанії працює згідно з власним стратегічним планом...» — йдеться у наданому коментарі Піхновської.
Тож чи будуть і далі шукати сланцевий газ на сході України? Важливе питання, адже за оцінками експертів тамтешні поклади могли гарантувати країні щороку плюс 10 мільярдів метрів кубічних газу. Знаючи ці перспективи, держава не планує відмовлятися від проекту. «Ми працюємо над тим, щоб знайти заміну учасникам цих проектів. Розіслали листи провідним компаніям, які працюють у напрямку освоєння родовищ нетрадиційного газу. Проводимо сьогодні переговори з Китаєм, Індією, є інтерес з Канади», — розповідає голова правління «Надра України». За його словами, інтерес до проекту проглядається навіть, незважаючи на бойові дії на сході країни.
КОМЕНТАРІ
Михайло ГОНЧАР, президент Центру глобалістики «XXI століття»:
— У Shell є ще трейдерський бізнес — продають через мережу АЗС нафтопродукти. В цьому сегменті, вони, мабуть, залишаться. Компанія також працює як газотрейдер, продаючи чужий газ. Щодо Юзівського проекту, то схоже на те, що ідуть з нього. Які є підстави для цього? В умовах низьких цін на нафту і газ цей проект стає для них маловигідним. Треба взяти до уваги, що Shell віддає перевагу своїм проектам у Росії. Хоча росіяни до Shell у сахалінських проектах займали досить жорсткий підхід, але, схоже, що Shell обирає Росію. Думаю, що не обійшлося без серйозного тиску з боку Росії, коли ця компанія зайшла у розробку нетрадиційного газу в Україні. Росіяни розіграли традиційну схему «батога» і «пряника». Через вторгнення в Україну РФ підвищила ризики видобування газу на сході Україні і таким чином фактично вигнали їх звідти — це «батіг», а потім запропонували «пряник» — участь у «Північному потоці 2»... Зрештою Shell зробила вибір на користь російського ринку і входить до групи компаній, які намагатимуться реалізувати «Північний потік 2», який завдає шкоди Україні. За великим рахунком українська сторона мала би пред’явити відповідні претензії цій компанії і попередити про те, що не обслуговуватиме, наприклад, транзитні потоки Shell, які постачаються «Газпромом» в Європу. Інша річ, що «Нафтогаз» не бачить, де у загальному потоці газпромівського потоку є цей газ. Але все одно даний фактор потрібно брати до уваги. Адже якщо якась бізнес-група вирішила віддати перевагу веденню бізнесу з Росією — це їхнє право, але ми також маємо право мінімізувати свої збитки.
Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, колишній уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки України:
— Про причини виходу, краще питати в Shell. Але, думаю, у цьому війна на сході України відіграла важливу роль. Повернеться чи ні компанія в Україну залежить від кількох чинників. Перший — як розроблятиметься сланцевий газ у світі. Друге — які податкові умови будуть в Україні. Третє — що буде на сході країни. Але у відносинах з цією компанією мене цікавить ще один аспект: на початку березня Shell увійшла до числа компаній, які підписали угоду про будівництво «Північного потоку 2»? Так само дивним виглядає і зволікання з реакцією української влади. Критика прем’єра, яка пролунала минулого тижня з Братислави, — добре, а де ви були раніше, коли готувався цей договір? Він обговорювався досить довго. Чому українська влада не звернулася до урядів тих країн? А так дуже дивно: у числі цих підписантів є один з міжнародних гарантів безпеки України — Англія. Якось це не смакує. Адже, підписуючи угоду з «Газпромом», вони чинять у супереч діям антипутінської європейської коаліції.
P.S. Під час підготовки матеріалу також надійшла відповідь від прес-служби Shell щодо співпраці з «Газпромом»: «Участь Shell у проекті «Північний потік-2» — це бізнес-рішення, що ухвалювалося компанією з огляду на досягнення комерційного інтересу з урахуванням чинних заходів контролю та міжнародних санкцій».
