Уряд представив своє бачення економічного розвитку на 2016 — 2019 роки. У постанові Кабміну №558 подано позитивний і негативний сценарій на кожен рік. Так, наступного 2016 року Україну, за оптимістичними розрахунками, чекає зростання ВВП на 2% та 12% інфляції, за песимістичним — відповідно 0,3% і 14,7%. Загалом, за підрахунками команди економістів прем’єра Арсенія Яценюка, протягом 2017 — 2019 років макроекономічна ситуація в країні покращиться: зростання балансуватиме між оптимістичними 3,5 — 4% і песимістичними 1 — 3% ВВП (детальніше — в таблиці). Нагадаємо, що за підсумками першого кварталу 2015 року падіння ВВП склало 17,6% (загалом за 2014-й — 6,8%).
Тож Кабмін демонструє перехід на довгострокове бюджетне планування, чого не було зроблено жодним із урядів (!). Отже, можна вважати, що перші кроки для цього зроблено. Проте чи вдасться задум — наразі зарано казати, адже війна на сході не припиняє впливати на ситуацію в країні. Цікавішими виглядають економічні оцінки уряду на 2016 рік. З одного боку, Кабмін розуміє, що попередня практика «жити за завищеними економічними прогнозами» і «надувати» на папері бюджет за рахунок надходжень від інфляції вже вичерпала себе. З іншого боку, надмірний негатив сьогодні не потрібен, особливо, коли на міжнародній арені тривають перемовини з кредиторами. Тому уряд демонструє всім «спостерігачам» обережний економічний оптимізм.
Який з двох представлених урядом сценарій «вистрілить»? Думки експертів розійшлися.
Реалістичніше на 2016 рік виглядає песимістичний сценарій, прогнозує для «Дня» економіст Андрій Блінов. Навіть якщо врахувати ефект низької порівняльної бази попереднього року, то, за його словами, економічне зростання очікується ближче до нуля. «Українська економіка ніколи не зростала за умови поганої зовнішньої кон’юнктури сировинних ринків. Наразі світовий нафтовий ринок падає. Але це тільки «голова комети». Є ще й «хвіст». На ринку металів, хімії, зернових і харчових продуктів триває падіння. Для України це одночасно ризик та виклик, який обертається затримкою в економічному зростанні. Тому сподіватися на позитивний вплив ззовні не варто: наші експортери наступного року навряд чи зароблять скільки валюти, аби перекрити відтік інвестицій із країни», — пояснює він.
З іншого боку, продовжує Блінов, внутрішні економічні резерви стримує програма з МВФ. Для Фонду важливо, щоб держбюджет міг повертати борги. «Тому він у своїй програмі прописує вимоги жорсткого утримання інфляції, обмежене кредитування економіки. Це означає, що НБУ та уряд на практиці не можуть розгорнути програму підтримки внутрішнього ринку та соціальних стандартів. Єдині варіанти оживити економіку — приватизація», — називає він другу причину стримування економічного розвитку.
Впаде чи втримається економіка — залежить від фінальних показників 2015 року, — говорить «Дню» головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Він нагадав, що в другому кварталі цього року відбулося потужне падіння обсягів кредитування банківським сектором бізнесу. «За перше півріччя 2015 року обсяги кредитування у валюті скоротилися на 46%, а це б’є передусім по підтримці експорту...» — деталізує він несприятливі економічні реалії сьогодення. Звісно, додає експерт, можна розглядати потенційне пожвавлення потоку інвестицій до кінця 2015 року й очікувати, що в країну прийдуть інвестори з грішми, які компенсують нестачу кредитів. «Але я не розраховував би на це, доки діятиме урядовий мораторій на заборону погашення зовнішніх боргів кредиторам. Наразі бачимо зворотну тенденцію: європейські банки першого ешелону ідуть з України. Цей негативний сигнал свідчить про те, що відновити таке фінансування буде дуже складно. До того ж, на тлі 60%-ї річної інфляції відтік гривневих депозитів виглядає катастрофічно. Тому я не поспішав би із занадто оптимістичними прогнозами, що у нас буде зростання. Скоріше за все, економічні події 2016 року розгортатимуться за песимістичним сценарієм», — вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг». Хоча, додає він, економічне відродження можливе, якщо економіка вичерпає свій потенціал падіння цього року, знизившись на 12 — 13%.
Фактором оптимізму для уряду, на думку Шапрана, буде зміна політики «стримування економіки». «Наразі через рекомендації МВФ у сфері державних фінансів, в тому числі на Єдиному казначейському рахунку, накопичилася солідна сума — 33 мільярди гривень. Виник парадокс — гроші в держсекторі є, але вони лежать і не працюють, банки не кредитують, економіка падає. У цьому разі раціональніше було б збільшувати державні витрати: запускати інфраструктурні проекти, підвищувати зарплати й пенсії, щоб люди витрачали їх на підтримку внутрішнього ринку і гроші оживляли економіку», — пояснює він. Цілком зрозуміло, додає Шапран, що уряд та НБУ бояться тиску додаткової гривневої маси на валютний курс. Але в такому разі, впевнений він, треба вести діалог з МВФ і переконувати Фонд дозволити використовувати кредитні ресурси для валютних інтервенцій. «Наразі ми бачимо сценарій утримання економіки в розумних межах падіння», — наголосив Шапран.
Іншу точку зору на прогнози уряду має голова Комітету економістів України Андрій Новак. Він переконаний: хай би що написав Кабмін сьогодні — це все одно буде гадання на кавовій гущі, адже у нього немає довгострокової економічної стратегії. «Разом із цією «чотирирічкою» має бути програма розвитку із зазначенням інвестиційних проектів у конкретних секторах економіки. Причому з розписом участі держави та бізнесу», — зазначає він у коментарі «Дню».
Розвиток економіки 2016 року, на думку Новака, залежатиме від двох факторів. «Перший і найголовніший — військово-політична ситуація в країні. Саме від цього залежатиме сума держаних коштів на оборону та військові потреби, яка територія контролюватиметься владою, які економічні об’єкти працюватимуть і створюватимуть додатковий ВВП, яким буде курс гривні і загалом ситуація в банківській системі (відтік і притік вкладів, розширення кредитування реального сектору) та інші чинники», — пояснює він.
Другий фактор, на думку голови Комітету економістів України, — інвестиційні умови, які безпосередньо залежать від економічних реформ. «Чи будуть реальні реформи, покаже проект бюджету на 2016 рік. Коли КМУ подасть його до Ради (очікується 15 вересня), тоді переконаємося, який же насправді економічний сценарій розглядає сам Кабмін», — зазначає Новак. На його думку, в уряду ще залишився час, аби поставити на «нові» рейки вітчизняну економіку. «Ключовими для позитивного сценарію розвитку буде децентралізація, насамперед податкова. Якщо в бюджеті відбудеться лише перемальовування меж громад, то нічого не вдасться змінити», — пояснює економіст. Ще одна реформа — зменшення (не перегрупування) кількості податків. «Якщо цих змін не буде, то економічна ситуація залишиться на рівні 2015 року: спостерігатиметься подальше падіння ВВП», — пояснив він.
