Ціна на хліб, є, як відомо, домінантою продовольчої політики держави і одночасно визначальним чинником для інфляції. І тут наші короткострокові перспективи цілком задовільні, середньострокові — тривожні, а віддалені більш ніж радісні. Такий висновок можна зробити на підставі висловлювання президента Української аграрної конфедерації, радника Президента України Леоніда Козаченка.
На його думку, до кінця поточного року немає підстав для підвищення цін на хліб. Зате на 2006 рік він прогнозує підвищення цін на цей стратегічний продукт на 15—20%. Однією з причин цього буде подорожчання зерна. На думку Козаченка, негативний вплив матиме також недосів озимих та поганий стан посівів.
Щодо більш віддаленої перспективи, то у неї, за Козаченком, кольори райдуги. Вже через три роки в українське село, на його думку, обов’язково прийдуть іноземні інвестиції, і тоді воно розцвіте.
Але поки що про це говорити рано. Ситуація на селі, всупереч офіційним джерелам, виглядає непривабливо. Урожай начебто хороший, але селяни не мали можливості продати його за справедливими цінами, обіцяними урядом. У результаті зерно йде на корм худобі, оскільки його вирощування та реалізація — єдиний спосіб поповнити касу аграрних господарств і розрахуватися за кредити. У результаті запаси зерна можуть розтанути. Першими тривогу з цього приводу підняли пекарі. Їхня Всеукраїнська асоціація звернула увагу на проблему дефіциту продовольчого зерна урожаю-2005: «Існує висока ймовірність того, що українцям доведеться їсти хліб післявоєнних часів», якщо цю проблему не буде вирішено. Крім того, підтримуючи постанову Верховної Ради про заходи щодо подолання кризи у вітчизняному агропромисловому комплексі, пекарі вказували на недостатність бюджетних асигнувань на закупівлю зерна. При ціні пшениці 3-го класу 700 грн./т потреба в грошах лише на компенсацію дефіциту становитиме близько 3,3 млн. грн. І це без урахування імпорту зерна, без якого, на думку асоціації, цього року не обійтися. Ціна ж імпортної пшениці 3-го класу, за оцінками експертів, може скласти близько 1200 грн./тонну.
Однак міністр аграрної політики Олександр Баранівський спростував твердження про дефіцит продовольчого зерна. За його словами, потреба України в продовольчому зерні оцінюється в 6—6,5 млн. тонн, а за оцінками Мінагрополітики, його урожай у поточному році становив 12,7 млн. тонн, що приблизно вдвічі більше порівняно з 2004 роком. Запаси продовольчого зерна на українських зернових складах та елеваторах, за даними обласних державних хлібних інспекцій, до 30 вересня становили 10,6 млн. тонн, що на 79% більше, ніж на цей час у минулому році.
Голова Державної інспекції України з питань якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринків (Держконтрольсільгосппроду) Олександр Білий, коментуючи ситуацію, повідомив, що в країні є ще й 1,85 млн. тонн продовольчої пшениці урожаю 2004 року. «Якісні показники пшениці — щодо білка, вологості, домішок, натури тощо — в поточному році кращі, ніж минулорічні», — відзначив голова Держінспекції.
Добре, якщо офіційні дані щодо зерна достовірні, і, отже, продовольча безпека країни не зазнає випробування через різночитання в цифрах, як це вже було в нещодавньому минулому. Багато фахівців сходяться на тому, що аграрну політику треба корінним чином змінювати. Тому президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Слабовський вважає своєчасною рекомендацію парламенту Кабміну передбачити в структурі нового уряду посаду віце-прем’єра з питань АПК.
Схоже, що цю ідею, висунену кількома громадськими організаціями галузі, вчора було все-таки реалізовано: віце-прем’єром призначено Юрія Мельника. А оскільки раніше він був заступником міністра аграрної політики, то можна припустити, що АПК буде головним у сфері його інтересів. До цього першим претендентом на місце «аграрного» віце- прем’єра вважався Козаченко (він був віце-прем’єром з питань АПК з 9 червня до 26 листопада 2002 року). Він повідомив, що мав «певні переговори з представниками влади» щодо кандидатури на цю посаду. «Я висунув таку умову: я можу піти на цю посаду лише в тому випадку, якщо зі мною піде команда однодумців. З цим не погодилися», — сказав Козаченко. Звідси можна зробити висновок, що союз з соціалістами (як відомо, міністр АПК Баранівський делегований до уряду саме цією партією) залишається для нинішньої влади непорушним.
Проте Козаченко і на своїй нинішній посаді залишається фігурою, здатною ефективно впливати на ситуацію. Як повідомив колишній віце-прем’єр, Українська аграрна конфедерація не задоволена проектом бюджету на 2006 рік у частині АПК, незважаючи на збільшення фінансування на 17%, і збирається дати свої пропозиції до Мінфіну, Мінагрополітики та парламенту. Козаченко називає неефективною нинішню систему дотацій за рахунок держбюджету. За його словами, державна підтримка доходить лише до 6% сільгоспвиробників. А для того, щоб вивести українське село з кризи, в нього необхідно інвестувати 400 млрд. грн. Отримати ці кошти можна за рахунок приходу іноземних інвесторів: Козаченко відзначив, що у світі «гуляють» п’ять трильйонів доларів вільних грошей, однак Україна в числі можливих реципієнтів поки не зазначається...
ДО РЕЧІ
У зв’язку з заявами про можливе підвищення цін на хліб та хлібобулочні вироби в регіонах голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв доручив територіальним відділенням комітету дослідити, чи існують об’єктивні причини такого підвищення. Зокрема, комітет вимагає від найбільших регіональних виробників надати обґрунтування встановлення діючих оптово-відпускних цін на хліб із борошна вищого та першого ґатунку та із суміші пшеничного та житнього борошна. Також хлібовиробники повинні надати розрахунки на найближчу та подальшу перспективи встановлення таких цін на свою продукцію, зазначивши при цьому прогнозовані підстави для можливої зміни цін. Одночасно, повідомляє прес-служба АМК, територіальні відділення комітету візьмуть під посилений контроль ситуацію зі станом конкуренції на ринку хліба, щоб не допустити порушення конкуренційного законодавства. Чи існують справжні причини для підвищення цін на хліб, покаже аналіз отриманої інформації, який АМК проведе в листопаді. Для утримання стабільних цін на хліб органи комітету, в рамках своїх повноважень, проведуть низку упереджувальних заходів. А тих, хто збирається підняти ціни, О. Костусєв попереджає: АМК «не допустить економічно необгрунтованого підвищення цін та жорстко каратиме порушників».
