Боротьба на страховому ринку України, на жаль, відбувається за принципом — усі проти всіх. Чи не найактивнішим гравцем при цьому виступає Ліга страхових організацій України (ЛСОУ). Зокрема, вона не задоволена положеннями проекту нового Податкового кодексу, що готує Мінфін, і підготувала проект звернення до уряду з пропозиціями щодо оподаткування компаній, що спеціалізуються на страхуванні життя, де наполягає на збереженні існуючої системи оподатковування, яка, на її думку, за 10 років зарекомендувала себе як найбільш прозора, зрозуміла і малозатратна в адмініструванні. Крім того, ЛСОУ вимагає враховувати специфіку страхової діяльності в нормах Цивільного Кодексу і не збільшувати норматив статутного капіталу страхових компаній, а зменшувати. Бо на початковому етапі компанії розвиваються за рахунок інвестицій акціонерів. Нинішні ж законодавство і позиція ГКЦБФР роблять невигідними капіталовкладення у страховий бізнес і перешкоджають його капіталізації. На нещодавньому засіданні правління ЛСОУ було висунуто вимогу про надання об’єднанню страховиків статусу саморегульованої організації з відповідними правами. Страховики закликали Держфінпослуг конкретизувати положення стратегії розвитку фінансового сектору до 2015 року.
Утім громадськість висуває певні вимоги і до страховиків. Так, Асоціація страхувальників України звинувачує ряд страхових компаній в обдурюванні клієнтів. Зокрема, генеральний директор АСУ Леонід Хорин називає кілька компаній, які він не може рекомендувати потенційним клієнтам. Він підкреслює, що в першу чергу слід дивитися не на фінансові показники компаній, а на їхню репутацію, на рівень довіри населення, адже попри високі фінпоказники, компанії можуть обманювати клієнтів, уникаючи різними способами виплат за договорами. Та і самі договори, за словами Хорина, можуть оформлювати так, що потім жоден юрист не розбереться, хто кому що винен.
Різні маневри на зразок «як би його не платити» призвели до того, що на ринку послуг за ступенем довіри серед споживачів, страхові компанії стоять на найнижчому щаблі, пропустивши вперед міліцію, суди, прокуратуру і ЗМІ, зазначає експерт проекту ООН і Євросоюзу «Товариство споживачів i громадські організації» Денис Полтавець. В своїх судженнях він опирається на минулорічне дослідження Центру соціальних експертиз при Інституті соціології НАН України, в ході якого було отримано дані показники. Якщо, згідно з дослідженням, міліції зовсім не довіряють 23% опитуваних, то страховим компаніям — 30%. Отже, як наголошує Хорин, «на відміну від думки страхувальників про планетарні досягнення страхового ринку України, українським страховим компаніям насправді довіряють навіть менше, ніж міліціїї».
«Після довгих нарад, ми прийшли до висновку, що єдиний спосіб, яким можна боротися зі страховими компаніми, котрих розвелося майже 500 — потрібно створити рейтинг», — вважає директор Асоціації «Укртеплоелектроцентраль» Григорій Лисенко. За його словами, «страхова компанія повинна мати вагомий уставний фонд, надавати всю інформацію про керівництво і фінансові показники». Він пікреслює, що на сьогодні в Україні такого немає.
Хорин відмічає нав’язування обовязкових видів страхування. Серед них страхування пасажирів на транспорті і відповідальності власників транспортних засобів. В цій ситуації він звинувачує Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг в лобіюванні інтересів страхівників і абсолютному ігноруванні скарг з боку клієнтів СК. «Держфінпослуг розглянув минулого року близько 10 порушень», — відзначає він і уточнює, що за минулий рік до АСУ надійшло 153 скарги на роботу страхових компаній.
