ВАТ «Дніпроенерго» є другою за обсягом енергії, що генерується, компанією нашої країни. І чи припустимо, щоб держава втрачала контроль над цією могутньою структурою? Проте сьогодні, внаслідок маніпуляцій активами, така загроза більш ніж реальна.
А почалося все ще 2001 року з порушення справи про банкрутство «Дніпроенерго» Господарським судом Запорізької області. Підприємство і справді мало борги, які утворилися в другій половині 1990-х років, коли неплатежі за електроенергію були звичним явищем. У вересні 2003 року той самий суд затвердив реєстр її кредиторів, що складається з 65 організацій і компаній.
На перший погляд, за такого стану справ, здавалося цілком логічним подальше ініціювання санації компанії комітетом її кредиторів. І в листопаді 2005 року названий суд затвердив запропонований останніми план санації, а вже 26 січня 2007 року комітет кредиторів за результатами конкурсу затвердив як інвесторів вуглевидобувні компанії «Шахта «Комсомолець Донбасу» та «Павлоградвугілля», які входять до складу корпорації «Донбаська паливно-енергетична компанія» (ДТЕК).
Але якщо вникнути в суть того, що відбувається, то не важко дійти висновку, що йдеться про схему прихованої приватизації «Дніпроенерго» «за борги». Вона дуже проста та багаторазово відпрацьована. Підприємство доводять до банкрутства, потім з’являється «порядний» кредитор, якому і дістається згодом ласий стратегічний об’єкт. Таким чином, із державної власності було викрадено не один десяток підприємств. Ось лише раніше через схему приватизації «за борги» підприємства такого масштабу, як «Дніпроенерго» із держвласності не насмілювалися виводити.
Але тепер для цього підготовлена нормативна база. Так, 6 червня цього року уряд Віктора Януковича ухвалює постанову «Про питання прийняття рішення щодо проведення додаткових емісій акцій, їхній викуп державою або внесення додаткових внесків до статутних капіталів господарських товариств» №797. Відповідно до нього, держава може викупити акцій додемісії лише в тому випадку, якщо в держбюджеті передбачені для цього відповідні кошти. Природно, в іншому випадку викупити не можна.
Проте, хоч у держбюджеті 2007 року таких коштів передбачено не було, рішення про викуп ухвалили. 13 червня Кабмін видав розпорядження №407-р, в якому погодився з пропозицією Мінпаливенерго про голосування представником держави — НАК «Енергетична компанія України» (ЕКУ) — на загальних зборах акціонерів «Дніпроенерго» за проведення додаткової емісії акцій на 51,85 мільйона. Емісія проводилася для виконання плану санації, запропонованого кредиторами «Дніпроенерго», які входять до складу корпорації «ДТЕК». Після ймовірно позитивного голосування представника НАК «ЕКУ» частка держави в ВАТ «Дніпроенерго» потенційно поменшала з більш ніж 76% до 50%+1 акція. І вже 30 червня Госпсуд Запорізької області затвердив план санації «Дніпроенерго», а 28 серпня його на загальних зборах підтримали більш ніж 98% акціонерів компанії. Згідно з планом, встановлене кредиторами компанії ТОВ «Інвестиційне суспільство» отримало акції додаткової емісії «Дніпроенерго» на суму 51 млн. гривень. У результаті відомий підприємець і народний депутат Ринат Ахметов, до чиєї імперії входить «ДТЕК», отримав у своє розпорядження 40% акцій та істотно розширив свій уплив на українську електроенергетику.
Схоже, Кабмін заздалегідь знав, що «Дніпроенерго» піде з держвласності. Знаючи, що бюджетних коштів на викуп акцій немає, уряд свідомо санкціонував додаткову емісію, яка «розмила» державну частку у стратегічно важливому об’єкті.
Держава при цьому, грубо кажучи, залишилася «біля розбитого корита». Відповідно до умов приєднання «Інвестиційного суспільства» до «Дніпроенерго», засновники ТОВ вносять до компанії грошові кошти на суму близько $208 млн. Але ринкова вартість акцій теплової генеруючої компанії до проведення зборів складала $386 мільйонів, а додемісійна капіталізація компанії становила $1,515 мільярда. Так що інвестори заплатили за отримані активи втричі менше реальної вартості підприємства. Якщо ще брати до уваги, що значна частина грошей, внесених «Інвестиційним суспільством» до ВАТ, пішла на погашення заборгованості «Дніпроенерго» перед підприємствами-кредиторами, які входять до складу компанії СКМ (відповідно до мирової угоди інвестори перерахували на санаційний рахунок «Дніпроенерго» 1,052 млрд. гривень. А серед тих, хто їх отримав, більш ніж 500 млн. грн. дісталися Держкомітету з державного матеріального резерву, Мінфін — близько 150 млн. грн. і підприємства НАК «Нафтогаз України» — понад 46 млн. грн. (як бачимо, в сумі трохи менше 700 млн.). Решта, мабуть, дісталася кредиторам із СКМ. У результаті реальна сума інвестицій стає ще меншою, ніж заявлені $208 млн. Інвестиції банально пройшли «по колу» в одні й ті самі руки.
Не дивно, що сьогодні на «Дніпроенерго» вже працює повністю підконтрольний «ДТЕК» менеджмент. За підсумками зборів акціонерів, проведених 27 серпня, держава, незважаючи на володіння 50%+1 акцій ВАТ, позбавилася можливості впливати на його діяльність, оскільки представлене лише одним із семи голосів у Спостережній раді компанії. При цьому саме Спостережна рада, а не збори акціонерів, де НАК «ЕКУ» має половину голосів, призначають і відкликають правління компанії.
Непогано вигадано — контрольний пакет акцій знаходиться в держави, але у вищому керуючому органі воно має лише 1/7 голосів. Вийшло, що підприємство стратегічного значення опинилося в особистому користуванні приватного бізнесу. Беручи все це до уваги, повернення «Дніпроенерго» в судовому порядку до держвласності стає для країни просто життєво необхідним.
