Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Cистемоутворюючий? Недоторканний? Вибухонебезпечний!

За найбільший комерційний банк побічно вступалося Мінекономрозвитку
10 серпня, 2016 - 10:48
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

Незважаючи на воістину титанічну роботу з очищення банківської системи України від проблематичних і взагалі підозрілих установ, виконану Національним банком,  ризики для фінансової системи країни, мабуть, залишаються.  У понеділок стало відомо, що Печерський районний суд затвердив чотири постанови, якими передбачається арешт низки рахунків у кіпрській філії найбільшого в Україні «Приватбанку» (Дніпро). У відповідному розслідуванні він звинувачується  в заволодінні кредитами рефінансування Нацбанку на 19 мільярдів гривень.

Як відомо з повідомлень НБУ, «Приватбанк» за розміром загальних активів (276,55 мільярда гривень — це приблизно півбюджету країни)  є найбільшим серед українських комерційних (недержавних) банків. Його мажоритарними акціонерами є Геннадій Боголюбов (пряма участь — 33,2525%, опосередкована — 8,3346%) та екс-губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський (пряма участь — 41,6572%, опосередкована — 8,3346%). Якщо врахувати, що останній не лише бізнесмен з першої української п’ятірки, а й політик, який має своїх людей у парламенті, а також широкі міжнародні зв’язки, то можна припустити, що справа тут не лише у $19 мільярдах.

На веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень розміщено текст постанов, на підставі яких головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні (внесено до реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2014 року) за фактом заволодіння посадовими особами «Приватбанку» державними коштами НБУ. Під час досудового розслідування, зазначається у названих документах, встановлено, що посадові особи ПАТ «КБ «Приватбанк» «шляхом зловживання своїм службовим становищем протягом 2014 року заволоділи чужим майном, а саме державними коштами НБУ в сумі понад 19 млрд грн, виділеними на рефінансування ПАТ «КБ «Приватбанк».

Посадові особи «Приватбанку» звинувачуються в тому, що видали кредити в сумах від $18 мільйонів до $73 мільйонів 42 підконтрольним підприємствам під заставу майнових прав на товар. Після цього ці компанії уклали угоди (здійснивши 100% передоплату) з метою отримання товарів, перерахувавши згадані кошти на рахунки нерезидентів: Teamtrend Limited, Trade Point Agro Limited, Collyer Limited, Rossyan Investing Corp, ZAO Ukrtransitservice Ltd, Milbert Ventures Inc. У Генпрокуратурі вважають, що постачання товарів досі не відбулося й кошти досі не повернені. Арешт накладено на розрахунковий рахунок, відкритий для компаній з Великої Британії Trade Point Agro Limited, Milbert Ventures Inc., Rossyan Investing Corp, ZAO Ukrtransitservice Ltd. Нагадаємо, що влітку минулого року «Приватбанк» повідомив, що співпрацює зі слідством у межах кримінального провадження зі звинувачення низки службових осіб банку в, заволодінні коштами рефінансування НБУ у розмірі понад 19 мільярдів гривень.

«Приватбанк» вважає безпідставними всі ці звинувачення, повідомляє  Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу банку. «Інформація (навіть про саму можливість «виведення» куди-небудь рефінансування НБУ) не відповідає дійсності. Підозри, що банк використовував кошти від рефінансування на якісь операції окрім повернення вкладів, — безпідставні. Згідно з вимогами НБУ, вищезгадані ресурси були використані лише для покриття відтоків коштів фізичних осіб», — повідомили в прес-службі. Її працівники пояснили, що в результаті політичної кризи та воєнних дій на сході України 2014 року ліквідна позиція банку погіршилася, внаслідок чого виник значний дефіцит коштів на коррахунку, пов’язаний зі зниженням обсягів коштів на рахунках фізичних і юридичних осіб.

Як зазначив представник прес-служби, з початку 2014 року відтік депозитів фізичних осіб становив 64,4 мільярда гривень, з яких за рахунок коштів банку покрито 38,5 мільярда. «За опублікованими НБУ даними, рефінансуванням були сплачені лише 0,38 гривні з кожної гривні вкладів, що були зняті. Таким чином, «виводити» банку просто було нічого», — підкреслили у прес-службі. У банку також уточнили, що «Приватбанк» власними коштами закрив 62% відтоку коштів фізичних осіб за рахунок погашення кредитного портфеля (35,6 мільярда гривень) і згортання операцій на міжбанківському ринку. При цьому середньозважена відсоткова ставка за кредитами рефінансування НБУ становила 22,1%, що перевищувало середньозважені відсоткові ставки за депозитами фізичних осіб.

Схоже, далеко не всі державні органи готові спокійно спостерігати за спробами зруйнувати найбільший комерційний банк країни. Навіть людині з мінімальною фінансовою освітою зрозуміло, до яких наслідків це може призвести... Невипадково вчора в мережі Facebook з’явилася заява першого заступника міністра економічного розвитку й торгівлі Юлії Ковалів, яка може бути розцінена не інакше, як трохи завуальована підтримка фінансової установи, що потрапила в складне становище.

Йдеться про обмеження державних підприємств у виборі банків для обслуговування (постанова Кабміну від 20 січня цього року). Цим документом усім державним і комунальним підприємствам і установам практично було наказано перевести свої рахунки виключно в державні банки — різко посилювалися критерії відбору банків для виплати через них зарплат бюджетникам, а також пенсій і державної соціальної допомоги.  Згідно з документом, банки з часткою держави понад 75% («Ощадбанк», «Укрексімбанк» і «Укргазбанк») призначені уповноваженими держави на постійній основі. Це рішення банкіри піддали різкій критиці за створення преференцій держбанкам. А  найбільше (з комерційних банків) при цьому постраждав, звісно, «Приватбанк».

«Ні в якому разі не можна обмежувати вибір лише держбанками, оскільки це суперечить як програмі МВФ, так і стратегії реформування самих держбанків», — заявила Ковалів. За її словами, Міністерство економічного розвитку й торгівлі вже розробило для своїх підприємств критерії, що дозволяють уникнути їхніх втрат через банкрутства банків: на сьогоднішній день контролюється їх впровадження. Яке ключове слово в останньому реченні? Схоже, саме банкрутство. Отже, між рядків у заяві Ковалів можна читати: насправді держава не має бути зацікавлена в банкрутстві «Приватбанку». Невже в Генпрокуратурі й у Печерському суді іншої думки?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: