Щодня на міжнародних краудфандингових платформах можна знайти з десяток українських проектів — розумні пристрої, одяг і аксесуари тощо. В Україні найбільш успішними технологічними проектами сьогодні залишаються: майстерня цифрового виробництва у Києві, дитячий клуб з робототехніки в Івано-Франківську та участь у міжнародних змаганнях з енергоефективності для харківських інженерів. Але чи перетворяться ці поодинокі випадки на традицію підтримки інноваційних проектів?
Краудфандингом (у перекладі з англійської Crowdfunding — «Громадське фінансування») називають механізм залучення коштів від багатьох фізичних осіб, які прагнуть підтримати проект. Фінансування за такою схемою виконує різні функції — від благодійності до підтримки малого бізнесу і створення інноваційних продуктів.
Загалом можна налічити десятки таких платформ, та найбільш потужними та відомими з них є Kickstarter та Indiegogo. Перша працює з 15-ма категоріями креативних проектів, друга має ширшу тематику та позиціонує себе як повноцінну екосистему, яка допомагає і зібрати гроші на проект, і продати готовий продукт.
МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА
Як свідчить офіційна статистика Kickstarter, за допомогою платформи вдалося успішно профінансувати майже 115 тисяч проектів на загальну суму 2,7 мільярда доларів. Рекордсменом платформи залишається розумний годинник Pebble Time, який замість заявлених 500 тисяч зібрав понад 20 мільйонів доларів. Трохи менше вдалося зібрати авторам ідеї портативного холодильника Coolest Cooler (13 мільйонів) та Travel Jacket із вбудованими функціями (9 мільйонів).
Якщо подивитись на неофіційний звіт Indiegogo за 2016 рік, найбільш успішними проектами платформи стали крісло-мішок KAISR (4 мільйони доларів), розумний дрон ONAGOfly (3 мільйони) та бездротові навушники Phazon (2 мільйони).
Чималими сумами, зібраними на цих сайтах, можуть похвалитись і українські стартапи. Скажімо, спалах для смартфонів і цифрових камер iBlazr зібрав на Kickstarter 253 тисячі доларів, а розумний чохол Lunecase — 155 тисяч.
На Indiegogo енергозберігаючий пристрій Ecoisme, про який «День» писав раніше, зібрав 67 тисяч доларів, універсальний цифровий ключ Safeband — 40 тисяч.
Деякі українські проекти випробовували свої сили на обох платформах. Наприклад, пристрій для розумного будинку Branto зібрав 122 тисячі доларів на Kickstarter та 110 тисяч на Indiegogo. Проте перша кампанія формально не стала успішною, адже Kickstarter працює за системою, коли або досягаєш фінансової мети, або не отримуєш нічого.
Дизайнер продукту Branto Олена Федорова розповідає, що обидві платформи сьогодні дуже вибагливі до технологічних предметів — щоб запустити подібну кампанію, треба мати робочий прототип. Kickstarter має в рази більшу аудиторію, там традиційно більше любителів різних гаджетів. А от Ingiegogo вважається більш ризикованою для цієї сфери, бо аудиторія цієї платформи надає перевагу соціальним та культурним проектам.
«Висновки з обох кампаній прості, — продовжує Олена. — Для нас дуже важливими стали публікації в міжнародних виданнях — CNET, Techcrunch тощо. Витрати на рекламу складають від 5 до 30% від зібраної суми. Тому потрібно одразу закласти ці гроші в бюджет».
Проте, якщо на Indiegogo додати проект можуть повнолітні жителі будь-якої країни, додати компанію на Kickstarter можуть лише громадяни певних країн, до переліку яких Україна не входить. У такому випадку українські стартапи реєструють проекти в Польщі чи країнах Прибалтики.
Як додає Олена Федорова, команда Branto поки не розглядала українські платформи громадського фінансування як потенційний інструмент для свого продукту. «Я сумніваюсь, що на наших платформах можна зібрати бюджет в технологічному сегменті. До того ж у нас досі немає культури краудфандинга, і платоспроможність населення падає до мінімуму».
КРАУДФАНДИНГ ПО-УКРАЇНСЬКИ
У жовтні 2012 року в Україні на базі платформи «Велика Ідея» відбувся офіційний старт онлайн-інструменту фінансування проектів «Спільнокошт». Загалом, на час написання статті, на «Спільнокошті» було успішно профінансовано 147 проектів на загальну суму майже 9,5 мільйона гривень. Найбільш масштабними з них традиційно залишаються медійні та освітні проекти. Так, Громадське телебачення зібрало понад мільйон гривень, платформа масових безкоштовних онлайн-курсів Prometheus — півмільйона. Та, попри низку гучних проектів, мистецтво збирати кошти за допомогою краудфандингу не є таким простим.
Навесні 2016 року український проект із перевірки фактів VoxCheck зібрав на «Спільнокошті» 372 тисячі гривень. Лідер проекту Олена Шкарпова вважає, що краудфандинг — це дуже потужний інструмент в Україні, який і сьогодні може бути серйозним фінансовим ресурсом для організацій.
Поряд із фінансуванням від іноземних донорів, ці гроші не є основною частиною фінансової підтримки VoxCheck. Але вони є важливими з точки зору мотивації, каже Олена, бо своєю роботою команда відповідає саме перед тими благодійниками, які профінансували проект за допомогою краудфандингу.
Щоб запустити успішну кампанію громадського фінансування, вважає Олена Шкарпова, необхідні відоме ім’я, ідеальна репутація та якісний продукт. Певний час команда має бути готова працювати безкоштовно, щоб показати свої можливості і свою надійність.
Підводне каміння, про яке у VoxCheck не задумувались під час кампанії, — це комісія платформи, яка складає 10%. З другого боку, перевага полягає у тому, що донором фактично виступає «Спільнокошт», а не політик чи олігарх, що скористався цим інструментом.
Інша проблема — маркетингове підсилення кампанії. Лідер проекту VoxCheck радить продумати кілька планів дій, продовжувати робити хороший продукт та дякувати усім благодійникам.
2016 року в Україні була запущена платформа громадського фінансування освітніх проектів GoFundEd. Сайт спеціалізується на підтримці проектів, що покращують шкільну освіту. Найбільш виразними проектами цієї платформи сьогодні є School Angels (ініціатива, яка допоможе учням загальноосвітніх шкіл навчатися у кращих професіоналів України) та Ukraine Global Scholars (благодійний фонд, що допомагає талановитим українським школярам вступити до найкращих світових шкіл та коледжів).