Однак компанії, які знаходяться у списку «не рекомендованих», водночас займають на страховому ринку України провідні місця за своїми фінансовими показниками, а тому список АСУ не сприймають серйозно. У них своя думка щодо причин і наслідків появи такого списку. Так керівник прес-служби СК «АСКА» Дмитро Калішевський розказав «Дню», що «всім відомий факт, як він (Леонід Хорин. — Aвт. ) звертається до страхових компаній з пропозицією профінансувати діяльність своєї організації, а коли відмовляють, то пробує таким чином на них вплинути». «До нас звертався і звертався, зокрема, до «Дженерале гарант» і ця компанія офіційно в однiй з газет розповіла про це», — сказав Калішевський «Дню». Він наголошує на тому, що має кілька листів асоціації, які «запрошують на круглі столи страхові компанії і вказують при цьому на потребу профінансувати участь у цьому заході в розмірі 1200 гривень». Щоб не бути голослівним, Калішевський зачитує один з листів, що надійшли на адресу компанії від АСУ: «Роз’яснення щодо круглого столу: звертаємо вашу увагу на те, що при проведенні круглих столів асоціація виключає присутні на них компанії із об’єктів критики. Невже цього мало, враховуючи те, що конференція проходить в присутності кількох десятків журналістів»... Калішевський також наводить інші факти, які не надто добре характеризують дану громадську організацію. «Якщо він (Хорин. — Авт. ) каже, що рівень виплат страхових компаній 7,9%, то насправді він там 25%, якщо каже, скажімо, що наша компанія по автострахівці виплачує 2 мільйони, то насправді це 6 мільйонів. Кому краще знати, йому чи нам, скільки наша компанія виплачує?». Звідки АСУ бере такі дані, «АСКА» не знає, бо, як запевняє Калішевський, надавала асоціації офіційну інформацію.
В страховій компанії «Дженерал Гарант», що також потрапила до «чорного списку» АСУ, також відмічають, що АСУ і Леонід Харін просто роблять собі рекламу через негатив. «Критикують і критикують, заробляють собі репутацію на негативі, нехай краще скажуть, до кого треба йти страхуватися, яка компанія надійна», — висловлює свою думку заступник голови правління СК «Дженерал Гарант» Сергій Бурбель. Стосовно ж списку, то компанія не хвилюється, адже з такими фінпоказниками як у них, «реклама» АСУ не потрібна. «Вже третій рік поспіль ми займаємо перше місце як по отриманих доходах, так і по виплатах клієнтам. Ми виплачуємо більше за всіх в Україні. Другий рік підряд отримуємо премію від ЛСОУ «Виплата року», — зазначає Бурбель і продовжує: «Ми давно вже сперечаємося з Леонідом Хориним та Ібрагімом Габідуліним, навіть в суд на них подавали за неправдиву інформацію про нас. Вони цю обставину врахували і тепер усю інформацію не підписують, в цьому питанні дуже обережні тепер».
Та все ж спроба обманути клієнта, не виплатити йому грошей — досить поширена ситуація на страховому ринку. На думку ЛСОУ, з розвитком ринку, з посиленнням нагляду з боку Держфінпослуг кількість страхових компаній зменшиться, що сприятиме зростанню довіри населення. Такої ж думки притримується Ібрагім Габідулін, зазначаючи, що «підуть з часом найслабші, найбільш непрозорі, що працюють тільки на своїх акціонерів».
Виходить, всі гравці ринку виступають саме за те, щоб витиснути з нього недобросовісні компанії. Не заціквлені в цьому хіба що завзяті порушники. Тож чи не час припинити міжусобиці й замінити невизнані «чорні списки» обгрунтованими рейтингами? Можливо, саме тоді і почне рости довіра споживача до страхових компаній?
КОМЕНТАР
Олександр ФІЛОНЮК , президент Ліги страхових організацій України:
— Без сумніву, на практиці є приклади, коли страхова компанія несвоєчасно виплачує або відмовляє у виплаті. Ми бачимо ці факти і намагаємося ліквідувати. Але потрібно розуміти, що страховий ринок ще молодий, як і вся наша країна. Сьогодні розглядається нова редакція Закону України «Про страхування», і ЛСОУ разом з Міністреством аграрної політики готує новий закон про стрхування аграрних ризиків. Ми не говоримо сьогодні про те, чи праві страхові компанії чи клієнти, тут повинні бути механізми правовідносин, які об’єктивно визначають кінцеве рішення. Ще минулого року Ліга прийняла рішення щодо створення Третейського суду, який буде розглядати інтереси сторін не з точки зору захисту когось, а з точки зору обєктивності ситуації. Що стосується списку «нерекомендованих компаній». Я вважаю, що він, по-перше, наноситься шкоду репутації компанії і взагалі підриває довіру на ринку. Ті, хто роблять неправдиві, непідкріплені фактами заяви, повинні нести юридичну відповідальність. А от створення рейтингів — це позитивний рок.
