Останнім новим законодавчим актом квітня став Закон «Про ринок природного газу України». «У рамках стратегічного курсу на деолігархізацію країни Президент тільки-но підписав закон про ринок природного газу», — написав 30 квітня прес-секретар президента Святослав Цеголко в Twitter.
Нагадаємо, що український парламент ухвалив цей документ лише 9 квітня. Причому в другому читанні в ньому з’явилася дуже значна поправка, що забороняє облгазам (багато хто з них контролюється структурами Дмитра Фірташа) безкоштовно користуватися державними газорозподільними мережами. При цьому оренда або концесія газорозподільних систем не забороняються.
Ринок природного газу, згідно з законом, функціонує на основі вільної сумлінної конкуренції, окрім суб’єктів природних монополій. Закон захищає права і інтереси споживачів природного газу, визначає першочерговими цілями ринку забезпечення безпеки поставок газу, диверсифікацію джерел його надходження, вільний вибір споживачем постачальника газу, рівність прав на ввезення і вивіз газу. Уперше введено норму про невтручання держави в роботу ринку за винятком випадків, коли це потрібно для усунення недоліків ринку або забезпечення інших суспільних інтересів, і за умови, що таке втручання здійснюється мінімально достатнім способом.
Закон повинен створити умови для ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС. Крім того, його ухвалення є однією з умов виділення Україні кредиту МВФ на 17,5 мільярда доларів за новою програмою розширеного фінансування і відкриває перед Україною перспективу участі в Європейському енергетичному союзі.
Як встановлює закон, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі, розробляє і за результатами консультацій з суб’єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) і за узгодженням з регулятором ринку затверджує національний план дій, що є обов’язковим для всіх суб’єктів ринку. Цей план визначає заходи з усунення або зменшення загальної негативної дії на країну кризової ситуації.
«День» поцікавився у експерта, які плюси і мінуси ухвалення даного законопроекту, і чи дійсно він допоможе боротися з олігархічним лобі в країні.
КОМЕНТАР
Олександр НАРБУТ, президент Київського інституту енергетичних досліджень:
— Сам підпис під законом ще не робить його чинним з погляду тієї практики, яка існує сьогодні в газовому секторі або на газовому ринку. Для того, щоб цей закон повною мірою почав працювати має бути ухвалено відповідні рішення і підзаконні акти. Наприклад, якщо йдеться про неможливості безкоштовного використання газорозподільних мереж, то це ще не означає, що від сьогодні вони використовуватимуться на платній основі. Для цього має бути проведено всі процедури, визначено суб’єкт, що розпоряджається цими мережами (це може бути той же «Нафтогаз України» або якась його дочірня або новостворена структура). І за цим має бути проведено копітку роботу.
Чи є відповідний план у Мінпаливенерго, у міністра щодо імплементації цього закону? Це дуже істотне питання. На мій погляд, такі рамкові закони вимагають абсолютно чіткого розуміння у чиновників. Окрім плану імплементації, має бути пакет підзаконних актів. І чим швидше їх буде підготовлено, тим раніше можна буде давати оцінку тому, чи привело ухвалення закону до деолігархізації цього ринку чи ні.
Я припускаю, що останні події у Відні дають привід для певних додаткових роздумів на цю тему. Йдеться не стільки навіть про те, що там свідчив пан Фірташ, хоча це ще потребує дуже серйозного аналізу і реакції тих політичних фігур, які грають в цьому помітну роль. Я припускаю, що тепер цей пан зможе мати можливість для більш активих дій (він залишився під заставою як гарантії його участі в подальших судових засіданнях, але немає жодних обмежень в його пересуваннях) і він зможе з’явитися в Україні, і, маючи певні фінансові й організаційні можливості, намагатися впливати... у тому числі і на гальмування повного набуття чинності цього закону. Отже, дуже оптимістичними ми на даному етапі навряд чи можемо бути.
