Складно, зі шквалом критики, але майже одноголосно депутати вчора таки проголосували подані Кабміном до парламенту чотири законопроекти, необхідні для реструктуризації звонішніх боргів. Нагадаємо, що головна критика поданого механізму реструктуризації стосувалася обов’язкового випуску Україною нових боргових інстурментів, які треба виплачувати протягом 20 років (з 2021 по 2040 рік) за умови, що ВВП перевищує $125 мільярдів, а темпи економічного росту — вищі за 3% річних. За розрахунками міністра фінансів України Наталії Яресько, у разі 6% річного зростання ВВП можлива сума виплат за цими паперами за 20 років становитиме близько $50 мільярдів при загальному ВВП $1 трильйон. «Якщо українська економіка протягом наступних 25 років зростатиме на рівні 4%, це означає для країни, що ВВП буде рівний Швейцарії. Це означає, що середня зарплатня в Україні буде складати $1960 на одного громадянина. Я хочу заплатити кредиторам частину прибутку України, якщо в ній буде сама успішна економіка в світі», — резюмував з трибуни прем’єр Арсеній Яценюк.
На такі аргементи депутати зреагували критично. Втім, навіть, не озброєним оком було видно, що проведені напередодні консультації парламентських фракцій з Президентом та керівництвом Мінфіну дали свій результат. Як наслідок, найбільші критики такої ініціативи в підсумку одобрили запропоновану Яресько модель.
Так, голова «Радикальної партії» Олег Ляшко зранку говорив мовою цифр і «максимум», на який він спромігся в парламентській залі «угода могла б бути кращою», «ми вам говорили про реструктуризацію ще на початку підписання коаліційної угоди». «Ми вимагаємо продовжувати переговори з кредиторами, і вимагаємо перегляду умов, що отримали, щоб вони були в інтересах української держави та економіки», — наостанок заявив Ляшко. Втім далі слів його критика не зайшла і радикали всі як один проголсоували «за».
«Якщо сьогодні не підтвердимо це, то завтра буде дефолт і повне руйнування фінансової системи країни... Нам зі сльозами доведеться проголосувати за цю ганьбу і одразу звільняти уряд, а новий повинен негайно переглянути всі ці угоди» — озвучила позицію фракції лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Але як і у випадку з радикалами, шалена критика не стала на заваді і всі її однопартійці (включаючи й Юлію Тимошенко) віддали голос за цей варіант.
«Напевно, це не остання реструктуризація. Але я знаю точно, що якщо вона не буде проведена зараз, то майбутнє Україні і фінансової системи не просто під загрозою, це фінансовий колапс, якого ми не можемо допустити», — наводив останній аргумент перед голосуванням Яценюк.
Після цього трибунна риторика зникла і всі депутати натиснули зелені кнопки. У підсумку чотирьом законопроектам «так» сказали 308 депутатів плюс-мінус 1—2 голоси. Проти виступило лише кілька осіб: народний депутат від БПП, колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник, позафракційний Сергій Каплін, колишній голова Донецької облдержадміністрації Сергій Тарута та ще кілька позафракційних депутатів.
«Ніякого списання боргів немає. Україна їх оформляє новими борговими зобов’язаннями, які повинна буде виплачувати протягом 20 років... Залежно від темпів зростання сума, виростає критичними темпами, і в разі швидкого зростання, в рази перевищує «списану» суму. Кажуть, що так швидко українська економіка не зростатиме. Ця точка зору має право на існування, але хто може спрогнозувати на 25 років вперед? Ми не можемо сказати, що буде через 2—3 роки», — пояснив Пинзеник свій вчинок.
Як вдалося досягнути такого безпрецедентного єднання за умови фактично розрізненої коаліції? Як пояснили «Дню» співрозмовники в різних політчиних таборах, кожній фракції буквально на пальцях показали розрахунки подальшого стану української економіки (курс, інфляція, падіння ВВП), якщо голосування провалять. Не забули згадати й про фактор Росії. «Тобто фактично поставили перед фактом. Взагалі-то це жах: дотягнули до останнього, потім показали на горизонті дефолт і не залишили часу на те, щоб переграти склад Кабміну, який би зміг виторгувати у кредиторів інший варіант реструктуризації боргів», — обурюється в розмові з «Днем» один з депутатів БПП.
Про те, що бояться публічно говорити депутати більшості, «Дню» публічно розповів Сергій Тарута. «Уряд дуже погано провів реструктуризацію і взяв на себе боргові забов’язання ще більші, аніж були до того... Україна за списання $3,6 мільярда платитиме $40—50 мільярдів, тобто у 10 разів більше! Приклади реструктуризації в інших країнах підвереджує, що здобутки нашого КМУ не успішні», — каже він. На думку Тарути, добре, що є 4 роки передишки для економіки, але критично погано, що в угоді з кредиторами не виставили «стелю» за новими виплатами за додатковими цінними паперами. Ще одне зауваження — зростання кредитної ставки за обслуговування уже існуючих боргів. «Ставка 7,75% річних — це сором для України і тих, хто вів перемовини... Можна було добитися кращих умов», — вважає він. На думку Тарути, парламентарям потрібно було приймати угоду в частині списання, а в частині випуску нових паперів не погоджувати і відправляти уряд на додаткові перемовини. «Якби не проголосували, то дефолту не було б, бо далі з кредиторами тривали б перемовини, а політична підтримка Заходу відіграла б ключову роль у досягненні максимально позитивного рішення на користь України», — вважає він.
Натомість ще один депутат (БПП), заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак пояснив «Дню», що всі «лякливі» аргументи колег — перебільшення. «Будь-які виплати проводитимуться з додаткового прибутку, а не збитків, пояснює він. Тож відсрочка, яка дається економіці, і в підсумку принесе зростання, каже він, це значно краще, аніж дефолт. Демчак пояснив, що ним напреедодні проводилися розрахунки можливих втрат через випуск цих боргових інструментів і ніяких катастофічних наслідків він не побачив. «Є таке економічне поняття як «зведена чиста поточна вартість». Воно показує скільки коштують сьогодні кошти, які ми сплатимо у майбутньому. Якщо буде 6% річних ВВП (так було в 2004, 2005, 2007 роках), то мали б виплатити кредиторам $52 мільярда до 2040 року. Жаливо виглядає статистика на перший поглдя. Але зведена чиста поточна вартість цих коштів — $9,6 мільярда. Якщо на 5% виросте, то потрібно $33 мільярда, але зведена чиста поточна вартість — $6 мільярдів. При зростанні 4% (що більш -менше релістично) живими грішми — близько $9 мільярідв, а фактчино це коштуватиме $1,5 мільярда», — пояснив він. За словами депутата, при розрахунку цієї зведеної чистої поточної вартості до уваги береться щорічна девальвація долара, яка в рік майже 4%. Але треба зважити ще на один момент, каже він, що за песимістичними прогнозами виплати почнуться через 4 роки, а оптимістичними — не раніше за 10-ть. «Тому в сумі це полегшення для єкономіки», — вважає він.
Що ж ми маємо у підсумку? Економіка отримала перепочинок... на 4 роки. Але ціна цього — питання дискусійне. Реально зважити на плюси і мінуси проголосованої депутатами реструктуризації можна побачити не раніше, аніж за кілька років. Тому цілком очевидно, що зиск (як економічний, так і політичний) від цього поки що отримає уряд. Але чи втримається на своїх місцях команда, яка провела цю операцію? Не факт. Наразі дуже активно в парламенті обговорюють кадрові ротації в Кабміні. Поки що вони точкові. Але що буде далі? Ніхто не може гарантувати. Тим більше, що як повідомили «Дню» на правах анонімності одразу кілька представників громадських, профспілкових та бізнес-асоціацій, на початок жовтня запланований великий бізнес форум, де громадськість запропонує уряду два варіанти подальшого розвитку подій: або дійсно проведення економічних реформ, або нинішній КМУ — у відставку і на його місце технічний уряд, представників у складі якого делегуватиме ця громадськість. Якщо жоден із варіантів не буде підтриманий, то організатори форуму, навіть не виключають варіант спочатку одноденного всеукраїнського страйку.
